Теория и методика обучения (из областей знаний) - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика обучения (из областей знаний)

Як не втратити матеріальність в ході залучення віртуальних технологій при професійній підготовці інженера-дизайнера

Автор: Борисенко Денис Володимирович, аспірант, Українська інженерно-педагогічна академія

 

Сучасний освітній процес характеризується інноваційним впровадженням цілого комплексу інформаційних та комунікативних технологій. Особливе місце серед них займає вектор на оптимізацію навчального часу та залучення дистанційної форми навчання. Розробка електронного навчально-методичного забезпечення, конспектів лекцій, трансформація тематичних теоретичних курсів та навчальних завдань  у модульну структуру створюють головне підґрунтя для активного впровадження дистанційних курсів. Це розгортає новий комплекс можливостей перед педагогом та надає широкий спектр навчальних засобів.

Наступним етапом інноваційного впровадження стає створення віртуального навчального середовища для окремих дисциплін, комплексу навчальних курсів або об’єднання усіх підрозділів навчального закладу. При цьому налагоджуються віртуальна модель організації навчального процесу, яка складається з інформаційного контенту, навчальних завдань, методологічних особливосте та навчального каналу. Вона в себе увібрала інноваційний комплекс навчальних технологій та  трансформацію існуючих форм навчання [3, с.88]. Все це є додатковим рівнем навчальної підготовки та підвищує ефективність традиційного аудиторного опанування знань, формування практичних умінь та навичок. Значний перелік позитивних особливостей запровадження дистанційного навчального забезпечення все ж має і деякі негативні прояви в професійній підготовці майбутніх фахівців, насамперед, заміщення матеріальності віртуальністю, втрати об’єктивної реалістичної області [1, c. 217-218]. Поступово відбувається перехід від матеріальної взаємодії студента з предметами праці до віртуального режиму. На прикладі підготовки інженера-дизайнера прослідковується ці шляхи більш наглядно. Так поступове впровадження спеціального програмного забезпечення  та інноваційного технічного устаткування для розробки та створення дизайн-продукту обумовлює відхід від традиційного класичного ознайомлення студентів з графічними техніками та засобами, матеріальною взаємодією з професійним предметним середовищем. Але це традиційне опанування займає значну часту навчальної підготовки майбутнього фахівця, що є не припустимим в сучасних умовах інформаційної інтенсифікації. Виходом з даного проблемного поля є знаходження «рівноваги» у використанні традиційних методів та педагогічних новацій, поєднання одночасно безпосереднього «занурення» студентів в предметне середовище, підвищення самостійного опанування навчальним матеріалом через дистанційну освітню систему, розвиток творчого мислення, інтелекту та творчих здібностей майбутнього фахівця [2, с.120]. Викладачу потрібно знайти відповідну «грань дотику» матеріального та віртуального, яка повинна стати альтернативою трансформаційних навчальних формацій, вибудовування оновленого навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, сформування у майбутніх інженерів-дизайнерів сучасного спектру професійних компетенцій та навичок застосування інформаційно-комунікативних засобів поряд з класичними традиціями даної професійної галузі.

Сучасна організація лекційних, практичних, лабораторних та семінарських занять дозволяє використовувати багатовекторні апаратні та програмні платформи, які враховують як індивідуальні особливості кожного студента, так і реалізують взаємодію колективів навчальних груп, навчального потоку, додатково надають широкий візуалізаційний контент навчального матеріалу з безпосереднім аудиторним виконанням навчальних дій в предметному середовищі. При викладі спеціальних дисциплін, в навчальному плані яких переважна більшість занять зводиться до практичних та лабораторних форм взаємодії педагога зі студентами, у викладача з’являється потенційна можливість впровадження саме перехідної моделі інноваційного комплексу конкретного рівня інформаційно-комунікаційної навчальної бази з поєднанням традиційних класичних традицій. Це дає можливість підвищення мотиваційного компоненту, зміни та реалізації нових форм проведення практичних та лабораторних занять, які будуть мати більший позитивний ефект  в професійній діяльності від опанування особливостей використання спеціалізованих програмних продуктів та систем, які являються в колі активного залучення сучасними професіоналами в проектній діяльності. Також важлива педагогічна діяльність, яка спрямована на ознайомлення з новими надходженнями в професійну діяльність та вивчення їх перспективних шляхів використання при створенні дизайн-продукту, що в майбутньому надасть студенту-випускнику не залишатися на «лавках запасних» та відстороненим від прийдешнього інноваційного прориву в професійній сфері.

 

Література:

  1. Баль М. Визуальный эссенциализм и объект визуальных исследований / М. Баль // Логос. – 2012. – №. 1. – С. 212-249.
  2. Быкасова Л. В. Развитие изобразительно-художественного компонента в немецких образовательных моделях / Л. В.  Быкасова // Искусство и образование. Журнал методики, теории и практики художественного образования и эстетического воспитания. – М., 2013. –  №4 (84)13. – С. 115-124.
  3. Ходусов А. Н. Оптимизация виртуального образовательного пространства в системе профессиональной подготовки специалистов на основе компетентностного подхода /  А. Н. Х одусов, С. И. Шуклин // Ярославский педагогический вестник. – 2009. – №. 4. – С. 88-91.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (25.12.2014)
Просмотров: 372 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]