Общая педагогика и история педагогики - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Суббота, 03.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Общая педагогика и история педагогики
Установи додаткової позашкільної освіти як фактор соціалізації підлітків
 
Автор: Малінковська Ольга Анатоліївна, здобувач першого року прикріплення до кафедри педагогіки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського; викладач Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
 
Зміни соціально-історичних умов існування людської цивілізації наприкінці ХХ – початку ХХІ століть зумовили необхідність переходу до нової парадигми освіти, яка орієнтована не лише на навчання і виховання, а й на успішну соціалізацію особистості.
Соціалізація – це включення індивіда в соціальні відносини. Проблема соціалізації актуальна завжди, оскільки становлення соціального «Я» індивіда охоплює всі форми його залучення в культуру, у навчання і виховання (за допомогою яких індивід набуває соціальної природи).
Дослідниками [Евладова Е.Б., Логинова Л.Г., Михайлова Н.Н., Иваненко И.Н.] відзначається, що сучасні підлітки відчувають значні утруднення в процесі соціалізації. Це зумовлене різними факторами. Так, зокрема, сучасний підліток прагне отримувати від школи не лише предметні знання, але й певний життєвий досвід, який дозволив би йому в подальшому бути більш ефективним у соціальній взаємодії, проте школа не завжди спроможна транслювати такий досвід. Означена суперечність зумовлює актуальність нашого дослідження, мета якого – обґрунтувати можливості системи додаткової позашкільної освіти для успішної соціалізації школярів підліткового віку.
Загальна ситуація розвитку підлітка з її основними новоутвореннями (прагнення до дорослості, активний розвиток самосвідомості) та домінуючими потребами (у спілкуванні з однолітками, самоствердженні й пізнанні світу, інших і самого себе) спонукає дітей до пошуку альтернативних джерел трансляції соціально-культурного досвіду та нових контекстів соціальної взаємодії (поза школою, родиною, звичним колом друзів і знайомих). Такою альтернативою можуть стати установи системи додаткової освіти.
Як зазначається в Концепції позашкільної освіти і виховання (далі – Концепція), «…позашкільна освіта та виховання здійснюється в закладах, які покликані сприяти соціальній адаптації особистості у реальному житті, у відкритій системі соціалізації» [від 25.12.96 р. протокол № 16/3-8, затверджений колегією Міністерства освіти України, Електронний ресурс // Режим доступу:  http://www.mon.gov.ua/].
Установи додаткової позашкільної освіти виступають своєрідним освітньо-виховним середовищем, яке полегшує соціальну адаптацію підлітка, допомагає йому визначати свій особистісний статус у системі соціальних відносин, особливо під час залучення дитини до розв’язання трудових, соціально-економічних, морально-етичних проблем суспільства (в т.ч. колективів однолітків, територіальних громад).
Практична спрямованість додаткової позашкільної освіти, яка передбачає набуття учнями допрофесійних умінь і навичок, спонукає підлітка замислюватись над власним майбутнім, творити в індивідуальній свідомості позитивні життєві смисли, які вестимуть до успіху.
Концепцією передбачено, що «основний комплекс завдань позашкільної освіти та виховання виконують позашкільні заклади освіти різних типів: палаци, центри, будинки, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні й музичні школи, школи мистецтв, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади різної форми власності». Серед основних напрямів позашкільної освіти і виховання – соціо-культурний, художньо-естетичний, дослідницько-експериментальний, науково-технічний, еколого-природничий, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно-оздоровчий, військово-патріотичний, дозвіллєво-розважальний. Можливість дитини самій обирати сферу докладання власних інтелектуальних зусиль та практичних умінь за перерахованими напрямами має створити умови для самовизначення та професійної орієнтації підлітків, надати поштовх від формування стійких мотивів до самореалізації у професійній діяльності, належним чином підготовати учнівську молодь до соціальної адаптації.
Нове коло спілкування – яке стає в установі додаткової освіти насамперед колом однодумців – дозволяє дитині опанувати і відпрацювати нові для неї моделі поведінки і спілкування у безпечних (і контрольованих дорослими) умовах – і це також є одним з чинників успішної соціалізації школярів.
Організація дозвілля підлітків в установах позашкільної освіти сприяє не лише розвитку психофізичних ресурсів особистості, а й вихованню вольових якостей та формуванню активної життєвої позиції – що, зі свого боку, полегшує подальші етапи соціалізації індивіда – зокрема в юнацькому віці.
Висновок. Одна з найбільш ефективних соціальних сил, що впливає на формування особистості – це система освіти, а в її складі – підсистема додаткової позашкільної освіти. Широкий спектр освітніх і виховних впливів, практикованих в установах додаткової освіти, роблять цю підсистему потужним фактором соціалізації підлітків.
 
Література:
1.Евладова Е.Б., Логинова Л.Г., Михайлова Н.Н. Дополнительное образование детей: – М.: 2002.
2.Закони України «Про освіту», «Про додаткову освіту»: Електронний ресурс // Режим доступу : www. mon.gov.ua
3.Иваненко И.Н. Насущные проблемы развития системы дополнительного образования детей // Дополнительное образование, 2005. – № 9. – С. 21 – 23.
4.Концепція позашкільної освіти та виховання: Електронний ресурс // Режим доступу : www. mon.gov.ua

Итальянские языковые курсы - http://www.easylang.org/it/
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (16.10.2013)
Просмотров: 558 | Комментарии: 3 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 2
2  
Проблема, яку автор розглядає у статті є дуже актуальною. Цікаво, яким чином вона планує реалізовувати концепцію позашкільного навчання, адже досить часто прагнення педагогів створити гуртки та секції для розвитку школярів, стикається з проблемою недостатнього фінансування. Створювати клуби дозвілля за кошти батьків - теж не варіант, тому що не усі родини можуть дозволити собі виділяти гроші на додаткові заняття дітей.

1  
Раньше, когда еще учился в школе, смеялся над педагогами и говорил, что никогда бы не стал детей учить. А сейчас понимаю, сколько они терпят. Ведь собрать целый класс, где как минимум 30 детей, чтобы они сидели тихо и спокойно, нужно иметь талант. Мне сейчас 31 года, понимаю, что не смогу так сделать, даже если захочу. Но профессиональных учителей в нашем мире не много, хотелось бы больше

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]