Теория и методика обучения (из областей знаний) - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Теория и методика обучения (из областей знаний)
Впровадження тренінгових технологій у навчально-виховний процес
 
Автор: Кордонська Альона Василівна, викладач І категорія, Могилів-Подільський технолого-економічний коледж ВНАУ
 
В Україні проблему якості освіти проголошено національним пріоритетом, тому що успішність розвитку на­шої країни залежить від якості освіти. Саме така освіта сприяє формуванню у студентів систематичного мислення, виробничу, правову, інформаційну, комунікативну, екологічну культури, підприємницьку та творчу активність, уміння аналі­зувати, проектувати свою діяль­ність і передбачати її наслідки.
Теоретиками напрацьовано багато підходів до навчання, які виявляються в різних концепту­ально-організаційних моделях: технологічних, рефлексивних, на­вчання на базі проектів. Можна виділити нові типи навчання, які спираються на гуманістичну пара­дигму освіти і дозволяють ефек­тивніше розв'язати життєво важ­ливі педагогічні завдання. Особ­ливий інтерес викликає інтер­активне, або взаємодіюче нав­чання, яке будується із враху­ванням психології людських взаємин. Організація інтерактивного навчання передбачає моделюван­ня життєвих ситуацій, використан­ня рольових ігор, формування сумісного рішення на підставі ана­лізу відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навиків і умінь, створенню атмо­сфери співдружності, взаємодії. Спробуємо з'ясувати, які педаго­гічні технології та методи дозволяють продуктивніше реалізувати інтерактивне навчання. Досвід роботи переконує, що найефективнішою є  тренінгова технологія, яка є одним із шляхів формування навчальної компетентності студентів на заняттях.
Тренінг (англ. training) – це запланований процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі. Тренування  система підготовки людини з метою пристосування його до підвищених вимог і складних умов роботи.
Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв'язання проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захваті від тренінгових методів, тому що ці методи роблять процес навчання цікавим, не обтяжливим.
Тренінг і традиційні форми навчання мають суттєві відмінності. Традиційне навчання більш орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю суттю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг, перш за все, орієнтований на запитання та пошук. На відміну від традиційних, тренінгові форми навчання повністю охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, до взаємодії тощо. Звичайно, традиційна форма передачі знань не є сама по собі чимось негативним, проте у світі швидких змін знань традиційна форма навчання має звужені рамки застосування.
Так само, як і будь-яке навчальне заняття, тренінг має певну мету: інформування та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь; опанування нових технологій у професійній сфері; зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо); зміна погляду на проблему та на процес навчання, аби зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення; підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе та життя; пошук ефективних шляхів розв'язання поставлених проблем завдяки об'єднанню в тренінговій роботі різних спеціалістів, представників різних відомств, які впливають на розв'язання цих проблем; активізація громадськості щодо розв'язання актуальних проблем; здобуття альтернативної громадянської освіти.
Тренінг має свої «атрибути». До них належать: тренінгова група; тренінгове коло; спеціально обладнане приміщення та приладдя для тренінгу (фліпчарт, маркери тощо); тренер; правила групи; атмосфера взаємодії та спілкування; інтерактивні методи навчання; структура тренінгового заняття; оцінювання ефективності тренінгу.
Вони можуть бути спрямовані на: набуття загальнонавчальних навичок  та умінь; формування навичок  співпраці на засадах толерантності;     формування навичок  аналізу першоджерел та додаткової літератури;      формування навичок логічного мислення,  аналізу,  вибору і презентації інформації або результатів самостійної роботи;  опанування новими формами навчальної діяльності; формування позитивного ставлення до себе та до оточуючих;  пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених проблем.
Розрізнябть такі види тренінгових вправ: організаційні; мотиваційні; комунікативні; креативні; розвитку когнітивних процесів; рефлексивні.
Проводячи тренінгові вправи, потрібно дотримуватися принципів активності, творчої позиції, усвідомлення своєї поведінки, партнерського спілкування. А студентам пояснити, щоб робота була цікавою та ефективною необхідно бути активним, відвертим,   толерантним, говорити лише від свого імені і дотримуватися відведеного часу.
Отже, використання тренінгових вправ сприяють соціалізації особистості студента,  формуванню умінь співпрацювати з іншими людьми, здобувати знання шляхом колективної діяльності, приймати рішення на основі співробітництва,  толерантного ставлення до протилежної точки зору; розвиткові когнітивних процесів, творчих здібностей.
 
Література:
1.Андрєєва В.М., Григораш В.В. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром. – Харків, 2006. – 352с.
2.Бикова В., Ніколова Н. Тренінг – форма інтерактивного навчання // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2010.- №2. – С.38-40.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (15.08.2012)
Просмотров: 480 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]