Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 28.07.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика обучения (из областей знаний)

Народні традиції як засіб впровадження художніх ремесел на уроках трудового навчання і технологій

Автор: Коваль Ольга Олександрівна, магістранта Ізмаїльського державного гуманітарного університету

 

Актуальність теми.

За нинішніх умов трансформації суспільства на нову парадигму виховання передусім визначають національні і загальнолюдські вартості, діалогічність культурних цінностей.У зв'язку з цим у педагогічній теорії і практиці яскраво виділяються дві тенденції: розвиток національної свідомості особистості й формування її планетарного світогляду. Без вивчення народних традицій неможливо сформувати підростаюче покоління, яке покликане не лише правильно сприймати соціально-економічні перетворення в країні, а й стати соціально-активною силою України, з прагненням до досконалих змін.

Тому ознайомлення з художніми ремеслами на основі народних традицій - вкрай актуальне комплексне завдання. Воно потребує науково обґрунтованого підходу, розвиток якого криється передусім у розбудові всього навчально-виховного процесу на національно-культурних традиціях українського народу. Досвід переконує,що без знання своєї історії, культури,свого родоводу, традицій народу і сім'ї неможливо повноцінно виховувати підростаюче покоління країни.

Не випадково,що одним із пріоритетних напрямів реформування виховного процесу в державній національній програмі «Освіта («Україна XXI століття»)», визначено утвердження принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, добра, краси, працелюбності, інших доброчинностей[1]. Такі принципи завжди були притаманні українському народу, ними пронизана вся система його національно-культурних цінностей.

Аналіз останніх досліджень.

У національно-культурних традиціях вбачали загальнолюдські цінності, розглядаючи національні здобутки українського народу як складову золотого фонду вселюдської культури - Б.Грінченко, М.Костомаров, П.Куліш, І.Нечуй-Левицький, І.Франко, Т.Шевченко та інші прогресивні представники українського народу. Г.Ващенко, О.Духнович, А.Макаренко, В.Сухомлинський, К.Ушинський підкреслювали, що педагогічний вплив національно-культурних традицій на формування особистості дитини неперевершений.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки окремі аспекти виховання учнів загальноосвітніх шкіл на національних культурних традиціях українського народу розглядались у дослідженнях А.Бойко, Р.Дзвінки,О.Дубасенюк, П.Ігнатенко, В.Кузя, Ю.Руденко, М.Стельмаховича, В.Струманського, В.Попружного, Г.Шевченко, тощо. Однак педагогічний потенціал національно-культурних традицій в школі остаточно ще не розкритий.

Мета написання статті висвітлити проблему впливу народних традицій, як засобу впровадження художніх ремесел у виховання учнів на уроках трудового навчання і технологій.

Виклад основного матеріалу.

Поняття "Традиції" походить від латинського traditio, що в перекладі означає – передача, тобто досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління [2]. Традиції, спрямовані на розширення знань про свій народ, уможливлюють реальний особистий вибір у житті, праці, моралі, у сучасному естетично-творчому, побутовому відродженні національного менталітету.

Найбільш ефективним чинником виховання поваги і любові до Батьківщини є вивчення народної творчості - національно-культурних традицій українського народу. Прийдешній день України повністю залежить від того, як ми сьогодні сформуємо у молоді громадянську позицію, почуття патріотизму, єдності її з рідним народом.Тому прилучення школярів до національних традицій має не лише педагогічне, а й глибоке соціальне значення.

Виховати творчу особистість, тобто сформувати контекст, умови  й установку на творчість, з одного боку, і потреба та спонукання до творчості, з іншого, не можлива без спеціальних зусиль суспільства, без відповідної політики, спрямованої на цю культурну мету. Будучи за своєю природою істотою творчою, людина володіє схильністю до художньої діяльності,підгрунтям якої є художні ремесла [3,10].

Географічне положення України, її природні багатства завжди сприяли художній творчості народу. Поступово на основі художніх ремесел виникла, зумовлена розвитком товарно-грошових відносин, така організаційно-виробнича структура як художні промисли, що дали передумови до широкого розмаїття творчих та робітничих професій сьогодення.

Здобуття Україною незалежності, глобальні економічні процеси, до яких вона прилучилася, зумовили потребу реструктуризації підприємств, інших організаційно-виробничих форм у всій сфері художніх ремесел та промислів. Про розуміння державою ролі значення цих форм художньої творчості в успішному розвитку суспільства засвідчують заходи, спрямовані на їх розвиток. Основним з-поміж них є Закон України "Про народні художні промисли"[4].Він регулює правові, організаційні й економічні відносини у галузі народних художніх промислів з охорони, відродження та розвитку народних художніх промислів як важливої складової духовної культури українського народу.

