Теория и методика профессионального образования - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Среда, 07.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика профессионального образования
практика навчання й оволодіння іноземною мовою як засіб міжкультурної комунікації
 
Автор: Базиляк Наталія Олегівна, кандидат педагогічних наук. Львівський державний університет фізичної культури
 
Для сучасних поколінь характерне прагнення до вивчення іноземних мов, що викликано інтернаціоналізацією соціально-економічних процесів, прогресом нових інформаційних технологій, зростанням міжнародного наукового і культурного обміну. Прогресивні технології роботи з інформацією зробили англійську мову одним з інструментів користувачів інформаційних технологій по всьому світу. Інтернет приніс з собою нові форми існування англійської мови, нові модуси комунікації. Англомовне середовище незаселеного в Інтернеті домінує: багато сайтів прагнуть дублювати своє наповнення на англійській мові. Перш за все, це стосується студентів, адже, насамперед, для них став актуальним процес академічної мобільності, завдяки їх включеному навчанню у вузах-партнерах зарубіжних країн світу мовна практика стає дійсністю, тобто реальним навчальним процесом, де мовні стратегії отримують найбільш ефективне випробування.
Крім того, все більш англомовною стає масова молодіжна культура; всесвітньою мовою учених і бізнесменів також можна вважати англійську; туризм, що охоплює собою всі верстви населення, продукує розповсюдження англійської мови. Важливо не тільки те, що для 320 млн людей англійська мова є рідною, а 140 млн спілкуються нею, як другою основною мовою, але і те, що все ширше використовує населення країн світу в міжнародних комунікаціях [6].
Неабияку увагу до дослідження цього принципу можна пояснити:
- по-перше, соціальним замовленням суспільства щодо оволодіння його громадянами іноземними мовами у повному обсязі їхнього практичного застосування;
- по-друге, посиленою потребою людей різного віку і різних професій в опануванні іншомовних засобів усної і письмової комунікацій на рівні, достатньому для соціально-побутового та професійного спілкування;
- по-третє, специфікою самого предмета, коли незнання чи забування якогось елемента (ланки) не дає змоги використати пов'язаний з ним інший елемент.
За останні два десятиліття значно зросла роль вивчення іноземних мов у світі, зокрема в Україні. Тим часом результати навчання, про що свідчить масова педагогічна практика, викликають занепокоєння і не відповіда­ють сучасним потребам та вимогам. Існує нагальна потреба у подальших дослідженнях у сфері методики навчання і віднайденні оптимальних шляхів удосконалення процесу навчання. Цьому сприятиме створення моделі навчання іноземних мов, яка була б ефективною для вивчення будь-якої іноземної мови і яка відповідала б сучасним вимогам щодо її результативності та економічності.
Важливою складовою є введення мовних практик в освітні практики (система «відкритої освіти»). Це, в свою чергу, є зміна мови комунікацій і змісту. Тобто мова системи освіти ХХІ століття повинна стати мовою просторового «розміщення себе» [2].
Таким чином, практика навчання й оволодіння іноземною мовою стає засобом міжкультурної комунікації, провідником спілкування в новому соціокультурному середовищі і посередником при асиміляції нових норм і зразків поведінки. Як свідчать дослідження А. Шютца, навчання іноземною мовою (і що стоїть за ним психологічна взаємодія із західним способом життя, його особливостями, нормами і правилами) приводить до зміни апарату мовних засобів, яка, у свою чергу, свідчить про ухвалення тими, хто навчається елементів іншої культури, освоєнні нової культурної практики [8, с. 99-117].
Таким чином, всі етапи навчання іноземної мови: попереднє вивчення і попереднє ознайомлення з культурою народу, перші проби спілкування іноземною мовою в країні даної мови і первинне пристосування індивіда до нового для нього середовища, і далі різною мірою тривале занурення в інокультурний контекст з глибоким освоєнням, у тому числі, розмовною іноземною мовою, по суті, демонструють послідовні процеси пізнавання, ознайомлення, залучення, засвоєння (або відторгнення) соціокультурних норм і стереотипів західного світу. В зв'язку з цим, стає розповсюджена практика освоєння іноземної мови за кордоном чи в наближеній до цього обстановці.
Запит нового споживача відносно іноземних мов (і, в першу чергу, англійської) став передусім прагматичним з метою виключно функціональним, використання її (тобто мови, а не языка) в різних сферах життя як засіб реального спілкування з людьми в інших країнах.
