Социальная педагогика - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Социальная педагогика

Індивідуальні форми роботи соціальних педагогів у школах Німеччині

Автор: Гавриш Олена Геннадіївна, аспірант кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов’янськ)

 

У Німеччині друга половина ХХ століття ознаменувалась різкою зміною соціальної політики країни та реформами освітньої галузі. Постійне зростання соціально-економічних проблем вимагало від фахівців соціальної сфери країни знаходити нові шляхи вирішення цих питань, особливо це стосувалось найбільш незахищених верст населення таких, як діти та учнівська молодь. Саме тому, починаючи з кінця 70-тих років, у Німеччині активно розвивається шкільна соціальна робота.

Проблемами дослідження теорії і практики соціальної роботи, шкільної соціальної роботи у Німеччині займаються не тільки німецькі науковці такі, як Ніколь Пьотер (Nicole Pötter), Карлхаінц А. Гайслер (Karlheinz A. Geissler), Ян Тілльманн (Jan Tillmann), Еріх Холленштайн (Erich Hollenstein), але й  вітчизняні вчені.

Так, питання розвитку та становлення соціально-педагогічної освіти в Німеччині висвітлюються  у працях Н. Абашкіної, Л. В. Волик,                       Ю.В. Василькової, О.Ю. Пришляк та ін.

Інформацію про виникнення і розвиток соціальної роботи в Німеччині знаходимо у працях В.А. Шанц та ін.

Аналіз теоретичних джерел та власні наші практичні спостереження показують, що на сучасному етапі розвитку шкільної соціальної роботи у Німеччині фахівці соціальної сфери мають вже багатий досвід та розбудовану систему своєї діяльності. Працюючи у школі, вони використовують різноманітні форми та методи роботи.

У Німеччині виділяють 4 форми шкільної соціальної роботи:

  1. індивідуальна робота (Einzelfallarbeit);
  2. групова робота (Gruppenarbeit);
  3. робота з батьками (Elternarbeit);
  4. мережна робота (Netzwerkarbeit) [3, c. 12].

Але у даному дослідженні ми безпосередньо розкриємо тільки особливості індивідуальної роботи соціальних педагогів у школах Німеччини.

Індивідуальна робота – це робота з окремими дітьми та підлітками, які потребують інтенсивного соціально-педагогічного індивідуального обслуговування або соціально-педагогічного керівництва для подолання негативних явищ у їхньому повсякденному житті [ 5, c.107].

До індивідуальних форм соціальної роботи відносяться: бесіда, консультація, спільний пошук вирішення проблеми, обмін думками, виконання спільного доручення тощо. Ці форми можна застосовувати разом і кожну окремо, але частіше за все вони супроводжують одна одну.

Основними завданнями індивідуальної роботи у школах Німеччини є:

  • формування та розвиток здібностей дитини створювати позитивні відносини з оточуючими;
  • допомога у подоланні особистісної або сімейної кризи;
  • підтримка у вирішенні проблем у школі, у навчанні або на роботі (це стосується старшокласників або школярів професійних шкіл);
  • надання практичних порад та інструктажів щодо подолання негативних явищ у повсякденному житті школярів;
  • допомога у пошуку житла;
  • роз’яснення різноманітних фінансових питань та гарантування соціальних прав дітей та підлітків;
  • надання допомоги при організації вільного часу школярів (це стосується у більшості випадків дітей молодшого та середнього шкільного віку);
  • надання матеріальної допомоги;
  • підтримка у отриманні «соціального житла». Наприклад, у Німеччині є спеціальні гуртожитки для неповнолітніх матерів з дітьми. У них працюють професійні медсестри, вихователі та помічники, які допомагають протягом доби недосвідченим матерям виховувати дитину. Місце у такому гуртожитку надається максимально на 1 рік, після цього молода мати повинна повернутись до школи. Соціальні педагоги допомагають оформити усі необхідні папери, пишуть клопотання про отримання безкоштовного місця для своїх клієнтів у таких гуртожитках.
  • супровід у різноманітні відомства, допомога протягом судових розглядів тощо.

