Академия наук

Місце позашкільних навчальних закладів у системі освіти України

Автор: Яренчук Людмила Георгіївна, кандидат педагогічних наук, старший викладач, Ізмаїльський державний гуманітарний університет

На сучасному етапі розвитку суспільства позашкільна освіта України стає однією з важливих складових системи освіти, що зумовлене здатністю задовольняти різноманітні творчі, пізнавальні, дозвільні потреби, відігравати значну роль у становленні творчої особистості як основної продуктивної сили держави.

Творча особистість є не унікальними явищем, а необхідністю для конкурентоспроможного існування в сучасному світі, відповідно провідним завданням системи освіти є створення не лише належних умов для формування та розвитку творчої особистості, а й забезпечення оптимальної життєтворчої атмосфери [1,1].

Саме позашкільна освіта пропонує своїм вихованцям спеціальні знання та навички з тих сфер діяльності, що не охоплені шкільною програмою та створює умови для розвитку творчого потенціалу особистості. Проблемами позашкільної освіти й виховання займалися такі науковці як: Р.Н.Балясна,  О.В.Биковська,  М.М.Вербицький, Б.Г.Вульфов, В.Р. Гаврилюк, В.Н. Горський,О.О. Шибанов, Б.О. Ширвіндт, Н.П. Яременко та ін. У наш час значення позашкільної освіти для гармонійного фізичного та духовного розвитку особистості постійно зростає. Позашкільні навчально-виховні заклади є  складовою системи позашкільної освіти,  яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами,   забезпечує   потреби   особистості   у  творчій самореалізації, а також інтелектуальний,  духовний і фізичний  розвиток, підготовку  до  активної  професійної  та  громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та  організації  змістовного дозвілля  відповідно  до здібностей,  обдарувань та стану здоров'я  учнів. Попит на освітні послуги позашкільних навчальних закладів у різносторонньому вихованні та навчанні дітей  стимулює організацію діяльності на якісно новому рівні [2, 26].

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, що забезпечує розвиток здібностей і обдарувань особистостей, задоволення їхніх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Чітко представлено поняття такої системи освіти в Законах України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», у «Концепції позашкільної освіти і виховання», у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті [3, 35].

Згідно з законом України «Про позашкільну освіту», остання розуміється як сукупність знань,  умінь і навичок,  що отримують  вихованці в позашкільних навчальних закладах у час,  вільний від навчання в загальноосвітніх та  інших навчальних закладах.

На думку Я.С.Кепши та Г.П.Пустовіта, позашкільна освіта - цілеспрямований, цілісний процес, зміст якого базується на ідеї розвитку особистості, цільового вибору, що загалом доповнює загальну середню освіту. При цьому свобода вибору творчості учнів є пріоритетним чинником усіх напрямів та змісту позашкільної освіти [4, 65].

Позашкільна освіта сприяє вирішенню питань не лише емоційного, фізичного та інтелектуального розвитку особистості, формування її компетентностей, а й забезпеченню потреб особистості у творчій самореалізації [5, 20]. Така система освіти включає державні, комунальні, приватні позашкільні навчальні заклади; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I—II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи [6, 85].

Відтак, позашкільна освіта – цілеспрямований процес і результат навчання, виховання, розвитку та соціалізації особистості у вільний час у позашкільних навчальних закладах та інших соціальних інститутах.

Функціонування позашкільної освіти в Україні тісно пов'язано з розвитком її теорії, практики і методики. Теорія освіти – сукупність ідей, поглядів, концепцій, вчень про об'єктивну дійсність позашкільної освіти. Вона розкриває закономірності діяльності особистості у вільний час, визначає та характеризує сутність, принципи, зміст, форми та методи навчально-виховного процесу в позашкільних навчальних закладах та інших соціальних інститутах. Теорія позашкільної освіти взаємопов'язана і перебуває в органічній єдності з практикою, адже вона йде від практики, узагальнює її і обґрунтовується нею, а практика, у свою чергу, осмислюється, організовується і спрямовується теорією.

Традиційно організація позашкільної освіти визначається роботою закладів освіти, культури, мистецтва, фізкультури та спорту. Серед них – позашкільні навчальні заклади, гуртки, творчі об'єднання, клуби за місцем проживання, дитячо-підліткові фізкультурно-спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, спортивні майданчики, клубні заклади, центри дозвілля, школи естетичного виховання, бібліотеки, театри тощо. Практика позашкільної освіти в Україні широко організована. Внаслідок цього забезпечується її доступність для дітей та молоді.

Методика позашкільної освіти – узагальнення досвіду, способів, прийомів доцільного здійснення позашкільної освіти в позашкільних навчальних закладах та інших соціальних інститутах [7, 89].

«Національна доктрина розвитку освіти» передбачає забезпечення її доступності у державних і комунальних позашкільних навчальних закладах; розвиток цілісної міжгалузевої системи позашкільних закладів різних типів і профілів для забезпечення розвитку здібностей і талантів обдарованих дітей та молоді, а також задоволення потреб населення у додаткових культурно-освітніх, дослідницьких, спортивно-оздоровчих та інших послугах; оновлення змісту й методичного забезпечення, індивідуалізації та диференціації навчання обдарованої молоді; створення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для позашкільної освіти і виховання.

Позашкільні навчально-виховні заклади - широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації дозвілля. Означені  заклади є  складовою системи позашкільної освіти,  яка сприяє формуванню знань,  умінь і навичок,   забезпечує   потреби   особистості   у  творчій самореалізації та інтелектуальний,  духовний і фізичний  розвиток, підготовку  до  активної  професійної  та  громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та  організації  змістовного дозвілля  відповідно  до здібностей,  обдарувань та стану здоров'я вихованців.