Раніше, коли існувала закритість системи освіти, обмеженість виїзду за кордон, обмеженість міжнародного спілкування та співробітництва, традиційне вивчення іноземних мов в середній і вищій школах зводилося в нашій країні до читання текстів. При цьому філологів навчали, як правило, на основі читання художньої літератури, а всі інші - не філологи - освоювали розуміння спеціальних текстів відповідно до своєї майбутньої професії і здавали на іспитах так звані «тисячі». Розкіш повсякденного спілкування іноземною (у тому числі розмовною) мовою залишалася долею привілейованих верств населення - вузької групи фахівців-міжнародників (дипломатів, працівників зовнішньої торгівлі, перекладачів тощо), а також випускників середніх шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови (так званих мовних спецшкіл), де практикувалися особливі методи і були специфічні можливості навчання розмовної мови [129].
Переважна більшість тих, хто вивчав іноземну мову в ті часи, здійснювали це навчання в умовах абсолютної неможливості реального ознайомлення зі світом мови і практичного використання отриманих знань. Це було неминучим а може: наслідком того, що країна була відрізана від світу і спілкування з іншими народами було істотно обмеженим. Інерція подібних методів навчання зберігається в певних ВНЗ аж до наших днів.
Як уже зазначалося, радикальні зміни соціального життя нашої країни, починаючи з 1990-х років, процеси глобалізації перетворили знання іноземних мов в особливо актуальний ресурс, зробили їх реальним засобом різних видів спілкування (професійного, культурного, побутового). Це кардинальним чином змінило практику викладання іноземних мов як у традиційних, так і в нових інституціях, таких, як платні курси мовні курси при організаціях, що пропонують для молодих українців і росіян різні програми західного навчання, запрошення викладачів-носіїв іноземної мови, освітні програми при культурних центрах різних країн і особливо ВНЗ.
На сьогодні, поряд з інституційними формами вивчення іноземної мови широко розповсюджується самонавчання. Самостійні заняття мотивовані суто функціональною метою - необхідністю продемонструвати певний рівень знань для отримання гранту, для затвердження кандидатури у відрядження, для готовності виконати професійні завдання поїздки тощо. Широка доступність, на перший погляд, цього способу навчання насправді тільки уявна. Самостійне навчання вимагає не тільки дуже високої самодисципліни, вміння розпізнавати і знаходити ефективні методи і навчальний матеріал, але і достатнього ресурсу часу.
Слід підкреслити, що вивчення іноземної мови, в яких би формах воно не відбувалося - інституційний, методом самонавчання, надалі під час перебування в країні - вимагає вкладення особистих зусиль, тривалого наполегливої і цілеспрямованої праці, деколи пов'язаного з перенавантаженням і наднапругою.
Багато країн стимулюють студентів, які вивчають іноземні мови, для проходження практики проводити певний період часу в країні мови, яку опановують. Велика Британія, окремі землі Німеччини, Франція розробляють програми перебування студентів за кордоном у процесі одержання вищої освіти. В Україні ці програми недостатньо розвинені через їх високу вартість.
Враховуючи сучасні вимоги розвитку українського суспільства, а також економічні та історичні умови, які з обумовлюють ефективність навчання іноземних мов, треба звернути увагу, що для оволодіння іноземною мовою необхідно мати не тільки достатній для вивчення академічний час та використовувати найсучасніші методики викладання, але й можливість постійного тренування (практикування) під час навчання у вищих закладах освіти такий синтез має сприяти підготовці висококваліфікованих спеціалістів, які були б готові до усного спілкування на професійні теми та складання ділових документів іноземною мовою. Українські студенти вбачають в іноземній мові також засіб отримання, розширення та поглиблення системних знань зі спеціальності. Таким чином, існує потреба в ефективному, послідовному і обов’язковому вивченні іноземних мов як у школах, так і у вищих навчальних закладах України [31].
Становлення та зміцнення Української держави, її народу як політичної нації, побудова демократичного суспільства потребує розширення освітнього простору, створення якісно нових умов навчання та виховання, забезпечення інтелектуального, духовного, культурного розвитку  особистості. В умовах розбудови незалежної України виникає потреба у фахівцях зі знанням іноземних мов. Це зумовлено розширенням і зміцненням міжнародних зв’язків, необхідністю ознайомлення із світовою культурою, потребою освоєння науково-технічного прогресу, розширенням  ділових і особистих контактів.
Освоєння іноземної мови в безпосередньому мовному  середовищі відбувається ефективно завдяки комунікації з носіями мови, здійснюваної в нерозривній єдності зі світом і культурою того народу, мову якого вивчає той, хто приїхав. Досвід, накопичуваний по самому факту перебування за кордоном, у поєднанні з освоєнням іноземної мови, стає елементами людського капіталу, який згодом може  бути успішно інвестований у професійну кар'єру. В будь-якому випадку та компонента людського капіталу, яка формується в процесі перебування і навчання за кордоном, надалі накладає свій відбиток на темп проходження етапів професійного шляху, на напрям і лінію кар'єри, тобто незмінно модифікує всю подальшу життєву траєкторію.
 
