Академия наук

Віртуалізація дизайн-проектування

Автор: Борисенко Денис Володимирович, Українська інженерно-педагогічна академія

Інформація стала на сьогодні найбільш могутнім засобом в руках людини. Завдяки новим технологіям та комп’ютерному обладнанню у користувача з’являється широкі можливості від здійснення розрахунків до керування надскладними процесами. Особливе місце в сучасному інформаційному розвитку  займає віртуальний напрямок – створення штучних об’єктів та середовища. Процес віртуалізації широко застосовується в інженерії, насамперед, активно впроваджуються нові підходи в галузі дизайну. Розробка дизайн-продукту із значними матеріальними затратами повноцінно реалізується у комп’ютерних симуляційних  програмах, які дозволяють не лише економити на виготовленні, а й створити функціональний споживчий продукт, проект, який буде реалізовано.

Віртуалізація дизайн-проектування є на сьогодні найбільш динамічним напрямком розвитку, як програмних засобів, так і підходів до їх залучення. Вже не достатньо готувати майбутніх фахівців галузі дизайну за традиційними «кліше», орієнтованими лише на створення продукту. Необхідно навчати майбутніх фахівців поєднанню класичних методичних систем із застосуванням сучасного провідного програмного інструментарію та виходом на навчальний результат – реалізуємий дизайн-продукт. Завдяки віртуальним технологіям перед майбутніх фахівцем з’являється можливість віртуальної розробки дизайн-продукту без матеріальних витрат та з широким охопленням художньо-композиційних засобів.

Підготовка майбутніх фахівців галузі дизайну потребує значних переорієнтації в методології виконання розробки навчального проекту, який стає першими сходинками набування професійних знань та умінь щодо виконання проектної розробки. Вже не потрібні значні площі лабораторій та сировинна база для творчих пошуків дизайнера – все це реалізується у віртуальному середовищі завдяки комп’ютеру. Більшість перших розробок залишаються на рівні віртуального електронного виконання та можуть передувати перед їх технологічним розглядом створення на виробництві в матеріалі. Це дозволяє одночасно поєднувати проектну сторону з технологією виготовлення дизайн-продукту, більш ґрунтовно розглядати технологічні операції та дії працюючого, акцентувати увагу на потенційні конструктивні помилки побудови та вихідні експлуатаційні характеристики. В ході навчання в умовах пришвидшеного професійного становлення, яке повинно за короткий часовий проміжок навчання підготовити компетентного фахівця, який буде затребуваний на ринку праці, педагогами  реалізуються оновленні методики вивчення спеціальних дисциплін з креативними складовими та комплексного розвитку проектного мислення. Активно залучаються новий програмний інструментарій віртуальної розробки, в ході якого використовуються аналогічна модель предпроектної та проектної розробки дизайн-продукту [1; 269-270]. При цьому дизайн-проектування характеризується більш комплексним аналізом моделей-аналогів, широким розглядом композиційних засобів, використанням багатокомпонентних структур інструментів програмних засобів для комп’ютерного проектування.

Візуалізаційний рівень розробки дизайн-продукту містить повне охоплення просторового рішення дизайн-продукту на відміну від графічного традиційного плоского представлення. Присутність режиму симуляції в провідних програмах для комп’ютерного проектування додатково включає позиціонування кожного елементу моделі та їх комплексного рішення як в статичному, так і динамічному вигляді, застосуванні параметричних характеристик освітлення та рішення зовнішнього оточення. Так, при навчальній розробці дизайн-продукту студентом додатково доповнюється отриманий результат інформаційним контентом – віртуальним прототипом з повноцінним представлення характеристик матеріалу, колористичного рішення, конструктивною проробкою моделі. Окрема роль відводиться саме кінцевому представленню, яке може реалізуватися через динамічний показ – створення анімаційного ролику, та розробка додаткових інформаційних компонентів з більш ґрунтовним оглядом конструктивних елементів, шарів матеріалу, рішення формоутворення, представлення вигляду з різних ракурсів. Таким чином, створений продукт має широку область попиту та представляє вже об’єкт медіа-дизайну, напрямку художньо-технічного оформлення із застосуванням інформаційних технологій [2; 663].

Віртуалізація розробки дизайн-продукту вносить трансфер змін, перехід в «неявну форму» просторового рішення [3; 3]. Вона  відкриває широкі можливості перед майбутнім дизайнером, активує у нього новий рівень просторового мислення, розвиток нових знань та умінь, розв’язання більш складних професійних завдань абстрагуючись на базі створених віртуальних образів.

Література:

1. Овчинникова Р.Ю. Дизайн-проектирование: теоретические основания и специфика / Р.Ю. Овчинникова // Омский научный вестник. – 2012. – №1-105. – С. 267-270.
2. Ситник О.В. Медіадизайн як інноваційний розвиток проектування /   О.В. Ситник // Проблеми сучасного підручника. – 2014. – №14. – С. 661-667.
3. Шандренко О.М. Віртуальні виміри моди XX століття: авт. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 26.00.01 / Ольга Миколаївна Шандренко. – К., 2008.  – 23 с.