Общая педагогика и история педагогики - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Среда, 07.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Общая педагогика и история педагогики

Особливості формування гендерної ідентичності підлітків

Автори:

Шарко Альбіна Анатоліївна, ст. викладач Горлівського інститута іноземних мов ДВНЗ «Донбаський Державний педагогічний університет»

Колеснікова Лідія Іллівна, ст. викладач Горлівського інститута іноземних мов ДВНЗ «Донбаський Державний педагогічний університет»

 

Питання вираження маскулінності і фемінінності у сучасних представників чоловічої і жіночої статі є актуальним і обговорюється в багатьох наукових і популярних виданнях. Ця тема турбує і медиків, і психологів, і педагогів, і соціологів. Останнім часом публікується все більше досліджень, присвячених вивченню гендерних особливостей особистості підлітка, тому що саме підлітковий вік – це час, коли суб’єкт прагне розширити й уточнити зміст свого „Я”. Цей віковий період є важливим етапом становлення статево-рольової ідентичності, бо саме у цьому віці відбувається активне усвідомлення свого ставлення до інших людей та самого себе, розширюється й уточнюється статеве самовизначення. Саме у підлітковому віці, як підкреслюється науковцями, відбувається становлення гендерної ідентичності, своєрідною єдністю статевого самоусвідомлення і поведінки. Підлітковий вік визначає подальший розвиток особистості, орієнтацію на справжні зразки Я- чоловіка і Я-жінки в нових змінних умовах.

При підготовці статті важливе значення малі роботи присвячені питанням гендерних відмінностей та диференціації гендерних ролей Н.Гусак, Б.Кочубей, Москаленко В.В., Романової В.Г.

Мета статті полягає в теоретичному з’ясуванні особливостей гендерної ідентичності у підлітків

Термін «гендер» (gender) вживається в сучасних вітчизняних та західних гуманітарних дослідженнях для позначення статі як соціального поняття і явища, на відміну від суто біологічного розуміння статі (sex). Однак єдиного розуміння терміну «гендер» у сучасній науці не існує. Огляд поглядів різних авторів на розуміння категорії «гендер» вказує на те, що у всіх випадках використання даного терміну виділяються чотири групи характеристик: біологічна стать, статево-рольові (гендерні) стереотипи, статево-рольові норми та статево-рольова ідентичність (О. Здравомислова, А.Тьомкіна).

Гендерна ідентичність – це аспект самосвідомості, що описує переживання людиною себе як представника певної статі (І.С. Клеціна). Гендерна ідентичність – усвідомлення особистістю свого зв'язку з культурними визначеннями мужності і жіночності (О.А. Вороніна); приналежності до тієї чи іншої соціальної групи на основі статевої ознаки. Іноді в поняття гендерної ідентичності включають аспект, пов'язаний з психосексуальних розвитком і формуванням сексуальних переваг (Б. Хендерсон). Однак найбільш загальне визначення гендерної ідентичності пов'язане з тим, що її розуміють як результат ототожнення особистості з певною статтю, ставлення до себе як до представника певної статі, освоєння відповідних їй форм поведінки і формування особистісних характеристик (Т.В. Бендас) [2, с.104].

Формування гендерної (статево-рольової) ідентичності – одне із головних завдань розвитку особистості у підлітковому віці, а її зміст залежить від соціальних очікувань соціуму. Становлення гендерної  ідентичності підлітка проходить в умовах соціалізації із акцентом на відтворення домінуючої гендерної культури.

Підлітковий вік – найбільш драматичний і динамічний період становлення  соціальної ідентичності, зокрема гендерної (статево-рольової) ідентичності. Саме в цьому віці, на думку Е. Еріксона, відбувається переструктурування сукупності дитячих ідентифікацій в нову конфігурацію в результаті відмови від одних і прийняття (набуття) інших змінюються інтереси, уподобання, ідентифікаційні зразки [1, с.60].

Носієм гендерної субкультури підлітків є підліткова група однолітків у тій трансформації гендерної культури суспільства, в якій вона здатна засвоюватись підлітками. В підліткових групах механізм гендерної ідентифікації тісно пов’язаний з конформізмом та загальними особливостями спілкування підлітків. Тут створюються такі умови засвоєння гендерної ролі, коли гендерна поведінка диктується групою, до якої належить підліток. Ідентичність з групою набуває виключно великого значення для підлітка, який тепер може виявити істинно релігійне поклоніння перед прийнятими групою правилами і нормами. Прагнення відповідати стандартам групи однолітків є природною формою поведінки індивіда цього віку.

Головною особливістю формування гендерної ідентичності на підлітковій віковій стадії є те, що на цей період припадає формування зрілої гендерної ідентичності. Ця обставина стає вирішальною у подальшому формуванні гендерного типу особистості. Зрілу, або досягнуту гендерну ідентичність можна визначити як статус людини, яка на основі самостійного рішення й висновків досягла стабільного визначення себе як чоловіка або жінки, прийняла себе цілком через гендерну поведінку, яка відповідає її біологічній статі.

 

Література:

  1. Москаленко В.В. Ідентифікація як механізм статеворольової соціалізації підлітків /В.В. Москаленко // Актуальні проблеми психології. Т. 1. Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. – К., Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2001, Вип. 1. – С. 59–65.
  2. Юнусова, Р.А. Полоролевая идентичность как фактор направленности личности подростка / Р.А. Юнусова // Теория и практика гендерных исследований в мировой науке: материалы международной научно-практической конференции 5-6 мая 2010 года. – Пенза-Ереван-Прага: ООО научно-издательский центр «Социосфера», 2010, – С. 103-109.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (23.05.2014)
Просмотров: 542 | Комментарии: 3 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 3
3  
Так, звичайно, підлітковий вік важливий для усвідомлення себе, але в цейперіод людина прекрасно знає свою стать. Оскільки розуміння «хто я» приходить ще з
дня народження, а в три роки дитині стають цікаві свої статеві органи, і з’являється усвідомленні
себе представника  жіночої чи чоловічоїстатті, яке активно підкріплюється ставленням батьків та оточуючих. Бувають відхилення,
коли становлячись дорослішою людина відчуває сексуальний потяг до представників
своє статті. І тут, на мою думку, є такі причини: природа, не правильне
виховання дитини (коли ще до народження батьки хочуть малюка певної статті, і
навіть, після народження дитини, ставляться до хлопчика як до дівчинки і, навпаки),
далі це вже пропаганда. І твердження, що людина сама обирає собі стать. Для
мене, як для психолога, подібна теза є неприпустимою і є звичайним
окозамилюванням збочень сучасного світу.

2  
Вот гендерная политика добралась и до нас  surprised Лично я в силу воспитания и других причин никогда не соглашусь с тем, что пол человека - это не врожденное, а приобретенное качество, поэтому хотелось бы, чтобы авторы статьи сделали акцент на том, как необходимо воспитывать подростков, чтобы они идентифицировали свою принадлежность к тому либо иному полу, исходя из врожденных признаков.

1  
Так, тема складна і одночасно цікава, як професіоналам-психологам, вчителям, так і простим людям - батькам, що виховують дітей і задумуються про правильність виховання з точки зору статевої різниці. Наприклад, мене ця тема дуже цікавить, бо як раз виховую сина, у якого починається підлітковий вік і молодшу доньку. В основному до дітей ми звикли ставитися усереднено, я вважаю, що це неправильно, потрібно враховувати гендерну психологію з самого раннього дитинства.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]