Література:
1.Тригубенко В.В., Нестеренко Л.С. Освіта і педагогічна думка в Києві за тисячу років. Навч. посіб./ В.В. Тригубенко, Л.С.Нестеренко. – К.: ТОВ «Кадри», 2002. – 369 с. 2.От 15-ти и старше: Новое поколение образовательных технологий / Под общ. ред. А.В. Султановой. М. 2006.282 с. (Издательская серия "Философия и педагогика самоопределения", вып. 7). 3. Полат Е.С. Метод проектов на уроках иностранного языка // Иностранные языки в школе/ Е.С. Полат. – 2000. –№ 2, 3.  4. Полат Е. С. Обучение в сотрудничестве // Иностранные языки в школе. –2000. –  № 1. 5. Попов А.А., Проскуровская И.Д. «Понятие образовательной задачи в контексте теории педагогики самоопределения»// Образование XXI века. – Рига, 2002. – 117 с. 6.Про поліпшення вивчення іноземних мов» від 27 травня 1961 р. Пункт 10  постанови  Ради  Міністрів  УРСР  від  11  липня 1961 р. – N 980 "Про поліпшення вивчення іноземних мов в Українській РСР" (ЗП УРСР, 1961 р., N 7, ст. 90). 7.Сепір Е. Коммуникация // Вибрані праці по мовознавству і культурологи/ Е. Сепір. –М.: Слово 1993. – 185 с. 8.Тер-Минасова С.Г. Мова і міжкультурна комунікація/ Г.С. Тер-Минасова. – М.: Слово, 2000. – 258 с.

Категория: Педагогические науки | Добавил: Иван155 (13.05.2013)
Просмотров: 534 | Комментарии: 3 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 3
3  
Лучшие результаты обучения иностранному языку дает метод "погружения" в иноязычную среду. Это позволяет не только освоить разговорные нормы другого языка, но и познакомиться с культурой и традициями другой страны. К сожалению, не все ученики и студенты могут получить языковую практику за рубежом, поэтому хотелось бы узнать об альтернативных способах изучения языка.

2  
Заграницей студенты должны пройти семестровую практику в другой стране, не обязательно изучая только иностранный язык. К нам на кафедру приезжали практиканты из Германии, изучающие экономику, политэкономику, политику, философию, музыку. Нашим студентам неоценимый опыт, т.к. всё можно услышать из первых уст носителей языка, да ещё и одногодок.

1  
Можу із власного досвіду підтвердити, що вивчення мови найефективніше в тому
середовищі, мова  якого вивчається,  впроцесі перебування і навчання за кордоном, спілкуванні із її носіями. І всі теоретичні знання (до речі, здобуті вспецшколі із поглибленим вивченням мови) – стають абсолютно «непомітними».

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]