Коррекционная педагогика - Педагогические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 06.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Педагогические науки

Коррекционная педагогика

Принципи, зміст і організація корекційно-розвиваючої роботи на заняттях по оздоровчому туризму з глухими дітьми молодшого шкільного віку з синдромом раннього дитячого аутизму

Автор: Кунінець Олеся Олександрівна, аспірантка, Запорізький національний університет

 

В даний час в корекційній педагогіці назріла гостра проблема надання допомоги та корекції психофізичного розвитку дітей зі складним дефектом, глухі діти з розумовою відсталістю, затримкою психофізичного розвитку. В перше розкривається проблема корекції психофізичного розвитку глухих дітей зі складним дефектом раннього дитячого аутизму (РДА).

У дітей із РДА клінічна картина аутистичного синдрому визначається проявами відчуженості, із нездатністю до формування спілкування, нездатністю до усвідомлення сторін персон і неживих предметів (явищами протодіакризи), відсутність наслідування, реакцій на комфорт і дискомфорт, монотонно-одноманітним характером поведінки, із «симптомами тотожності». Для них характерно панування потягів, протилежні бажання, афекти, уявлення, у поведінці відсутні єдність і внутрішня логіка. У дітей ослаблена емоційна реакція  на близьких, аж до повного зовнішнього реагування, так звана «афективна блокада»; недостатня реакція на слухові і зорові подразники. Це надає таким дітям схожості з глухими (Я.В. Крет [2]).

Таким чином, вторинні відхилення в розвитку мови глухої дитини з аутизмом призводять до відхилень третього порядку – до порушення словесно-логічного мислення.

Окрім цього між руховим компонентом мовленнєвої функції і загальною руховою системою організму існує тісний функціональний зв'язок (Н.Г.  Байкіна [1] Я.В. Крет [2], В.В. Засенко [3]).

В даний час залишається не вирішеною проблема розроблення спеціальної методики, технологій занять оздоровчим туризмом глухих дітей з синдромом дефектом (РДА) у поза навчальний час, з урахуванням специфіки їхнього психофізичного розвитку.

Необхідно  відзначити, що запровадження методів та форм оздоровчо-туристичного напряму в поза навчальну діяльність значно посилить вплив навчання, виховання та розвиток їхньої особистості і створить необхідні умови для успішної інтеграції їх в суспільство.

Мета дослідження полягає в розробленні теоретично обґрунтованої та експериментально апробованої методики корекції рухової сфери глухих дітей молодшого шкільного віку з обтяженим дефектом РДА, засобами оздоровчого туризму.

Результати дослідження.

Враховуючи актуальність даної проблеми, нами була розроблена методика корекції рухової сфери глухих дітей молодшого шкільного віку з синдромом РДА засобами оздоровчого туризму, яка призначена для застосування в умовах спеціальної (корекційної) загальноосвітньої школи I – II типу.

Дана методика у 2011-2014 роках розроблялась і проходила експериментальну перевірку на базі Комунального закладу Запорізького навчально-реабілітаційного центру «Джерело» Запорізької обласної ради.

Навчально-корекційні заняття з оздоровчого туризму проводилися в експериментальній групі (Е1), в яку входили глухі школярі у віці 7-10 років (16 осіб) і (Е2) - глухі діти з синдромом РДА (4 особи). Першу контрольну групу (К1) склали глухі школярі у віці 7-10 років (17 осіб), які займалися за програмою фізичної культури в школі для глухих дітей. У другу контрольну групу (К2)  входили діти молодшого шкільного віку, що чують, у віці 7-10 років (30 осіб), які мали захворювання шлунково-кишкового тракту. Усього в дослідженні брало участь 67 школярів, з них 37 глухих.

