Педагогические науки - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Педагогические науки

Базові форми організації діяльності майбутніх сімейних лікарів у контекстному навчанні

Автор: Наливайко Ольга Борисівна, аспірант кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

 

В контекстному навчанні моделюється цілісний предметний і соціальний зміст професійної діяльності, при цьому включається весь потенціал активності студента – від індивідуального сприйняття до соціальної активності. Засвоєння теоретичних знань і досвіду здійснюється під час вирішення модельованих професійних ситуацій, що забезпечує умови формування пізнавальних і професійних мотивів студента, а з ними і трансформацію академічної процедури засвоєння знань у професійно-практичну діяльність майбутнього фахівця.

Базовим формам організації діяльності студентів поставлені у відповідність семіотичні, імітаційні та соціальні навчальні моделі. Семіотичні включають завдання, задачі і проблемні ситуації, що забезпечують засвоєння студентом представлених у них об’єктивних значень. В імітаційних моделях студент виходить за межі значень, співвідносячи інформацію з професійними ситуаціями і використовуючи її як засіб відтворення власних практичних дій і вчинків. Інформація набуває для студента особистісного сенсу, перетворюється з інформації в знання, адекватно відображає професійну дійсність. Нарешті, в соціальних навчальних моделях навчальні завдання представлені у вигляді проблемних ситуацій і завдань, що імітують професійні і дозволені в колективно-розподілених формах спілкування і діалогічної взаємодії студентів. Особистісні смисли перетворюються в соціальні цінності – систему відповідальних відносин до природи, праці, суспільства, іншої людини і до самого себе. Виникає можливість реалізації динамічної моделі руху діяльності студентів від навчання до праці [1]. До таких форм діяльності відносимо науково-практичні конференції, науково-дослідну роботу студентів, навчальну практику, проектну діяльність, укладання порт фоліо тощо.

Науково-практичні групові конференції ми організовували на заняттях з історії України, історії медицини, культурології, іноземної мови та ін. У повідомленнях, доповідях, рефератах, мультимедійних презентаціях, проектах студенти розкривали гуманні та антигуманні сторінки історії нашої держави, котрі характеризують моральну складову лікарської професії, описували життя й діяльність лікарів-гуманістів.

Науково-дослідна робота студентів (НДРС) припускає навчання майбутніх медиків навичкам наукових досліджень. Дана форма роботи є найбільш ефективною для розвитку загальнонаукових здібностей студентів, розширення теоретичного світогляду та наукової ерудиції, оволодіння методами наукового пізнання. НДРС ми реалізовували через роботу студентів у студентських наукових гуртках; проблемних групах; участь у дослідженнях, котрі проводилися гуманітарними кафедрами; участь у загально університетських науково-практичних конференціях та ін.

Практика. Найбільш наближеною до реальної лікарської діяльності є участь студентів у виробничій практиці, під час проходження якої відбувається активна робота в поліклініках і лікарнях. Завдяки даному виду діяльності розвивається почуття відповідальності, вміння швидкого прийняття рішення, з’являється можливість оцінити власну конкурентоспроможність. Можна порівняти свій план ведення та лікування пацієнта з рекомендаціями лікуючого лікаря. Практичні знання, набуті студентом під час проходження виробничої практики, є важливим моментом для формування успішної лікарської діяльності в майбутньому.

Проектна діяльність. Одним зі шляхів підвищення пізнавального інтересу є залучення студентів у проектну діяльність. Метод проектів – суть розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, формує у студентів здатність самостійного мислити, здобувати й застосовувати знання, ретельно обмірковувати рішення, що приймаються, чітко планувати свої дії. Нині метод проектів гармонійно доповнює традиційну систему навчання. Проектна діяльність дозволяє реалізовувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, а також мотивацію студентів. Основним принципом проектної роботи є спільна робота викладача та студента. Успіх реалізації навчального проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи й зусиль учасників на всіх етапах і стадіях, від ступеню володіння студентами необхідними для проектної діяльності інтелектуальними, творчими, комунікативними, соціальними й загальнонауковими вміннями та навичками.

Проектна діяльність здійснюється на навчальних заняттях і в поза аудиторний час. Педагогічна практика показує, що проект «не вписується» в одне заняття, на його підготовку та реалізацію потрібно багато часу. Найбільш цікаві й змістові проекти виконуються у поза аудиторний час. Наведемо приклад проекту «Фітотерапія при захворюваннях внутрішніх органів». Проект знайомить студентів із лікарськими рослинами, котрі ростуть на території України, показує їхнє використання в лікуванні та профілактиці захворювань внутрішніх органів, а також у косметології.

Мета проекту – залучити студентів до творчої, пізнавальної та самостійної діяльності. Завдання проекту: розширити знання в галузі фітотерапії; розвинути логічне та клінічне мислення; сформувати вміння працювати в колективі; сформувати вміння працювати з інформацією; передавати та презентувати отримані результати; робота над проектом проходить у кілька етапів.

На першому етапі (підготовчий) визначається тема, формулюється проблема, визначаються цілі, задачі та строки виконання проекту, обирається метод роботи.

На другому етапі (планування) обмірковується хід виконання практичної роботи. Викладач знайомить студентів із питаннями проекту, визначаються джерела інформації.

На третьому етапі ведеться пошук, збір та обмін інформацією. Викладач слідкує зо ходом навчально-пошукової діяльності: консультує, координує роботу студентів, стимулює їхню діяльність, виправляє помилки в зібраному матеріалі.

На четвертому етапі відбувається обробка інформації та збирання її в портфоліо студентів; проводиться фотосесія проектної діяльності.

П’ятий етап – презентація – проходить у вигляді захисту рефератів по лікарським рослинам; приготування настоянок і відварів із лікарських рослин і подальшою їхньою дегустацією, виготовлення й використання косметичних масок. Потім весь матеріал групується в портфоліо з терапії.

Незважаючи на те, що робота над проектом проходила відносно недовго, студентами було зібрано багато цінного матеріалу. Слід відзначити, що в процесі творчої роботи студенти отримують повне та глибоке задоволення від виконаного, розвивають творчу активність і вміння виступати перед глядацькою аудиторією. В процесі виконання проекті студенти приходять до висновку, що від успіху кожного залежить успіх усіх учасників проекту. Змінюється також і звична роль викладача: від носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності; з авторитарного джерела інформації стає співучасником цього творчого процесу, наставником, консультантом, організатором самостійної роботи студентів. Матеріал, зібраний студентами, можна використовувати при вивченні інших клінічних дисциплін, а також у побуті та у практичній діяльності майбутніх лікарів.

 

Література:

1.Вербицкий А.А., Бакшаева Н.А. Проблема трансформации мотивов в контекстном обучении / А.А. Вербицкий, Н.А. Бакшаева Електронний ресурс [Режим доступу]: http://www.voppsy.ru/issues/1997/973/973012.htm.

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (25.06.2016)
Просмотров: 108 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]