Общая педагогика и история педагогики - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 09.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Общая педагогика и история педагогики

Результати проведення польових етнопедагогічних експедицій у Приазов’ї : виховання дітей на традиціях греків

Автор: Лук'янова Сніжана Олегівна, аспірант кафедри управління навчальним закладом і педагогіки вищої школи, Класичний приватний університет

 

Історично так склалося, що людство на протязі свого існування переживало різноманітні періоди буття. Греки Донбасу та Приазов'я – це третя за чисельністю національність в регіоні і найбільша компактно проживаюча група грецької діаспори в СНД.

З метою дослідження етнічних традиції греків Приазов'я, основ етновиховання дітей у сучасних сім’ях, взаємозв’язок історичних коренів із сучасністю та культурними традиціями греків нами було проведено експедиції у місцях компактного проживання греків на території півдня Донецької області.

Так, румейський фольклор розглядали у своїх працях дослідники мови та культури греків Приазов’я М. Гайдай [1], І. Джуха [3], Є. Хаджинов [5], Т. Чернишова [6] та багато інших. Фольклор урумів вивчався значно гірше.

Методи виховання підростаючого покоління у родинах греків тісно пов’язані з традиціями, звичаями, обрядами, повір’ями, яких дотримується родина греків та які бачить дитина. На свідомість останньої впливали пояснення батьків, розповідь старших про минуле, повчання матері й батька, настанови дорослих, перестроги, натяки [4, 56].

У ході першої польової етнопедагогічної експедиції (весна 2012 р.) було досліджено урумські та румейські села Старобешівського і Тельманівського районів, їх чисельний склад, визначено кількість дітей у родинах які проживають з батьками, загальну кількість дітей дошкільників та школярів; вивчались суспільні умови навчання і виховання дітей та організація етнопедагогічного процесу виховання й навчання підростаючого покоління у дитячих садках і початкових школах.

Другу польову етнопедагогічну експедицію (весна, 2013 р.) було проведено в грецьких селах Великоновоселківського району.

Під час третьої польової етнопедагогічної експедиції (весна, 2014 р.) було досліджено села Першотравневого і Володарського районів Донецької області.

Особливу увагу було приділено тим літнім людям, які являються носіями знань, традицій, усного і писемного фольклору, тобто носіями етнічної культури греків, мали знання щодо виховання дітей-греків. Важливим у ході дослідження було те, щоб люди проживали якнайближче до інших родин греків у населеному пункті, який є традиційним поселенням (селище, село) Донеччини, а зібраний науковий етнопедагогічний матеріал і етнопедагогічні факти мали б ознаки об’єктивності та репрезентативності на землях Південної України.

Окремо було вивчено архівні документи, фонди, наприклад у Маріупольському краєзнавчому музеї. При написанні роботи було використано архівні справи. Цінність джерел полягає в тому що крізь історичну призму було осмислено та інтерпретовано факти складу грецьких родин, їх віковий та гендерний склад, відношення до виховання дітей.

Основними завданнями дослідження у польових умовах були: ознайомлення з домашніми ремеслами та промислами, знаряддями праці, їжею, одягом і прикрасами, сімейним побутом, різними ділянками духовної культури: звичаями, обрядами, віруваннями, традиціями, народним календарем, традиційними знаннями, пов’язаними з господарською діяльністю, морально-етичними нормами, звичаєвим правом, різними формами народного мистецтва, усною поетичною творчістю, які впливають у той чи іншій формі на основи етнічного виховання дітей у традиціях грецької народної культури.

Серед основних засобів, які були використані під час організації короткотривалого польового етнопедагогічного дослідження: щоденник (польовий), пам’ятка дослідника, детальний опитувальник (анкета), аудіо та відеозасоби.

Було сформульовано попередні завдання підготовчого періоду, які відображали розроблення етнопедагогічної тематики, програми, форми фіксації і технічні засоби збереження набутих нових матеріалів, методики проведення етнопедагогічного польового дослідження в експедиції. Заздалегідь ознайомились з топографічними, етнографічними й геоморфологічними картами місцевості, фондовими матеріалами, які дали змогу більш краще виконати наукові завдання. Нами було вивчено звіти етнографів Приазов’я, малюнки, схеми і фотографії, які допомагали ширше розуміти авторські думки чи етнографічні ситуації, які були досліджені, природні умови, у яких проживають родини греків [2, 63].