При проведені корекційно-розвиваючих занять з глухими дітьми молодшого шкільного віку з синдромом РДА, ми спиралися на програму TEACCH (скорочено від Treatment and Education of Autistic and related Communication handicapped Children – Лікування і навчання дітей з аутистичними і іншими порушеннями спілкування). Ця програма TEACCH дозволяла розробити свою стратегію лікування і підхід до роботи з клієнтами з порушеннями спектру аутизму і їхніми сім’ями. Цей підхід, званий структурованим навчанням – що означає систему організації класу і навчального процесу сприятливим для аутизму чином.

Кожне завдання організовували і структурували так, щоб мінімізувати відчуття стурбованості і максимізувати ясність, зрозумілість і інтерес. Для досягнення позитивних результатів пропонували наступні компоненти: візуальну ясність, візуальну організацію, візуальні інструкції.

На етапі формувального експерименту здійснювали:

- корекцію рухової сфери глухих дітей з синдромом РДА на позакласних і позашкільних заняттях засобами оздоровчого туризму в поєднанні з пальчиковою і артикуляційною гімнастикою, усно-моторними вправами і мовними іграми; підвищували функціональний рівень організму школярів, і рухових якостей оздоровчим туризмом; створення й забезпечення мовного середовища на заняттях оздоровчим туризмом з використанням української й російської мов.

Необхідною умовою при проведенні занять з глухими школярами було застосування 4 видів мовлення: усної, письмової, дактильної і міміко-жестикулярної на українській і російській мовах з обов’язковим супроводженням малюнками. Все це сприяло свідомому й більше інтенсивному оволодінню навчального матеріалу по оздоровчому туризму.

В основу експериментальної методики із глухими школярами 7-10 років з синдромом аутизм були покладені заняття оздоровчим туризмом. Пріоритет був відданий даному виду діяльності, саме тому, що оздоровчий туризм має особливе значення для загартовування організму, виховання такої важливої якості, як витривалість, і для формування необхідних у житті рухових навичок й умінь.

З методикою й технікою оздоровчого туризму глухі школярі з синдромом аутизму не були знайомі. Основним завданням підготовки глухих школярів з раннім дитячим аутизмом до занять оздоровчим туризмом було створення інтегративних груп зі школярами, що чують.

Для даного шкільного віку були передбачені такі теоретико-методичні знання  й оволодіння практичними навичками. На заняттях вивчали значення активного відпочинку, рухливих ігор на свіжому повітрі, з можливостями використання оздоровчого туризму як активного відпочинку, з  правилами поводження на природі та в поході, з охороною природи, гігієною туристів. Вивчали елементи топографії (поняття про карту, план, умовні топографічні знаки, ілюстрацію місцевих предметів на карті (плані) за допомогою топографічних знаків, будову компаса, визначення сторін горизонту, поняття про азимут), основні інструкції по організації і проведенню туристичних походів, подорожей, екскурсій - визначення місця й обладнання бівуаку, долікарняної медичної допомоги, транспортуванню потерпілого, знайомство з нормативними вимогами по туризму. Здійснювали початкову туристсько-краєзнавчу роботу, а саме – знайомство з рідним краєм, вивчення рослин, їстівних і отруйних грибів, птахів і тварин рідного краю і червоної книги України, метеоспостереження.  Готувалися до участі в змаганнях з туристичної техніки на етапах, укладанню рюкзака, підготовці до розпалення багаття, установленню намету, подоланню завалів, заростей, чагарників, руху через умовне «болото» по купинах, руху по жердинах, переправи через умовну ріку вбрід,  спусканню по схилу спортивним способом, підготовці до переправи одним зі способів (на мотузках із поручнями, убрід з поручнями, по колоді, начіпна переправа).

Крім того, на заняттях пропонували орієнтування на місцевості різними способами, вивчали й удосконалювали техніку проходження етапів туристичних змагань: спуск, підйом і траверс схилу, різні види переправ.