Зазвичай шкільний соціальний педагог у Німеччині працює індивідуально з тими дітьми, які почувають себе самотньо у різних життєвих ситуаціях або школярам, які відчувають тиск та вважають, що до них висувають надмірні вимоги. Зазначимо, що індивідуальна робота у школах Німеччини фокусується не тільки на вирішенні гострої проблеми дитини у поодинокому випадку, але й має на меті довготривалий супровід та підтримку школяра, який звернувся за допомогою [2, с. 90].

Саме тому доцільно зауважити, що індивідуальна форма робота у Німеччині поділяється на такі типи:

  1. Одноразова індивідуальна бесіда. Вона відбувається більшою мірою ситуаційно на подвір’ї, у групі, у класі, на перервах у школі й зазвичай не має певного прохання зі сторони дитини про допомогу.  Наприклад, якщо дитина протягом уроку, на якому присутній соціальний педагог, дозволяє собі вставати, провокувати оточуючих або навпаки не реагувати на будь-які завдання та сидіти мовчки, коли до неї звертається вчитель, то в такому випадку фахівець соціальної сфери виводить такого школяра з класу, спілкується деякий час, і зазвичай учень повертається на урок.

Додамо, що фахівець соціальної сфери одноразові індивідуальні бесіди проводить також у так званих «екстрених» випадках. Сюди відноситься:

  • виявлення у дитини чи підростка ознаків жорсткого поводження вдома (наприклад, учень приходить до школи з синцями);
  • повідомлення про погрозу фізичному або психічному здоров’ю дитини (наприклад, письмове повідомлення однокласникам про намір скоїти самогубство або про рішення після уроків вже не повертатись додому);
  • сварки та бійки на перервах у шкільному подвір’ї чи у класі тощо.

Як бачимо, для проведення одноразової індивідуальної бесіди не потрібно, а в більшості випадків неможливо назначати час або мати якусь попередню домовленість про зустріч зі шкільним соціальним педагогом.

  1. Соціальна допомога у конкретному випадку (Soziale Einzellfallhilfe). Якщо соціальний педагог розуміє, що для вирішення проблем дитини недостатньо проведеної одноразової бесіди, то він запрошує учня на зустріч і починає з ним детально працювати.  У цьому випадку шкільний соціальний педагог аналізує проблеми дитини або підлітка, на кожного свого окремого клієнта складає перспективний план роботи, де описує цілі, завдання та об’єм соціального обслуговування, очікуваний результат. Цей план він повинен узгодити з дитиною та її родиною. Додамо, що у Німеччині на кожну дитину, яка є постійним клієнтом шкільного соціального педагога або яка приходить час від часу, заводиться персональна картка, де записана фамілія, ім’я, дата  народження, адреса та контакти школяра. Після кожної зустрічі соціальний педагог повинен вказати дату проведення бесіди, зазначити присутніх,  розкрити обговорені питання та відповіді на них, шляхи вирішення проблеми. Постійне ведення подібної документації протягом індивідуальної роботи має велике значення, бо це дає змогу корегувати роботу соціального педагога з конкретним учнем, аналізувати його досягнення та розвиток.

Зазначимо, що соціальна допомога у конкретному випадку охоплює як невідкладне втручання у якусь конкретну проблему, так і постійний супровід, включаючи консультування та посередництво з відділом у справах молоді або з консультаційними центрами у місті, а також персональні соціальні тренінги. При використанні даної форми роботи шкільний соціальний педагог проводить зі своїм клієнтом багато бесід та консультацій. Кожна така зустріч триває 45-60 хвилин, тому фахівець соціальної сфери у школі зазвичай планує не більше 2 професійних консультацій в 1 робочий день.

