Теория и методика обучения (из областей знаний) - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 06.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика обучения (из областей знаний)
Аналіз результатів дослідження рівня теоретичної підготовки студентів Південно-Уральського державного медичного університету в питаннях алгоритму надання серцево-легеневої реанімації
 
Автори:
 
Вождаева Інна Володимирівна, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Пешіков Олег Валентинович, к.м.н., Південно-Уральський державний медичний університет
 
Єрьомін Антон Олегович, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Якимець Анастасія Олександрівна, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Берсенєва Ольга Владімірвона, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Новикова Віра Павлівна, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Самилов Віталій Вадимович, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Філатова Ганна Олексіївна, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Черних Максим Олександрович, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Чуркіна Аліна Станіславівна, Південно-Уральський державний медичний університет
 
Актуальність. Раптова серцева смерть залишається лідируючої причиною смерті у світі, а стан клінічної смерті за рідкісним винятком є показанням для проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР) [4, с. 144]. Рекомендації з проведення СЛР розробляються міжнародними та національними групами фахівців, починаючи з 60-років минулого століття [1, с. 87]. У 2010 році виповнилося 50 років алгоритмом СЛР Петера Сафара (Рeter Safar), загальновідомий як принцип АВС [4, с.143], який включає етап А (airways) - відновлення прохідності дихальних шляхів, етап В (breathing) – проведення штучної вентиляції легенів (ШВЛ), етап С (circulation) – відновлення кровообігу. Навчальне посібник з СЛР було поширено 250-тисячним тиражем на 15 мовах (включаючи російську) і закріпило"у світовому масштабі» принцип "АВС", який чи першість прийомам респіраторної підтримки.
Тим часом паралельне вивчення причин раптової смерті призвело до загальноприйнятого в даний час висновку про те, що у переважної більшості раптово вмираючих хворих (близько 90%) в основі патогенезу лежить гостра коронарна недостатність [3, с. 2895]. При цьому безпосередніми механізмами раптової смерті найчастіше виявляються зовсім не респіраторні проблеми, а порушення серцевого ритму – фібриляція шлуночків серця, асистолія, шлуночкова тахікардія. Наведені міркування неодноразово змушували різних фахівців виражати незадоволеність принципом "ABC" і піддавати його справедливій критиці [6, с. 394]. У жовтні 2010 року американська асоціація серцевих захворювань (АНА) запропонувала новий алгоритм "CAB", остаточно скасував "АВС" і закріплений відтепер в рекомендаціях [2, 5].
Нові підходи в принципах СЛР ставлять завдання оптимізації та більш якісного, інноваційного навчання і практичного засвоєння навику.
Мета дослідження. Оцінити рівень теоретичної підготовки студентів медичного університету за алгоритмом надання СЛР.
Матеріали і методи. Проведено анонімне тестування серед 2000 студентів Південно-Уральського державного медичного університету (м. Челябінськ) лікувального (1430 (71,5%)) та педіатричного 570 (28,5%) факультетів 2, 3, 4 і 6 курсів. Вибірка курсів була обумовлена ​​проходженням навчання на кафедрах безпеки життєдіяльності, медицини катастроф, швидкої та невідкладної медичної допомоги (БЖД) і топографічної анатомії та оперативної хірургії (ТАіОХ). Проаналізовано рівень теоретичних знань алгоритму надання СЛР, за відповідями на питання "Вкажіть правильний алгоритм надання серцево-легеневої реанімації" а) АВС, б) САВ, в) не знаю. Отриманий матеріал був оброблений за допомогою пакету статистичних програм.
Матеріали дослідження можна охарактеризувати як фонові, що дозволяють судити про загальний рівень знань про реанімацію студентами медиками. Дані про рівень знань студентів не вивчав ще реанімацію характеризують ступінь їх компетентності, сформованої в процесі навчання на першому курсі.
Результати та обговорення. Кількість студентів, що навчаються на лікувальному факультеті варьировало від 68,99% до 72,97%, а на педіатричному - 28,27-31,01%.
 

