Общая педагогика и история педагогики - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции

Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Общая педагогика и история педагогики

Освіта дорослих та її місце в системі неперервної освіти Автор: Сергеєва Ольга Степанівна, Київський університет імені Бориса Грінченка Освіта дорослих в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів у суспільстві набуває особливого значення. У Болонській декларації Європейського Союзу (1999) та в рекомендаціях ЮНЕСКО підкреслюється необхідність фундаменталізації, неперервності, диверсифікації та гнучкості, прогностичності, доступності, відкритості, гуманістичної спрямованості освіти дорослих. Потреби сучасного етапу суспільного розвитку зумовлюють необхідність для кожної людини постійно підвищувати свій загальноосвітній та культурний рівень. Прискорення темпів розвитку людства, перехід до постіндустріального інформаційного суспільства, розширення масштабів міжкультурної взаємодії, виникнення і зростання глобальних проблем, демократизація життя суспільства, розширення можливостей політичного та соціального вибору, динамічний розвиток економіки та зростання конкуренції диктують потребу в освіті людини впродовж усього життя та надають істотних змін у сфері освіти дорослих. У Декларації, прийнятій V Міжнародною конференцією з освіти дорослих (м. Гамбург, липень 1997 р.) наголошується: «Освіта дорослих – це не тільки право, це один з ключів, що відкривають двері у ХХІ століття». [4] Зазначимо, що в різних країнах світу вже накопичено й проаналізовано певний досвід практичної організації освіти дорослих. У 70-х роках ХХ століття почала формуватися нова галузь педагогіки – андрагогіка, яка вивчає закономірності навчання дорослої людини. Освіта дорослих є підрозділом та невід’ємною частиною неперервної освіти, так званої «освіти впродовж життя». Вона вирішує складні питання сучасності: конкурентоспроможність, можливість знайти необхідну нішу в суспільному житті для будь-якого індивіда з урахуванням його інтересів та особливостей. А.В. Добридень вказує на шість аспектів поняття освіти впродовж життя, зокрема: 1. На відкритий доступ, «з колиски до останнього подиху»: незалежно від статі, соціального статусу, попередніх успіхів у навчанні, раси і релігії. 2. Для всіх громадян: всім приватним особам, їхнім сім’ям, місцевим співтовариствам, профспілкам, роботодавцям, регіональній владі відводиться активна роль, не має бути пасивних дійових осіб. 3. Економічна й соціальна орієнтація: освічені люди є хорошими громадянами і хорошими працівниками. 4. Центральне місце того, хто навчається, в процесі навчання: викладач стає наставником і помічником у навчанні. 5. Опора на прозорі стандарти освіти й навчання, зрозумілі для всіх зацікавлених сторін, особливо для тих, хто навчається. 6. Навчання впродовж життя відкриває нові можливості для людини впродовж її життя [1, 90]. Неперервна освіта забезпечує можливість навчання кожної людини протягом усього її життя у різноманітних освітніх закладах і дає змогу формувати у людини бажання та вміння вийти за межі мінімально необхідних знань, потреби до саморозвитку, безперервної та гнучкої самоосвіти впродовж цілого життя. У цих умовах успішним буде той, хто може швидко рухатися у просторі професій і спеціалізацій, хто підготовлений до неперервної освіти, перекваліфікації. Зміни сьогодення призвели до розмиття традиційних життєвих періодів», що викликало гнучкість вікових меж у теперішньому бутті порівняно з минулим. «Нетрадиційні» студенти повертаються до навчання у віці 35-45 років, а деколи і пізніше. [2, 112-113] Однак, система неперервної освіти не може існувати, відкинувши практику традиційної системи освіти. У той час як традиційна система освіти у тому вигляді, у якому вона існує зараз, не відповідає потребам сучасності й гальмує розвиток потенційних можливостей людини. Система неперервної освіти сьогодні диктує нові правила, критерії, вимоги. Однією з таких вимог є те, що особистість мусить мати реальну можливість навчатися на будь-якому етапі свого життя, що повинно бути гарантовано законодавчо. Адже у час стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, грандіозного стрибка інтерактивних технологій та повязаних з цим проблем неактуальності деяких спеціальностей і спеціалістів попереднього покоління та, як наслідок, безробіття й незнаходження вартого місця у суспільстві великої кількості громадян, суспільство повинне дбати про кожного зі своїх членів, що є запорукою висого рівня культурного та економічного розвитку, а отже, кожна держава має проводити реформи у галузі освіти впродовж життя загалом та освіти дорослих зокрема, які відповідають вимогам сьогодення. Адже, як зазначає Б.Г. Ананьєв, «життєвий шлях людини — це історія формування і розвитку особистості в певному суспільстві, сучасника певної епохи і ровесника певного покоління» [3]. Література: 1. Добридень А.В. Навчання впродовж життя в контексті болонського процесу / А.В. Добридень // Вища освіта України. – Дод. 3, т. 1 (8): темат. вип. «Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – С. 90-97. 2. Інжиєвська Л.А. Особливості становлення особистості фахівця, який навчається за другою вищою освітою. Наукове видання Вісник післядипломної освіти Випуск 11 Частина 2. К.: – 2009. – С. 112-119. 3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания – М., 1970. – 415 с.; с. 363. 4. Веб-сайт ООН. Декларации. Гамбургская декларация об обучении взрослых – Принята пятой Международной конференцией по образованию взрослых, Гамбург, Германия 14-18 июня 1997 года. http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/hamburg_decl.shtml
1 2 3 4 5 Категория: Педагогические науки \| Добавил: Иван155 (20.02.2013)
Просмотров: 11 \| Рейтинг: 5.0/2