Соціальна допомога у конкретному випадку дуже кропітка і потребує від шкільного соціального педагога не тільки розвинених комунікативних навичок та вміння працювати з усіма суб’єктами соціальної роботи, великого терпіння та витримки, але й готовності працювати в позаурочний час. Наприклад, супроводжувати школяра до поліції, на консультацію до шкільного психолога, лікарів, бути посередником при розмовах вдома з батьками у конфліктних ситуаціях, супроводжувати та працювати разом з житловими відомствами, до яких прикріплена дитина чи підліток тощо.

Соціальна допомога у конкретному випадку використовується шкільними педагогами, які працюють в різних типах шкіл. Різниця полягає у проблемах, з якими стикається фахівець соціальної сфери протягом своєї роботи у школі.

Так, соціальні педагоги, які працюють у початковій школі, підкреслюють, що використовують даний тип індивідуальної роботи, коли в учня виявляється:

  • дезадаптація до школи;
  • гіперактивність;
  • ігнорування вчителя та його доручень;
  • тривале відособлення від дітей протягом усього учбового дня;
  • фізична травма (наприклад, через відмову від їжі) або психічне відхилення через втрату обох або одного з батьків (смерть, розлучення тощо);
  • соціальна занедбаність через постійні переїзди родини або довготривалі судові тяжби батьків за право опіки;
  • надмірна опіка членів родини, що призвело до інфантильності та зневіру в себе школяра;
  • надмірний тиск родини на дитину для отримання гарних оцінок та покращення її досягнень.

Соціальні педагоги у неповних середніх школах (Hauptschulen), реальних школах (Realschulen) та у більшості загальних шкіл (Gesamtschulen) говорять про необхідність надання індивідуальної соціальної допомоги, коли відмічають у своїх клієнтів наступні проблеми:

  • фізична та психічна занедбаність;
  • пограничний синдром (тривога, різноманітні фобії, депресії, імпульсивні потяги тощо);
  • порушення концентрації та уваги;
  • агресивна та імпульсивна поведінка як привід для бійок та сварок між учнями;
  • психосоматичні симптоми такі, як головний біль, болі у животі, страх;
  • відмова від відвідування школи (прогули).

У гімназіях завдяки тому, що її відвідують діти з високими розумовими здібностями та у більшості випадків з успішних сімей, шкільні соціальні педагоги майже не стикаються з проблемами прогулів занять, низькою успішністю школярів або насильства зі сторони батьків. Але перед фахівцями соціальної сфери у даному типі школи постають такі проблеми:

  • довготривале внутрішнє занепокоєння;
  • дисінхронія  (це стан інтелектуально обдарованої дитини, яка відчуває труднощі при контактах зі своїм оточенням);
  • нездатність реалізовувати свої потенційні здібності;
  • конформність (тобто намагання підладитися під інших, здаватися такими, як всі, відмова від власної індивідуальності);
  • невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком;
  • невміння працювати в групах, колективі;
  • страх не відповідати надіям батьків тощо.

Необхідність надання соціальної допомоги у конкретному випадку у професійних школах (Berufsschulen) виникає перед шкільним соціальним педагогом, якщо в учня виявляється:

  • суїцидальні нахили;
  • довготривале прогулювання школи;
  • не розуміння підлітком своєї сексуальної ідентифікації;
  • наслідки сексуальних насильств;
  • зловживання алкоголем, наркотиками, розвиток ігроманії тощо.

Вирішення перелічених проблем дітей нерідко займає багато часу. Якщо шкільний соціальний педагог надає індивідуальну допомогу учню більш, ніж півроку, то у Німеччині таких школярів називають «довготривалими клієнтами» і виділяють третій тип індивідуальної роботи:

  1. Довгострокове керівництво. «Довготривалі клієнти» звертаються за допомогою до шкільного соціального педагога постійно та протягом тривалого часу. Це може здійснюватись безперервно або з деякими паузами. У цьому випадку шкільний соціальний педагог вирішує як нові проблеми клієнта, так і задачі, які знову активізувалися після перерви [4, c. 7].
  2. Шкільна молодіжна соціальна робота як частина іншої допомоги учням. Це є четвертим типом індивідуальної роботи з учнями у Німеччини, і тут шкільний соціальний педагог виступає не як головна дійова особа. Він надає лише обмежену допомогу школяру, з яким працюють інші фахівці (соціальні служби; фахівці, які займаються інклюзивною педагогікою; представники відділів у справах неповнолітніх тощо). У таких випадках фахівець соціальної сфери у школі лише підбадьорює та підтримує учня.
  3. Додаткова робота. Цей тип індивідуальної роботи шкільного соціального педагога базується на його власній ініціативі супроводжувати дитину чи підлітка після надання їй обговореного об’єму допомоги чи терапії. Наприклад, наведення регулярних довідок та активний інтерес до клієнта після його закінчення школи або переходу до іншого середнього навчального закладу.

Говорячи про свою діяльність у школі, соціальні педагоги відмічають, що для надання більш якісної допомоги учням, слід використовувати ці типи індивідуальної роботи в залежності від потреб кожного окремого клієнта. Іноді доцільно деякі з них поєднувати (наприклад, соціальну допомогу у конкретному випадку з подальшою додатковою роботою).

Додамо, що важливим завданням індивідуальної роботи фахівців соціальної сфери у об’єднаних, неповних середніх школах, а особливо у професійних школах є професійне орієнтування учнів. Серед школярів, які навчаються вже в випускних класах, є багато тих, хто ще не визначився з майбутньою професією. При роботі з такими клієнтами шкільні соціальні педагоги дуже тісно співпрацюють з класними керівниками та спеціальними консультуючими педагогами (Berufslehrer).

Для виконання цього важливого завдання фахівці соціальної сфери у школах використовують різні методи роботи, такі як:

  • індивідуальний перегляд спецфільмів, де розповідається про кожну професію та її особливості;
  • профорієнтаційне консультування;
  • допомога при оформленні позову до професійної школи (для старшокласників об’єднаної та неповної середньої школи);
  • аналіз сильних та слабких сторін учня;
  • визначення його професійних нахилів та інтересів;
  • допомога при створенні проекту «Індивідуальне професійне портфоліо» тощо.

Важливою частиною профорієнтаційної індивідуальної роботи шкільного соціального педагога у професійній школі є допомога клієнту знайти місце для проходження обов’язкової літньої місячної практики та консультувати при написанні резюме або заяви для  стажування на майбутньому робочому місці.

Отже, як ми бачимо, шкільні соціальні педагоги Німеччини у своїй роботі з учнями дуже активно використовують різні типи індивідуальної роботи. Це допомагає їм надавати більш якісну допомогу та підтримку дітям та учнівській молоді.

До подальших досліджень, на нашу думку, необхідно віднести аналіз групових форм роботи шкільних соціальних педагогів, а також особливості їхньої діяльності з батьками та громадою.

 

Література:

  1. Капська А.Й., Завацька Л.М., Грищенко С.В. Технології соціальної роботи в зарубіжних країнах. Навчальний посібник. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2011.-248с.
  2. Baier, F. Der sozialpädagogische Blick in der Schulsozialarbeit.// Sozialmagazin. Die Zeitschrift für Soziale Arbeit. 38. Jg., H. 11-12, S. 88-95
  3. Gadow, T./Peucker, C./ Pluto, L./ van Santen, E./ Seckinger, M.: Wie geht’s der Kinder- und Jugendhilfe. Empirische Befunde und Analysen. Weinheim und Basel, 2013, 324 S.
  4. Hammer, W. Der Koalitionsvertrag – Auswirkungen auf Kinder, Jugendliche und Familien.// Forum Jugendhilfe. Heft 4/2013, S.5-10
  5. Parpan-Blase, А. Innovation in der Sozialen Arbeit: Zur theoretischen und empirischen Grundlegung eines Konzepts. VS Verlag für Sozialwissenschaften. Springer Fachmedien Wiesbaden GmbH, 2011, 276 S.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (02.07.2015)
Просмотров: 410 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]