До поширених в Україні художніх ремесел належать вишивання, виробництво художніх тканин, килимарство, різьбярство — взагалі художня обробка дерева, гончарство, гутництво, художнє ковальство, металірство, каменеобробництво, вироблення ювелірних прикрас, розпис тканин, в'язання, мереження, художня обробка шкіри, кістки та рогу, художнє плетіння, прикраси. [5].

Трудова діяльність – одна з перших і найбільш доступних засобів залучення дітей до заняття художньою творчістю, розвитку художньо-естетичного сприйняття на основі культурного надбання нації – художніх ремесел.

Вчителям ще на етапі початкової школи, необхідно створювати такі умови для сприйняття краси, щоб вона вразила дитину, надихнула творити та назавжди залишила свій слід у душі. Під час уроків «Трудового навчання» в середній школі, метою вчителя має бути розширення знань про художні ремесла України та власного регіону зокрема. Залучення дітей до пошуку творчих ідей за допомогою декоративно-ужиткового мистецтва та співпраця учителя з майстрами регіону – також має цікавий творчий підхід до вивчення народних традицій. У старшій школі на уроках «Технологій» сприйняття художніх ремесел під час уроків, має допомогти розвинути знання про світ професій, удосконалити здібності та вміння у вивченні художніх стилів, дизайну, інформаційних технологій в проектній діяльності людини, тощо.

Зазначимо, що народні традиції є природним стимулюючим фактором шкільного навчально-виховного процесу. Можливості його важко переоцінити, якщо співвідносити з сучасними завданнями гармонійного розвитку учнів в умовах гуманізації освіти.

Тому, виховуючи учнів на основі народних традицій, вчителі трудового навчання та технологій повинні прагнути сформувати у молодого покоління вірність ідеалам побудови в Україні демократичної, правової держави, горде почуття належності до українського народу, стимулювати національне пробудження, відродити громадянське сумління і національний обов'язок. А також доводити глибинний зв'язок національного з духовністю особистості, інтелектуальною зрілістю і красою. У цьому полягає мета виховання молоді на національно-культурних традиціях українського народу.

Висновки.

Розглянувши чинники, що впливають на виховання учнів загальних шкіл, можна сказати, що народні традиції є природним стимулюючим фактором навчально-виховного процесу. Без вивчення народних традицій неможливо сформувати підростаюче покоління, яке покликане не лише правильно сприймати соціально-економічні перетворення в країні, а й стати соціально-активною силою України, з прагненням до досконалих змін.

Таким чином, ефективними діями, що допоможуть виконувати поставлене завдання, може бути:

•  при визначенні змісту художньо-трудової діяльності учнів спиратися на народні традиції;

•  залучати учнів до пошуково-дослідної діяльності;

•  проводити майстер-класи та зустрічі з  відомими майстрами;

Прилучення учнів до національно-культурних надбань рідного народу має пронизувати зміст, форми, методи, всю організацію діяльності загальноосвітнього навчально-виховного закладу. Школа покликана спиратися на народні традиції, звичаї, обряди, вироблені віками норми поведінки, психологічні та моральні якості українця, спонукати учнів до свідомого регулювання своєї поведінки, що відповідала б народному духу, і українській ментальності.

Анотація: В статті розглядається проблема впровадження художніх ремесел у виховання учнів на уроках трудового навчання. Досліджено вплив народних традицій на виховання національно-культурних цінностей школярів. Висвітлені підходи до реалізації впливу народних традицій на виховання учнів під час уроків трудового навчання та «Технологій».

Ключові слова:художні ремесла, народні традиції, трудова діяльність, художня творчість.

Summary:

Inthearticleisexaminedtheproblemofintroductionofartisticcraftsintheeducationofpupilsatthelessonsoflaborstudies. Itisinvestigatedtheinfluenceoffolktraditionsoneducationofnationalandculturalvaluesofschoolchildren.  Therearealsoshownseveralapproacesforrealizationoffolktraditionsoneducationofstudentsduringthelessonsoflabourstudiesand "Technology".

Keywords:

Аrtisticcrafts, folktraditions, labouracivity, artistic creativity.

 

Література:

  1. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) // Освіта. - 1993. -№44-46.
  2. 2. Словник української мови : в 11 томах. Том 10, 1979 – Стор. 225.
  3. Рудакова І.М. Розвиток художнього сприйняття на уроках трудового навчання. / І.М. Рудакова // Трудова підготовка в рідній школі. – 2014. - № 1. - с.10.
  4. Закон України «Про народні промисли» // Відомості Верховної Ради України. – 2001 - №41, ст. 199.
  5. Макарчук С.А. Етнографія України.Навчальнийпосібникю – Львів. Видавництво "Світ", 2004. - 518 ст.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (25.06.2016)
Просмотров: 280 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]