Теория и методика обучения (из областей знаний) - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика обучения (из областей знаний)

Практичні підходи до проблеми інноваційні педагогічні технології

Автор: Мельниченко Олександр Сергійович, Ізмаїльський державний гуманітарний університет

 

Анотація: У статті розглядаються інноваційні тенденції розвитку сучасної професійної освіти, дається тлумачення понять, пов’язаних з інноваційним розвитком освітньої практики.

Ключові слова: інновація, інноваційні педагогічні технології, сучасна школа, якість підготовки спеціалістів.

Актуальність проблеми інновації полягає в тому, що в сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежить від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтується на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які будують на діяльнісному підході до навчання.

Метою статті є розкриття поняття інноваційні педагогічні технології, розкрити більш нові напрямки інноваційних технологій, а також основні методологічні вимоги, які мають відповідати на сучасному етапі розвитку.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

•  Ознайомитись з поняттям інноваційні педагогічні технології;

•  З’ясувати світовий досвід інновацій професійної освіти;

•  Ознайомитися з більш новими інноваційними технологіями, які відповідають сучасному розвитку.

Слово інновація має латинське походження і в перекладі означає оновлення, зміну, уведення нового. У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу.

Дослідники проблем педагогічної інноватики (О. Арламов, М. Бургін, В. Журавльов, В. Загвязинський та ін.) намагаються співвіднести поняття нового в педагогіці з такими характеристиками, як корисне, прогресивне, позитивне, сучасне, передове.

Розрізняють поняття новація, або новий спосіб та інновація, нововведення. Новація – це сам засіб (новий метод, методика, технологія, програма тощо), а інновація – процес його освоєння, що є над системою новації. [3, с. 2]

У педагогічній інноватиці дослідники, коли трактують поняття «інновація», у багатьох випадках йдуть за його розумінням у загальній інноватиці. Наприклад, А. Ніколлс у монографії «Управління педагогічними інноваціями» визначає інновацію як ідею, мету або практичну діяльність, що сприймається індивідом як дещо нове. У його розумінні інновація в освіті –це  процес, що має життєвий цикл від зародження ідеї і створення нововведень до її широкого розповсюдження в галузі освіти [2].

Головною метою інноваційних технологій в педагогіці є поліпшення якості навчання шляхом активізації навчальної діяльності, стимулювання активної самостійної роботи студентів, а також створення умов для здорової конкуренції.

Сутністю інноваційних процесів в освіті є, по-перше, проблема вивчення, узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду, і, по- друге, проблема впровадження досягнень психолого-педагогічної науки у практику. Ці дві проблеми мають вирішуватися інтегровано. Проте проблема освітньої інноватики знаходиться у стані розробки. Цьому сприяє загострення суперечностей між фундаментальними науковими знаннями і складністю їх практичного використання , між фазою створення нового педагогічного знання і його досвідного впровадження як інноваційного. Проте існують різні наукові підходи до проблеми інноватики. М.В.Кларін зазначає: «За своїм основним змістом поняття «інновація» приналежне не тільки до створення і поширення новацій, а й до змін у способах діяльності, стилі мовлення, які з цим пов’язані. Розглядаючи інноваційні моделі навчання в такий спосіб, ми звертаємося до нових дидактичних підходів, які формують нетрадиційне уявлення про організацію навчального процесу. [5]

Міжнародний досвід доводить, що якість підготовки кадрів було, є і буде пріоритетним у професійній освіти. Завдяки аналізу радянської профшколи і сучасної України, слід зазначити, що цьому питанню завжди приділялася велика увага як органами управління освітою всіх рівнів, так і самими установами професійної освіти. На жаль, результат не завжди був задовільним.

У радянський часи якості знань, умінь і навичок майбутніх робітників і фахівців доводили безпосередньо на державних підприємствах. У нових ринкових умовах так вже не працюють, власники малих і великих підприємств не потребують некваліфікованих кадрах і не збираються їх навчати. Це одне з головних протиріч нинішнього часу.

Відмінності Української та Німецької систем професійної освіти полягають у наступному:

По перше – професійна освіта Німеччини ґрунтується, як відомо, на дуальної системи, яка передбачає не тільки зацікавленість профшколи і підприємства - замовника кадрів, але і відповідальність за дотримання стандарту освіти, наявність висококваліфікованих викладацьких кадрів, високий професійний рівень майстрів виробничого навчання, що працюють на підприємствах, наявність сучасної навчальної та матеріально-технічної бази і, нарешті, незалежних комісій, які приймають іспити як на етапі атестації, так і на випускних кваліфікаційних іспитах; [4, с. 17]

По друге – демократизація навчального процесу в німецьких профшколах, що пронизує всіх його учасників: від учня до керівництва. Усвідомлення учнями необхідності отримання знань з метою подальшого їх застосування на практиці, а також того, що від рівня їх кваліфікації залежить успішність професійної діяльність, а значить, благополуччя, місце в суспільстві. [4, с. 17]

У зв'язку з існуючими об'єктивними причинами (розпад СРСР, низька заробітна плата працівників освітньої сфери, застаріле обладнання) впровадження інновацій в освітню систему України утруднено. У той час як західна система освіти схильна до змін значно більше. Однак і в нашій країні існують установи, в яких педагогічний процес проходить за інноваційними технологіями. Багато в чому це заслуга викладачів-ентузіастів.

