Общая педагогика и история педагогики - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Общая педагогика и история педагогики
Організація дитячого дозвілля в УРСР протягом 1920-1940-х рр.
 
Автор: Лупаренко Світлана Євгенівна, кандидат педагогічних наук, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
 
Однією з проблем, що постала перед державою, була організація дитячого дозвілля. Так, у великих містах створювались дитячі й підліткові позашкільні клуби, клуби піонерів, профспілкові клуби і Будинки культури, в яких організовувалися дитячі сектори, де проводилась робота з дітьми в поза навчальний час у різноманітних гуртках і секціях. Також відкривалися дитячі парки, Будинки піонерів, міські й заміські піонерські табори, різноманітні станції (юних техніків, туристів, натуралістів, дитячі залізниці й пароплавства).
Але під час війни та в післявоєнні роки мережа позашкільних установ скоротилась. Причинами цього були економічні труднощі й дискусії вчених-педагогів, унаслідок яких праці й грі не приділяли достатньо уваги [1].
Слід зазначити, що суспільно-педагогічний рух, спрямований на організацію дозвілля дітей, мав певні напрями. Наприклад, у 1920-1930-х рр. це була організація дитячих клубів, а в 1940-ві рр. – тимурівський рух, створений за мотивами книги А.Гайдара «Тимур і його команда». Так, дітей-тимурівців (які були й піонерами) захопила «підпільність», гарні справи «таємничо», збір за ланцюжком, самостійність. Тимурівський рух набув такого розмаху, що комсомольські керівники замислились над тим, як влити його в піонерську організацію. І коли тимурівці стали приписуватися до класів-загонів, ентузіазм дітей зник.
Протягом досліджуваного періоду почав розвиватися кінематограф для дітей, значна увага приділялась дитячій літературі. Так, у постанові РНК СРСР і ЦК ВКП(б), прийнятої у травні 1935 р., говорилося про необхідність «посилити спостереження за дитячою літературою і кінофільмами, не допускаючи літератури й фільмів, які можуть мати негативний вплив  на дітей».
Це свідчить про те, що держава переймалася проблемою формування моральних якостей дітей. Протягом досліджуваного періоду знімались фільми для дітей, які мали позитивний виховний вплив на дітей, а саме: «Це було в Донбасі», що розповідав про юних захисників Донбасу, які боролись проти окупантів у роки Великої Вітчизняної Війни; «Першокласниця», що показував позитивні зміни в особистості під впливом колективу й навчання, а також фільми за мотивами відомих художніх творів, зокрема «Золотий ключик», «Принц і жебрак», «П’ятнадцятирічний капітан», «Попелюшка» тощо.
Окрім цього, набула розвитку дитяча література, перед якої постали нове завдання виховання в підростаючому поколінні комуністичної моралі.
Дитяча література відображала різні етапи розвитку історії, зокрема були твори, присвячені революції, Громадянській війні, відбудові господарства, індустріалізації, колективізації, Великій Вітчизняній війні тощо. Важливими особливостями дитячої літератури були: майже відсутність у перші роки радянської влади дитячих письменників; їхня недостатня спроможність розв’язати завдання висвітлення широкого кола важливих питань; надмірна примітивність, штучність сюжету. Це призвело до того, що дитяча література відставала від життя і мала недостатній художній рівень [2-4].
Але все це змінилось із приходом у дитячу літературу обдарованих письменників. Так, В.Маяковський увів у поезію для дітей соціальні й політичні теми в істинно художньому втіленні («Кінь-вогонь», «Ким бути?»).
Відомий дитячий поет С.Маршак завдяки своїй творчій, видавничій і редакторській діяльності сприяв прискоренню розквіту у країні дитячої літератури. Він розповідав про будівництво Дніпрогесу («Війна з Дніпром»), героїзм людей на війні («Пошта військова») і в мирний час («Льодовий острів»).
Одним із перших у радянський час почав писати для дітей К.Чуковський. Він створив велику кількість веселих, ритмічно чітких віршованих казок для дітей («Крокодил», «Мійдодир»), а також твори у прозі, веселі загадки.
Згодом у ряди дитячих письменників вступили А.Гайдар, А.Барто, Л.Кассиль, М.Пришвін, К.Паустовський, С.Міхалков, Ю.Олеша, В.Біанкі та інші. Вони навчились розмовляти з дітьми різного віку в цікавій, зрозумілій для них формі про все важливе, що відбувалось у країні, сім’ї, школі.
Велике значення для виховання юних читачів у дусі комунізму мали біографічні книги про В.Леніна та його найближчих соратників («Розповіді про Леніна» О.Кононова, «Наш Ленін» Б.Польового і М.Жукова тощо).
З настанням Великої Вітчизняної Війни 1941-45 рр. у центрі уваги дитячих письменників були дві основні теми: героїзм воїнів на фронті («Син полка» В.Катаєва; «Вулиця молодшого сина» Л.Кассиля і М.Поляновського) та трудовий героїзм у тилу («Дорогі мої хлопчики» Л.Кассиля тощо).
Серед відомих українських дитячих письменників були: П.Панч («Портрет», «Будемо літати»), М.Трублаїні («До Арктики через тропіки», «Мандрівники»), М.Стельмах («Жнива», «Колосок до колоска»).
Значну роль у вихованні дітей та збиранні кадрів дитячих письменників зіграли журнали для дітей, а саме: «Чиж» (1930-41 рр.), «Мурзилка» (з 1924 р.), «Піонер» (з 1924 р.), «Дружні ребята» (1927-53 рр.), «Костёр» (1936-47 рр.) [2-4].
Отже, протягом досліджуваного періоду була проведена значна робота з організації піонерського руху та дитячого дозвілля.
 
Література:
1.Василькова Ю. Социальная педагогика: курс лекций: [учебное пособие для студентов высших учебных заведений] / Ю.Василькова, Т.Василькова. – М.: Издательский центр «Академия», 2006. – 440 с.
2.Ивич А. Воспитание поколений. О советской литературе для детей / А.Ивич. – М.: «Детская литература», 1969. – 464 с.
3.Кон Л. Детская литература / Л.Кон. – Сыктывкар, 1948. – 16 с.
4.Старцев И. Вопросы детской литературы и детского чтения. Библиографический указатель книг и статей по истории, теории и критике / И.Старцев. – М.: Детгиз, 1962. – Вып. 1. 1918-1961 гг. – 286 с.
Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (14.09.2012)
Просмотров: 488 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Сегодня часто можно услышать, что досуг в СССР был принудительным! Детей заставляли заниматься тем, что они не хотели делать! Но самое главное - детскому досугу в СССР уделялось большое внимание! Сегодня журналы и книги для детей можно по пальцам пересчитать, тогда же их было значительно больше! Исследование автора ценно тем, что в нем показано, как развивалась работа по детскому досугу в УССР.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]