Социальная педагогика - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Суббота, 12.11.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки
Социальная педагогика
Середовище великого міста: чинники впливу на соціалізацію студентської молоді
 
Автор: Оленюк Ірина Іванівна, магістр, Педагогічний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
 
Велике місто є специфічним соціокультурним простором, що характеризується низкою ознак: висока концентрація людських, матеріальних, культурних та інших потенціалів і, як результат, значна сфера для реалізації прагнень студентів, підвищення рівня їх включеності в процес споживання інформації; значна соціально-культурна диференціація міського населення, що дозволяє студентам взаємодіяти і спілкуватися з великою кількістю реальних партнерів, розширює їх соціальний і загальнокультурний світогляд тощо.
Останніми роками помітно зростає інтерес дослідників (В. Корнєтов, О. Каташова, С. Подмазін, О. Кульчицька, Л. Соколова, Н. Лях, Л. Медведєва та ін.) до феномена «середовище». В широкому сенсі під «середовищем» розуміюється сукупність умов існування  людини та суспільства. Так, А. Капська визначає соціальне середовище як сукупність соціальних  умов життєдіяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), що впливають на формування її свідомості та поведінки [4, 11].
Соціокультурне середовище великого міста включає соціальні, матеріальні та духовні умови становлення, існування, розвитку та діяльності людей, тобто міське середовище - це і ландшафт, і люди, і способи їх взаємодії, і виробничі процеси, екологія, якість життя, рівень інформаційного обміну, особлива соціальна структура. Саме під впливом міського середовища формується соціально-психологічний тип особистості, що характеризується раціональністю, мобільністю, готовністю до змін, умінням поєднати власні інтереси з інтересами інших, здатністю долати труднощі середовища [3, 143].
У статті аналізуються основні чинники впливу на соціалізацію студентської молоді в умовах великого міста. Для виокремлення даних чинників необхідно аналізувати поняття «соціалізації». Існує багато підходів саме до трактування визначення соціалізації. Так, за  І. Алєксєєнко, соціалізація особистості - це процес становлення особистості, оволодіння нею нормами і правилами життя в суспільстві, знаннями і вміннями будувати стосунки з іншими людьми на основі розуміння їх самоцінності і власної цінності, відповідальності перед собою й іншими, прагнення до набуття сенсу життя як радості творення і само творення [2, 56].
А. Капська соціалізацію визначає як явище суспільного життя — історично зумовлений процес розвитку особистості, притаманний певному суспільству, що забезпечує надання індивіду та засвоєння ним цінностей, норм, установок, зразків поведінки в процесі життєдіяльності. Соціалізація може відбуватися в умовах як виховання, тобто цілеспрямованого формування особистості, так і стихійного впливу на особистість. У межах соціалізуючого процесу здійснюється соціальне виховання, що трактується як створення умов та заходів, спрямованих на оволодіння і засвоєння підростаючим поколінням загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування в нього соціально-позитивних ціннісних орієнтацій [1, 35].
Отже, можна сказати, що соціалізація — це двосторонній взаємообумовлений процес взаємодії людини і соціального середовища, який передбачає її включення в систему суспільних відносин шляхом засвоєння соціального досвіду, так і самостійного відтворення цих відносин, у ході яких формується унікальна, неповторна особистість.
На основі теоретичних даних соціології великого міста, практичних досліджень вчених можна виокремити характерні місту особливості, що і вважатимуться чинниками впливу на соціалізацію студентської молоді, як нові і незвичні для життєдіяльності студентів, особливо з віддалених сільських місцевостей. Так, аналізуючи особливості способу життя, умов праці й побуту міського середовища,  можна говорити про те, що люди прагнуть взаємодіяти одні з одними в чітко регламентованих рамках, не виходячи за їхні межі. По можливості, вони намагаються відмежуватись від непотрібних контактів з оточуючими. Таким чином, прагнення залишатися осторонь життя та проблем інших людей стає нормою в умовах великого міста. Міські жителі рідше відчувають свою відповідальність за життя і здоров’я оточуючих, оскільки осіб, які потребують допомоги і захисту в містах набагато більше, ніж у малих поселеннях. Міський спосіб життя відзначений підвищенням ролі соціально-професійного спілкування, взаємного культурного збагачення індивідів і груп, що викликає тенденцію до диференціації останніх на кшталт інтересу, спільності виду. Відбувається взаємопроникнення сімейної і позасімейної, професійної і загальнокультурної сфер життя [5, 176].
Середовище великого міста має значний ряд перечислених вище  особливостей у соціально-демографічній та професійній структурах, а саме:
-   Нижча народжуваність в порівнянні із сільськими місцевостями;
-   Високий показник смертності внаслідок катастроф, транспортних аварій, аварій на виробництві, наслідків злочинності;
-   Випадки зникнення людей, що може бути наслідком вивезення за кордон у рабство, нерозкритого злочину;
-   Актуалізація тенденції «громадянського шлюбу» (спільне проживання молодої пари, ведення побуту, народження дітей без юридичного, церковного узаконення своїх стосунків);
-   характерна орієнтація на розумову працю та працю у сфері обслуговування людей.
Норми поведінки та спілкування жителів великого міста також має низку відмінностей до яких необхідно адаптовуватись студенту-першокурснику, а саме: наявність безліч соціальних груп з відповідною взаємодією між ними, велика роль ЗМІ, наявність субкультур, прискорений ритм, переважання «спілкування заради мети».
Таким чином, можна стверджувати, що середовище великого міста є своєрідним в багатьох аспектах. Не можна говорити про більшу значущість тих чи інших чинників, оскільки це визначається індивідуально кожною особистістю на основі як ціннісних орієнтацій, так і засвоєного раніше досвіду. Однак необхідно розуміти, що студент-першокурсник разом із засвоєнням нової соціальної ролі, збільшенням покладеної на нього відповідальності повинен успішно адаптуватися та соціалізуватися в нових для нього умовах, що впливатиме як на успішність у навчанні так і на процес формування всебічної, гармонійно розвиненої особистості.
 
Література:
1.Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи (модульний курс дистанційного навчання) / А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола; За заг. ред. А. Й. Капської.- К., 2002. — 164 с.
2. Алєксєєнко Т. Соціально-педагогічна підтримка дітей групи ризику /
Т. Алєксєєнко // Соціальна педагогіка : теорія та практика. – 2005. – № 1. – С. 56 -60.
3.Дмитриев А.В. Город: проблеми социального развития//Под ред. М. Н. Межевича. –Л.: Наука, 1982. – 173 с.
4. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навчально-методичний посібник. – К.: УДЦССМ, 2001. – 220 с.
5. Коган Л.Б. Урбанизация и некоторые вопросы городской культуры // Урбанизация, научно-техническая революция и рабочий класс / Отв. ред. О. Н. Яницкий. М.: Наука, 1972.- 249с.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Иван155 (19.03.2014)
Просмотров: 516 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]