Сутність позашкільної освіти та виховання як частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність тощо [8,45].

Система позашкільної освіти України базується на історично обумовлених традиціях навчання й виховання молоді, створених представниками різних спільнот України й досвіді багатьох поколінь, відданих своїй справі педагогів-позашкільників, суспільних та родинних цінностях, ідеях, поглядах, переконаннях, ідеалах і реалізується позашкільними навчальними закладами, творчими дитячими і молодіжними організаціями й об’єднаннями за місцем проживання, різними організаціями та установами у вільний від навчання час.

Саме ці психолого-педагогічні та соціально-педагогічні особливості позашкільного освітньо-виховного середовища найбільш повно забезпечують умови ефективного розвитку творчого потенціалу дитини, її здібностей і талантів у сфері науково-технічної діяльності. Відтак, пріоритетними завданнями означеної галузі є не стільки навчання, скільки виховання підростаючої  особистості, насамперед, як громадянина, розвиток її талантів, творчих здібностей, формування духовного світу, практичних навичок соціально значущої діяльності в суспільстві [9, 31].

Зміни у позашкільній системі освіти стосуються, перш за все, модернізації діючих освітньо-виховних парадигм для кожної з ланок національної системи освіти, створення нових освітньо-виховних моделей, перегляду змісту, дидактичних засад, форм і методів навчання та виховання молодого покоління. Набуття молоддю знань, інтелектуальних умінь і практичних навичок, їх трансформація у досвід пізнання навколишнього світу, пошук  власного місця в ньому, стає можливим за умови обґрунтування, розробки й запровадження в практику сучасних теоретичних засад освіти та виховання особистості.

Зміст освіти та виховання ґрунтується, насамперед, на особистісних інтересах і потребах особистості, відтак  навчально-виховний процес передбачає особистісно орієнтований підхід до його побудови на принципах науковості, полікультурності, системності, інтегративності, єдності освіти і виховання та на засадах гуманізму й демократії. Провідним в означених процесах є формування у свідомості особистості наукової картини світу,  громадянської позиції стосовно довкілля, активності в застосуванні набутих знань у практичній діяльності [16, 31].

Сучасний етап розвитку суспільства, утвердження позашкільної освіти як складової освіти України зумовили переосмислення її місця і ролі, визначення основних засад підвищення якості. Позашкільна освіта є цілеспрямованим процесом оволодіння систематизованими знаннями про культуру, природу, людину, суспільство. Також вона забезпечує застосування знань на практиці, опанування вміннями та навичками творчої діяльності.  Свідченням цього є те, що відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту” позашкільні навчально-виховні заклади віднесено до загальної середньої освіти як навчальні заклади для виховання дітей та задоволення їхніх потреб у додаткових знаннях, уміннях, навичках за інтересами (наукових, технічних, художньо-естетичних тощо).  Закон України “Про позашкільну освіту” визначає державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні заходи.

Сьогодні  позашкільна освіта України є визнаним соціальним інститутом, що забезпечує передачу підростаючому поколінню освітньо-культурних цінностей суспільства.

Інноваційні процеси в сучасній системі освіти України стимулюють постійне вдосконалення всіх освітньо-виховних систем, перехід від сталих стереотипів до сучасних форм організації  освітньо-виховної, методичної, організаційно-координаційної роботи відповідно до загальнодержавних завдань освіти і виховання, а також можливостей регіону.

Сучасні позашкільні навчальні заклади за своєю сутністю є цілісними соціально спрямованими освітньо-виховними системами, що не лише організують пізнавально-практичну та навчально-творчу, діяльність вихованців за їхніми інтересами і потребами, а й створюють умови для творчої самореалізації й професійного самовизначення, духовного і фізичного розвитку, готують до активної професійної, творчої та суспільно корисної діяльності [9,55].

Отже,  позашкільна діяльність розглядається як одна з провідних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримки талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Література:

1. Аннєнкова І.П. Педагогіка: історія та теорія: навчальний посібник / І.П.Аннєнкова, М.А.Байдан, О.А.Горчакова. – Одеса : Optimum, 2009. – 450с.
2. Бєлошицький О.О. Роль гуртків в становленні і розвитку технічної творчості учнівської молоді. // Директор школи, ліцею, гімназії.-2002, № 6. - С. 70-73
3. Закон України «Про позашкільну освіту» // Освіта України: нормат. прав. документи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cqi-bin/laws/main.cqi.
4. Кепша Я.С. Управління навчально-виховним процесом в позашкільному навчальному закладі технічного профілю / Я. С. Кепша // Матеріали наук.-практ. конф. викладачів та студ. Тернопільського педагогічного інституту загально-технічних дисциплін. – Тернопіль: ВИДАВНИЦТВО, 2000. – С.34–37.
5. Ковбасенко Л.І. Організаційно-педагогічні основи діяльності сучасного позашкільного навчального закладу // Шкільний світ.-2003.- № 22-24. - С. 2.
6. Концепція позашкільної освіти та виховання // Інформац. зб. Міністерства освіти України.-1997.-№7.-С.22-23
7. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у XXIстолітті.-К.: Шкільн. світ, 2001.- 24 с.
8. Положення про позашкільний навчальний заклад // Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум. – 2001. – 470 с.
9. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання //К.-1992, 331 с.