 
Вік учнів оцінювався у вигляді медіани і квантилів (1 і 3) і склав на 2 курсі – 19 (18; 19), на 3 – 19 (19; 20), на 4 – 20 (20; 21) і на 6 – 22 (22; 23) року.
Кількість студентів другого курсу, які знають правильну послідовність надання серцево-легеневої реанімації, становить близько 20%. Більше 30% обрали скасований алгоритм "АВС" і 50% студентів не змогли відповісти на це питання. Варто відзначити, що другий курс ЮУГМУ навчається по федеральному державному освітньому стандарту третього покоління (ФДОС 3), за планом якого, навички надання серцево-легеневої реанімації на кафедрі безпеки життєдіяльності, медицини катастроф, швидкої та невідкладної медичної допомоги викладаються в кінці третього семестру. Ймовірно тому тільки половина студентів 2 курсу, що беруть участь в дослідженні, володіють алгоритмом надання СЛР.
На третьому курсі кількість учнів, які володіють новими принципами проведення СЛР, становить 77,03%. Третьокурсники освоювали навички надання рекомендованої послідовності СЛР на кафедрі безпеки життєдіяльності, медицини катастроф, швидкої та невідкладної медичної допомоги. 16,02% студентів 3 курсу порахували правильним алгоритм "АВС". І лише 6,95% не знали правильної відповіді. Таким чином, студенти третього курсу частіше вибирали правильний алгоритм надання СЛР, ніж неправильний.
58,91% опитаних студентів четвертого курсу вибрали алгоритм "АВС", 18,41% опитаних – "САВ". Кількість студентів, які не володіють принципами надання СЛР – 22,67%. Студенти четвертого курсу проходять навчання за державним освітньому стандарту другого покоління (ДОС 2), згідно з яким вивчення даних навичок на кафедрі безпеки життєдіяльності, медицини катастроф, швидкої та невідкладної медичної допомоги не проводиться.
Більшість студентів шостого курсу (77,75%) вибирають алгоритм проведення СЛР "АВС", який міцно закріпився у підсвідомості медичного персоналу, оскільки проіснував в медицині з 1960 року. 9,77% навчаються – алгоритм "САВ" і 12,47% – не змогли у відповіді. Шестикурсники навчаються за ДОС 2 покоління як і студенти четвертого курсу.
Висновок. Більшість студентів старших курсів (3-6) знайомі з принципами надання серцево-легеневої реанімації та алгоритмами надання допомоги. На момент крос-секційного дослідження переважно студенти 3 курсу показали кращі теоретичні знання у виборі алгоритму СЛР.
 
Література:
1. Коннова Л.А. Современный подход к обучению методике сердечно-легочной реанимации при оказании первой помощина месте происшествия / Вестник НЦБЖД. 2011. № 4. С. 87-91.
2. Рекомендации Европейского совета по Реанимации и Американской ассоциации кардиологов по сердечно-легочной реанимации и неотложной помощи. – М., 2011. С. 20–26.
3. Ewy G.A. Continuous chest compression CPR for cardiac arrest / G.A. Ewy // Circulation. – 2007. – V. 116. – P. 2894-2896.
4. Go A.S. еt аl. Executive summary: heart disease and stroke statistics – 2013 update: a report from the American Heart Association // Circulation. 2013. Vol. 127. № 1. P. 143–152.
5. International Consensus on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care // Resuscitation. 2005. Vol. 67. Р. 157–341
6. Weil M.H. Priorities in advancedcardiac life support / M.H. Weil, M. Fukui // Yearbook of Intensive Care andEmergency  Medicine/ ed. J.L. Vincent. – Berlin: Springer Verlag, 2005. – P. 387-394.

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (23.01.2014)
Просмотров: 552 | Комментарии: 11 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 11
11  
Знать может быть и должен, но вот как быть с практическим навыком? Ведь со временем он утрачивается. Было бы очень интересно взглянуть на подобное исследование, только проведенное среди практикующих врачей.

6  
Каждый студент-медик, а тем более врач, должен знать основы оказания СЛР и уметь выполнить при необходимости. Ведь этим самым он может спасти жизнь. И результаты исследования достаточно не плохие, что не может не радовать!

4  
Вот хорошо сказано!

3  
Уважаемый, Dahai
В настоящее время пересматривается и система подготовки водителей, но вот еще неизвестно к чему это приведет, ведь существуют и противопоказания для оказания СЛР в полном объеме без опасения нанести еще больший вред и не имея специального оборудования

8  
Ну и водители могут грамотно оказывать первую помощь и без специального оборудования, используя лишь подручные средства, главное научиться этому!

2  
Основами оказания первой помощи должен владеть каждый человек, а не только врач. Для будущих докторов этот вопрос безусловно актуален. Поэтому есть необходимость организации ежегодных практических занятий (тренировок) для студентов различных курсов, где параллельно будет происходить совершенствование теоретических знаний по данному вопросу.

5  
Ввести обязательное прохождение семинаров? Но вопрос упирается в деньги. Кто оплатит?

7  
так если некому финансировать и нет возможности семинары дополнительно проводить, то необходимо организовать мероприятие (вроде конкурса по оказанию первой помощи) где смогут участвовать студенты разных курсов, проводить его ежегодно. Но не забывайте, многоуважаемый Академик, что этим надо серьезно заняться, а то время то идет!!!

9  
Ох, Luna, неужели вы торопитесь?

1  
Судя по полученным данным в ходе исследования, что общая динамика положительная. К окончанию медицинского ВУЗа большая часть врачей в состоянии оказать квалифицированную помощь и спасти жизнь человеку. Многое будет зависеть от того, куда дальше пойдут работать молодые врачи, закрепится или навык или снизойдет на нет.

10  
Соглашусь с комментарием. Если нет постоянной тренировки, постоянного закрепления навыка , который приобрел доктор, то от крайне необходимого практического навыка останется лишь теоретические воспоминания

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]