Общая педагогика и история педагогики - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Понедельник, 05.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Общая педагогика и история педагогики
Система додаткової позашкільної освіти як альтернатива масовій школі
 
Автор: Малінковська Ольга Анатоліївна, здобувач другого року прикріплення до кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.М.Коцюбинського; викладач Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
 
Потреби сьогодення, значною мірою обумовлені глобалізацією суспільства, висувають нові завдання перед освітою. Визначаючи сучасні підходи та інструменти розвитку системи освіти, проектуючи модель освіти України в майбутньому, але, насправді, досить близькому інформаційному суспільстві, важливо, з одного боку, передбачити і визначити, наскільки вітчизняна система освіти здатна відповідати потребам людини і суспільства, що активно розвиваються, а з іншого боку, розглядати, аналізувати й обирати альтернативу, яка сприятиме вихованню особистості, здатної до сприйняття інноваційних процесів у суспільстві та впровадження нових технологій.
Безумовно, посилення тенденції переходу від техногенної до антропогенної цивілізації посилює значення різних видів неформальної освіти, одним з яких є заклади позашкільної освіти, чиє основне призначення – задовольняти індивідуальні соціокультурні й освітні потреби дітей.
Позашкільна освіта як підсистема загальної системи освіти держави реалізується у вигляді додаткових освітніх програм, але водночас вона може розглядатися і як самостійна освітня система, оскільки характеризується цілісністю та єдністю складових елементів, пов'язаних одне з одним.
Отже суперечність між потребами сучасності і наявним станом системи загальної освіти, не спроможної до гнучкого задоволення потреб різних категорій учнів, зокрема дітей з особливими потребами та обдарованих, зумовила актуальність нашого дослідження, мета якого – визначити, чи є система додаткової позашкільної освіти альтернативою масовій школі.
Сучасні дослідники освітніх процесів приписують системі додаткової освіти неоднакові функції: прихильники реформаторської педагогіки та конструктивістських теорій [1] уважають позашкільні освітні послуги беззаперечною альтернативою масовій школі, в якій учням нав'язується шаблонне мислення. Натомість представники лібералізму в освіті переконані, що масова школа, яка останнім часом все більше профілізується – єдиний шлях здобуття по-справжньому якісної освіти, отримання визнаваного всіма свідоцтва про повну освіту [4].
Практична спрямованість позашкільної освіти дає можливість набуття школярами допрофесійних умінь і навичок, орієнтує на трудову діяльність у ринкових умовах, сприяє впровадженню в життя ідеї професійного самовизначення особистості.
Втім, можливість раннього та якісного професійного самовизначення не єдина перевага додаткової освіти для багатьох дітей. Діти, які мають особливі освітні потреби, функціональні обмеження, слабке здоровя, через що не відвідують масову школу, в позашкільних закладах, куди не треба ходити щодня, отримують можливість соціалізації та виховання в колективі однолітків, мають змогу розвивати усне діалогічне мовлення, що справляє потужний вплив і на загальний інтелектуальний розвиток (для дітей-інвалідів такий досвід дуже цінний) [3].
Окремо хочеться сказати і про тих дітей, які через хибні дії вихователів і вчителів мають оманливу (ситуативну) важковиховуваність, розчаровані у шкільному навчанні і педагогах, протестують проти виховного тиску. Для них заклад позашкільної освіти стає тим освітнім і виховним простором, який – звісно, за умови щирої зацікавленості і внутрішньої мотивації до праці – не заперечується і сприймається як вартісний, наділений особистим смислом.
За умови оптимізації мережі позашкільних закладів освіти, зміцнення їх матеріально-технічної бази, сприяння становленню інших освітньо-виховних осередків позашкільної роботи, забезпечення адаптації їх діяльності до роботи в нових економічних умовах, – функціонування цих закладів як альтернативного освітнього інституту може стати реальністю, але така трансформація поребує не лише підведення під конкретну законодавчу базу, а й сторення окремого циклу навчальних програм, узгоджених із освітніми рівнями національної рамки кваліфікацій, підготовки педагогічних кадрів, які впроваджуватимуть особистісно орієнтоване навчання та виховання.
Висновок. Отже, система позашкільної освіти, спрямована на забезпечення соціалізації і соціальної адаптації, максимально ефективно сприяє успішному входженню школярів підліткового віку в суспільне життя та враховує суб’єктний аспект професійного самовизначення особистості, тому за певних умов її можна разглядати як альтернативну модель здобуття загальної освіти .
 
Література:
1. Вербицький В.В. Теоретико-методологічні засади формування практичного розуму цілеспрямованого учня / Теоретико-методологічні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів : зб. матеріалів наук.-практ. конф. / Кол. авт. – К.: 2006.
2. Евладова Е.Б., Логинова Л.Г., Михайлова Н.Н. Дополнительное образование детей: – М.: 2002.
3. Колупаєва А.А Діти з особливими потребами та організація їх навчання / А. А. Колупаєва, Л.О. Савчук. - К.: Науковий світ -2010. 260с.
4. Яковлев А.О. Освіта як чинник розвитку особистості в соціокультурному контексті / Яковлев А. О. // Дис. канд. наук: 22.00.04. – 2004.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (10.12.2013)
Просмотров: 497 | Комментарии: 4 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 4
4  
Образование вне стен школы не в состоянии заменить общегосударственную программу развития. Если речь идет об «особых» детях, то они занимаются индивидуально или в спец. школах. Индивидуально нет процесса социализации, а спец. школа сейчас – это равноценно тюрьме, но только для умственноотсталых детей, где отношение педагогов соответствующее. Мало кто пойдет туда работать, желая спасти мир.

3  
Система додаткової  позашкільної освіти, як на мене, є не альтернативою масовій школі, а її  складовою. Тобто все має працювати у комплексі, як колись за радянської школи.  Всі гуртки, заняття, секції, групи продовженого дня – все функціонувало на 100%  в позитиві. А тепер? Звичайно потрібні реорганізації, та вже на новому, сучасному рівні.

2  
Звичайно, роль позашкільної освіти у формуванні особистості значна і до кінця не вивчена в нашій країні. По при те, позашкільна освіта не здатна вирішити всі проблеми. Без реформування масової школи, яку потрібно максимально наближати до потреб дитини, підлітка, враховуючі вікові та психологічні особливості. Разом тим, школа має орієнтуватися на досвід вітчизняних ліцеїв та гімназій, в, яких старшокласники мають можливість вивчати предмети, які найбільш їм цікаві та пов’язані з їхніми професійними цілями.

1  
Внешкольное образование только набирает обороты. В то время, как дети стремятся засесть за компьютер, собраться "на пиво", учителя и родители должны убеждать их посещать данные специальные курсы, уроки. Постепенно, у подростков и детей младших классов поменяется мнение про досуг. Очень полезный вопрос в глобальном плане рассмотрен в статье.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]