На першому етапі навчання створили в глухих школярів уявлення про туризм як явище, що має свої правила й закони, про його  переваги як засобу виховання людини, про те, що існують поняття туристичної техніки й тактики, якими необхідно оволодіти в процесі організаційних занять. При цьому використали підручники й навчальні посібники, кінофільми, слайди-фільми. На даному етапі навчання використовували різноманітні засоби бігу, ходьби, стрибків, метання, лазіння по канату, перелазіння, вправи з вагою – гантелі, набивні м’ячі, мішечки з піском, рюкзак з контрольною вагою; підтягування, згинання і розгинання рук в упорі лежачі, присідання ), а також включали вправи, пов'язані з використанням туристичного спорядження, у тому числі різноманітні способи пересування зі спорядженням.

Перед ознайомленням нового навчального матеріалу з оздоровчого туризму показували фільми з титрами, при цьому повторювали кілька разів. Виконували різні варіанти подолання природних перешкод під час прогулянок. При цьому використовували скорочені маршрути протяжністю від 2 до 10 км з вагою рюкзака до 4 кг, вибирали місце для подолання природних  перешкод,  експлуатацію найпростішого туристичного спорядження, частіше організовували на маршруті  привали, пересування по місцевості вздовж помітних орієнтирів (крайка лісу, високовольтні лінії електропередачі, ретельно промаркована траса, на якій легко визначити місцезнаходження, використовуючи карту й компас).

Для вдосконалювання спеціальних навичок і рухових здібностей пропонували глухим школярам пальчикову і артикуляційну гімнастику, усно-моторні вправи і мовні ігри, які були засновані на розвитку зорово-просторової орієнтації й зорової пам'яті, зорово-моторної координації й тонко координованих рухів рук, розвитку мовлення, формуванні правильного дихання, фонематичного слуху, розширенні словникового запасу.

Таким чином, педагогічний вплив дав позитивні результати в аспекті психофізичної підготовки глухих школярів з синдромом РДА. Широка різноманітність засобів оздоровчого туризму в сполученні з мовним забезпеченням засвідчили їхню безперечну ефективність.

Висновки

Корекція рухової сфери в глухих дітей 7-10 років з обтяженим дефектом ранній дитячий аутизм на заняттях здійснювалася засобами оздоровчого туризму в поєднанні з пальчиковою і артикуляційною гімнастикою, усно-моторними вправами і мовними іграми. Експериментальна методика заснована на розвитку мови, формування правильного дихання, розширення словникового запасу. Корекція рухової сфери глухих школярів здійснювалася засобами: прогулянки протяжністю від 2 до 7 км, рухливі ігри туристичної спрямованості, початкова туристсько-краєзнавча робота, елементи топографії, визначення місця й обладнання бівуаку, транспортування потерпілого.

Навчально-корекційні заняття з глухими дітьми 7-10 років, з синдромом РДА на етапі навчального експерименту дозволили нівелювати розходження між глухими школярами і тими, що чують, в психофізичному і мовному розвитку, а також у базових рухових якостях, в коротший термін порівняно з тими даними, які є в корекційній педагогіці.

 

Література:

1. Байкіна Н. Г. Засвоєння навчальної програми учнями з порушенням спектру аутизму : монографія / Н. Г. Байкіна, Я. В. Крет – Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2010. – 340 с.

2. Крет Я. В. До питання про вивчення психомоторного розвитку дітей зі спеціальними відхиленнями в Англії. Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі. : наук. метод. зб. : / Я. В. Крет ; за ред.. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. – К. : 2005. – Вип. 5. – С. 24-28.

3. Засенко Н. Ф. Основи сурдопедагогіки / Н. Ф. Засенко. – К. : Київський державний педагогічний інститут, 1990. – Ч. 1. – 104 с.

Категория: Педагогические науки | Добавил: Administrator (19.06.2014)
Просмотров: 526 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Интересный обучающий подход детей. Это очень важно не только во время учебного года, но и в летний период отдыха не оставлять детей без занятий, потому что в данном случае полученные навыки имеют особенность быстро теряться. А учеба в системе только повышает уровень запоминания и положительно влияет на коррекционную работу в целом.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]