Серед різноманітних напрямків нових педагогічних технологій найбільш адекватною меті є технологія кооперативного навчання. Інноваційні педагогічні технології, що лише зароджуються в педагогічній теорії і практиці, неможливі без широкого застосування нових інформаційних технологій, комп’ютерних, у першу чергу. Саме нові інформаційні технології дозволяють повною мірою розкрити педагогічні, дидактичні функції цих методів, реалізувати закладені в них потенційні можливості. [1, с. 11]

Все ж таки серед інноваційних напрямків слід віддати перевагу технологіям типу технології кооперативного навчання, бо, по-перше, вони легко вписуються в навчальний процес, докорінно не змінюють зміст навчання, який визначений освітнім стандартом, дають змогу досягати поставленої будь-якою програмою чи стандартом освіти мети з будь-якого навчального предмету; по-друге, вони є істинно педагогічними технологіями, гуманістичними не тільки у своїй філософській і психологічній суті, але й у суто моральному аспекті, забезпечують не тільки успішне засвоєння навчального матеріалу всіма студентами, але й їх інтелектуальний, моральний, духовий розвиток, самостійність, доброзичливість до викладача й один до одного, комунікабельність, бажання допомогти іншим. Суперництво, зарозумілість, авторитарність, які породжує традиційна дидактика, несумісні з особистісно орієнтованими технологіями. [1, с. 11]

Педагогіка, як і будь-яка інша наука, схильна до численних змін, розвитку. Це обумовлено, перш за все, тим, що у суспільства з'являються все нові і нові вимоги до фахівців. Науково-технічний прогрес сприяє тому, щоб педагогіка знаходила більш дієві, ефективні шляхи перетворення простої людини в соціально значущу особистість.

Наслідком постійного розвитку, вдосконалення методів педагогіки стали інноваційні технології, тобто технології, завдяки яким відбувається інтегративний процес нових ідей в освіту.

Проте впровадження таких технологій пов'язане з рядом труднощів (фінансові кошти, консерватизм деяких чиновників в освітній сфері, недостатній розвиток технологій). Крім того, незважаючи на очевидну необхідність в інноваціях все ж впроваджувати їх слід з обережністю. В іншому випадку необережна інноваційна діяльність може призвести до кризи освітньої системи.

І все-таки важливо розуміти, що педагогічні інновації - це невід'ємна частина розвитку педагогіки і вони необхідні для вдосконалення системи освіти.

 

Література:

1.   В. Ю. Стрельніков СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ. [Електронні данні]: – навч. Посібник.\ Стрельніков В. Ю., Брітченко І. Г. Електронні данні. – ПОЛТАВА. – 2013 р. 310 с. - Режим доступу: http://library.kr.ua/elib/strelnikov/posibnyk-Strelnikov.pdf

2.   Е. Оксенюк. Інноваційні тенденції розвитку сучасної вищої економічної освіти. [Електронні данні]: – Стаття.\ Оксенюк Е. – Електронні данні. Режим доступу:  http://conference.spkneu.org/2015/03/innovatsijni-tendentsiyi-rozvitku-suchasnoyi-vishhoyi-ekonomichnoyi-osviti/

3.   О. В. Ладоренко. Інноваційні тенденції розвитку сучасної професійної освіти. [Електронні данні]: – Стаття.\ Ладоренко О. В. – Електронні данні. – УДК  378.001.76. – 2005 р. – 4 с. Режим доступу: http://referatu.net.ua/newreferats/27/186913

4.   О. К.  Єрьомін. Інноваційні педагогічні технології: автор - студент ІІІ-курсу ФТіД. Єрьомін О. К. - 2007 р. – 34 с.

5.   О. Самсонова. Місце і роль інноваційних технологій в сучасному освітньому просторі. [Електронні данні]: – Стаття.\ Самсонова О. – Електронні данні. Режим доступу: http://www.ifnmu.edu.ua/images/stories/docs/statti_movoznavstvo/7.doc

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (26.05.2016)
Просмотров: 138 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]