Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 28.07.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика обучения (из областей знаний)

Специфіка іншомовної підготовки студентів ВНЗ нефілологічних спеціальностей

Автор: Чорна Світлана Сергіївна, к.пед.н. доцент, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя)

 

Процеси Європейської інтеграції, які відбуваються в Україні, обумовили зростання важливості вивчення іноземної мови фахівцями різних галузей та зробили іншомовну підготовку студентів немовних спеціальностей, одним із найважливіших компонентів вищої освіти. Адже комунікація іноземними мовами розглядається членами Європейської комісії, Ради Європи та Європейського парламенту як одна з восьми ключових компетенцій, що формуються у процесі навчання. Усе це обумовлює необхідність якісних змін у навчанні іноземних мов на немовних спеціальностях, з метою покращення рівня знань іноземної мови, а й можливості її практичного використання в майбутній професійній діяльності.

Аналіз нормативної бази засвідчив, що згідно з вимогами чинних програм з іноземних мов(ІМ) для немовних ВНЗ, студенти повинні володіти іноземною мовою на рівні, щоб отримувати та передавати інформацію зі свого фаху. Тобто,  майбутні випускники повинні оволодіти комунікативною компетенцією, необхідною для іншомовного спілкування у професійній сфері [3] .

Як зазначено в рекомендаціях Комітету Ради Європи з питань освіти,  випускник ВНЗ має володіти вміннями швидко й вільно висловлюватися без помітних ускладнень, пов’язаних із пошуком засобів вираження у процесі досягнення ними соціальних, академічних і професійних цілей.

Наявна суперечність між зрослими вимогами до рівня знань іноземної мови фахівцями немовних спеціальностей та їхнім реальним невисоким рівнем знань, невмінням практично користуватись іноземною мовою в професійній сфері доводить необхідність вирішення проблемних питань у навчанні іноземної мови студентів немовних спеціальностей і пояснює актуальність цієї проблеми.

Основні положення підготовки студентів-нефілологів до міжкультурної взаємо­дії випливають з гуманістичної філософії освіти, в якій обґрунтовується гуманістичний та соціаль­но орієнтований підходи до процесу формування і становлення майбутнього спеціаліста з метою як задоволення нагальних потреб держави в під­готовці високоякісних фахівців у різних галузях, так і самореалізації кожної особистості. Викладання іноземної мови студентам нефілологічних спеціальностей має свою специфіку, оскільки, відповідно до Загальноєвро­пейських Рекомендацій з мовної освіти, навчання іноземної мови, спираючись на загальнодидактичні принципи, вирізняється тим, що головною метою тут виступає «оволодіння студентами діяльністю іншомовного спілкування» [2, с. 48].

Проблемі навчання іноземної мови студентів та учнів присвячено багато робіт різних науковців: Й. Берман, І. Бим, Н. Бориско, І. Зимньої, Н. Ішханян, Г. Китайгородської, С. Козак, О.Леонтьєва, М. Ляховицького, Т. Опанасенко, Є.Пасова, Ф.Рожкової, В. Топалова, Т. Третьякової, Е.Шубіна та ін.

Порівнюючи навчання у мовному і немовному ВНЗ, засновник напрямку методики навчання іноземних мов у немовних ВНЗ, Й. Берман, вважає, що у першому випадку мову опановують як засіб спілкування і вивчають її як систему засобів вираження.

У другому випадку мови навчають тільки як засобу спілкування, що реалізується в мовленні. Теоретичні відомості використовуються тільки тією мірою, в якій вони можуть допомогти опануванню мовою [1, 54].

Й. Берман виділяє такі особливості навчання іноземних мов у немовних ВНЗ:  практична спрямованість навчання; послідовний характер навчання у нефілологічному ВНЗ; високий рівень узагальненості; підвищення значення самостійної роботи; особливості співвідношення видів мовленнєвої діяльності; [1, 52-53].

Освітня мета навчання дисципліни «Іноземна мова» у вищому навчальному закладі полягає у формуванні не тільки загальних компетенцій (знань, навичок та вмінь) з цієї дисципліни, але й у сприянні розвиткові здібностей студентів до самостійного навчання. Викладачам вищої школи належить визначити найраціональніші шляхи організації як аудиторної, так і самостійної позааудиторної роботи студентів у процесі формування іншомовної професійної комунікативної компетенції, створюючи теоретичне підґрунтя та надаючи практичні рекомендації.

Проте викладання іноземної мови студентам немовних спеціальностей вирізняється цілим рядом складнощів.

По-перше, при вступі у ВНЗ на немовні спеціальності вступний іспит з іноземної мови абітурієнти майже не складають. Це призводить до того, що рівень володіння іноземною мовою в абітурієнтів неоднаковий, що створює цілий ряд проблем при подальшому навчанні студентів.

По-друге, оскільки на багатьох немовних спеціальностях іноземна мова не є профільним предметом, мотивація до її вивчення студентами помітно знижується. На жаль, випускники ВНЗ розуміють необхідність володіти іноземною мовою тільки при влаштуванні на роботу.

По-третє, труднощі становить розробка єдиних навчально-методичних комплексів для процесу навчання іноземної мови на немовних факультетах ВНЗ. Ця проблема безпосередньо пов’язана  з неоднаковим рівнем володіння іноземною мовою. Розробити єдину програму для групи, в якій рівень володіння іноземною мовою відрізняється від рівня „Початківець” (іноді навіть нижче) до рівня „Проміжний” ( і дуже рідко „Вище середнього”) практично неможливо. Розподіл студентів за рівнем володіння мовою, звичайно, може спростити це завдання. Але сьогодні дуже часто з об’єктивних причин, об’єднуються в одній групі не тільки студенти з різним рівнем знань, а й різних спеціальностей, що значно ускладнює вивчення іноземної мови [3].

Таким чином, специфічними  особливостями вивчення іноземних

мов студентами нефілологічних спеціальностей є:

1.Неоднаковий рівень підготовки студентів та їх володіння іноземною мовою при вступі на немовні спеціальності вищого навчального закладу.

2. Занижений рівень мотивації студентів до вивчення іноземної мови.

3. Складність розробки єдиного навчально-методичного комплексу

для студентів немовних спеціальностей ВНЗ, які неоднаково володіють іншомовними комунікативними компетенціями.

4. Проблема роботи зі студентами, які у ВНЗ фактично змушені

починати вивчення іноземної мови «з нуля».

5. Жорсткі обмеження навчального процесу в часі.

6. Тривала перерва між закінченням курсу іноземної мови до вступного іспиту  в магістратуру.

7. Професійна спрямованість курсу іноземної мови відповідно до обраного студентами фаху.

 

Література:

  1. Берман И.М. Методика обучения английскому языку в неязыковых вузах / И.М. Берман . – М.: Высшая школа, 1970. –230 с.
  2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Наук. ред. укр. вид. С.Ю. Ніколаєва // К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.
  3. Костенко Н.І. Специфіка іншомовної підготовки студентів ВНЗ економічного профілю // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://archive.nbuv.gov./portal/soc_gum/Znpkhist/2012_6/12knizep.pdf
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (25.03.2016)
Просмотров: 309 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]