Теория и методика обучения (из областей знаний) - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 11.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика обучения (из областей знаний)
Щодо компонентів управління якістю хімічної освіти
 
Автор: Романенко Юлія Анатоліївна, доктор педагогічних наук, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
 
Особливого значення в Україні набуває проблема якості освіти та управління процесом її відслідковування. Попереднє вивчення інформаційного матеріалу з проблеми показує, що нею займаються такі вітчизняні педагоги, як Л. Гриневич, О. Локшина, О. Ляшенко, Г. Єльникова, С. Раков та зарубіжні вчені М. Бершадський, В. Беспалько, В. Гузєєв, А. Дахин, Ф.-М. Жерар, А. Забульоніс, В. Кальней, М. Кларин, А. Майоров, К. Роеж’єр, С. Шишов та ін.
Невирішеною раніше частиною окресленої проблеми дослідження є технологічний аспект моніторингу якості хімічної освіти на рівні студент-викладач. Фахівці припускають розробку двох видів програм управління якістю освіти: основного і коригувального (регулюючого) [1]. Основна програма складається на рівні проектування процесу навчання із урахуванням усіх його особливостей. Програма регулювання виробляється в процесі навчання на підставі аналізу даних, що одержані за каналом зворотного звязку.
Взявши за основу розглянуті російськими фахівцями [2] структурні компоненти якості освіти, ми визначили структурні компоненти управління якістю хімічної освіти:
I. Мета управління якістю хімічної освіти. Управління завжди має цілеспрямований характер. У процесі навчання метою управління якістю хімічної освіти є максимальне наближення результату навчання до поставленої мети навчальної програмами. Отже, викладач має знати чітку мету як навчання дисципліни в цілому, так і поетапного вивчення певних тем (модуля). Для виміру результатів навчання та одержання можливості їхнього порівняння і вироблення необхідного управлінського рішення викладач має бути забезпечений інструментарієм (якісний тест).
II. Установлення вихідного стану керованого процесу. На наш погляд, у навчальних програмах з хімії необхідно більш конкретніше визначати знання і пізнавальні дії студентів згідно змісту навчального матеріалу. Наприклад, студент з курсу "Історія та методологія хімії” [3] виконує дії: "аналізує історичну, хімічну, філософську, педагогічну, психологічну, релігійну літературу”, "прослідковує за історичними витоками сучасних наукових проблем і теорій”, "формулює і аргументовано захищає свою точку зору”, "виокремлює сучасні та другорядні історичні події”, "розробляє хронологічні таблиці” тощо. За визначеними діями, в такий спосіб, легко сформулювати цілі певного етапу навчання теми та виявити знання, які необхідні для формування заданого виду пізнавальної діяльності.
III. Основні перехідні стани процесу навчання хімії. Успішність досягнення кінцевого стану прямо залежить від знання основних проміжних станів і їхньої послідовності. Отже, програма керування якістю хімічної освіти забезпечує проходження видів діяльності студентів через основні етапи процесу навчання. Ми вважаємо, треба чітко уявляти функціональну роль кожного етапу в процесі засвоєння знань. А для цього, в свою чергу, необхідно аналізувати змістову інформацію, запропоновану студентам для засвоєння, тобто кількісний вимір і якісний опис змісту навчального матеріалу. Вимоги до рівня підготовки студентів мають визначатися в особистісно-діяльнісній формі, яка уможливлює виконання дій різного рівня складності: називати, наводити приклади, визначати, складати, характеризувати, встановлювати відповідність, виготовляти, обчислювати, аналізувати та інші. Для перевірки уміння виконувати кожну дію розробляються (або підбираються) завдання, які мають виміряти ці дії. Під терміном дії ми мали на увазі застосування набутих знань та умінь, якими оволодів студент, для виконання того чи іншого завдання.
IV. Забезпечення систематичного зворотного зв’язку. Здійснення зворотного зв’язку щодо керування якістю хімічної освіти вимагає вирішення таких завдань: 1) визначення змісту зворотного зв’язку – виділення сукупності контрольованих характеристик на підставі цілей навчання; 2) визначення частоти зворотного зв’язку.
V. Регуляція (корекція) процесу навчання хімії. Етап у керуванні припускає забезпечення переробки інформації, отриманої по каналу зворотного зв’язку, вироблення коригувальних впливів і їхньої реалізації. Здійснюється за трьома шляхами: 1) реагування на очікувані зміни ситуації; 2) реагування на зміни у ситуації, що відбулися; 3) реагування на помилки.
У традиційній практиці управління процесом навчання хімії має місце регуляція процесу навчання шляхом реагування на помилки студентів, хоча найбільш бажаним було б запобігання шкідливих впливів на систему навчання хімії, тобто корекція процесу навчання хімії за першим і другим шляхами (реагування на очікувані зміни ситуації та реагування на зміни ситуації, що відбулися). Ми поділяємо думку, щоб хімічна освіта була якісною, вона потребує реформування, але не "революційного”, а "еволюційного”, яке базується на фундаментальній основі змісту навчання хімії з поступовим введенням змін згідно вимог сучасного часу.
 
Література:
1. Петровичев В.М. Региональное образование: организация, управление развитием [Текст] / В.М. Петровичев.– Тула: Приокское книжное издательство, 1994.– 288 с.
2. Матрос Д.Ш. Управление качеством образования на основе новых информационных технологий и образовательного мониторинга. Издание 2-е, исправленное и дополненное [Текст] / Д.Ш. Матрос, Д.М. Полев, Н.Н. Мельникова. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 128 с.
3. Романенко Ю.А. Методичні рекомендації з курсу "Історія та методологія хімії” [Текст]: метод. посібник / Ю.А. Романенко, М.М. Олійник. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – 51 с.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (13.02.2014)
Просмотров: 384 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]