Для проведення Приазовської польової етнопедагогічної експедиції разом з науковим керівником було затверджено маршрути, які пролягали через райони поселення греків; розроблено план роботи і відповідні розділи у польовому щоденнику на період проведення польової експедиції; визначено перелік основних тем польової експедиції, перелік питань, матеріалів, які слід дослідити і зібрати, систематизовано методи наукового дослідження, які будуть використані під час експедиції, на провідні, додаткові та допоміжні.

Приазовська польова етнопедагогічна експедиція включала такі види робіт: підбір літніх за віком інформаторів/респондентів, які б могли згадати дитячі ігри, пісні, прислів’я, звичаї, обряди, які вони спостерігали у власному дитинстві, мали спогади щодо процесу виховання дівчаток і хлопчиків у родині греків; особистий огляд предметів культури, які можна віднести до дитячих іграшок; введення польового щоденника; фотографування інформаторів/респондентів з їхнього дозволу, аудіювання та відеозаписи під час роботи з ними у польових умовах.

Основні отримані результати. До основних народних методів виховання дітей у родинах греків було віднесено: слово (прохання, рада, натяк, розповідь); справу (приклад, привчання, вправа, показ, випробування); релігію (повір’я, благословення, заклинання, безпосередня участь дітей у православних святах); природу і мистецтво (спостереження, відтворення, порівняння); гру (імітація трудових дій, змагання, нагорода, загроза). Також під час експедицій було з'ясовано, що сімейне виховання є однією із провідних форм суспільного життя греків, яка об’єднує цілеспрямовані педагогічні зусилля батьків на підготовку дітей до життя в існуючих соціальних умовах, оволодіння знаннями, уміннями і навичками, які сприяють успішної соціалізації дитини.

Було визначено, що свята та обряди – не тільки форма сумісного дозвілля дорослих і дітей, але й народний засіб засвоєння традицій з раннього віку малюків, за допомогою яких формуються не тільки стереотипні дії, але й світогляд підростаючого покоління у родині греків. Якщо через обрядовість у побутове життя міцно входили й закріплювалися традиції, то обряди, у свою чергу, формувалися за допомогою свят. Будь-яке свято не існувало б саме по собі. Воно обростало цілим гроном допоміжних дійств: колядки й щедрівки, вертепи та маланкові вистави, засівання пшеницею осель, обряди з кутею, дідухом, ворожіння тощо. Отже, православні основи релігії об’єднують як родини греків, так й українців у Приазов’ї.

Таким чином, етнічна історія традиційної культури греків Приазов'я відображає етноісторичні реалії у родинах греків. Ми зрозуміли, що яким би тяжким не було повсякденне життя родини у минулому, але за допомогою свят, родини греків налаштовувалися на оптимістичну хвилю, що дає можливість зберегти етнічне коріння нації, від якого відростають нові й нові пагони самооновлення та самозбереження.

Література:

  1. Гайдай М.М. Пісенний фольклор греків Приазов’я / М.М. Гайдай // Під одним небом. Фольклор етносів України. – К. : Головна спеціалізована редакція мовами національних меншин України, 1996. – С. 56–68.
  2. Глушко М. Методика польового етнографічного дослідження : навчальний посібник / М. Глушко. – Львів, 2008. – С. 63.
  3. Джуха И.Г. Одиссея мариупольских греков: Очерки истории / И.Г. Джуха. – Вологда : Изд-во ВГПИ, ЛиС, 1993. – 160 с.
  4. Пословицы и поговорки / сост. Ш. Асанов. – Симферополь : Учпедгиз, 2002. – 184 с.
  5. Хаджинов Е.В. З історii фольклору пiвденного Донбасу / Е.В. Хаджинов // Народна творчiсть та етнографія. – 1986. – №3. – С. 102–105.
  6. Чернишова Т.Н. Про грецький фольклор на Україні / Т.Н. Чернишова  //Народна творчість та етнографія – 1960. – №4 – с. 97-103.
  7. Рачковський Г. Польові етнографічні дослідження кафедри етнології Львівського університету (1998–2013): географія, тематика, здобутки / Г. Рачковський // Вісник Львівського університету. Серія історична. – 2014. – Вип. 50. – С. 591–622./255

 

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (29.01.2016)
Просмотров: 199 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]