Земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право

Щодо питання реалізації продукції, виготовленої особистим селянським господарством

Автор: Мацькова Валерія Вадимівна, студентка 4 курсу факультету цивільної та господарської юстиції Національного университету «Одеська юридична академія»

 

Україна, як і інші постсоціалістичні країни, здійснює розбудову економіки на засадах ринкових відносин. Перехід від адміністративно-командної економічної системи до ринково-демократичної  є об'єктивно зумовленим. Стратегія держави в аграрній політиці базується на застосуванні в аграрному секторі економіки товарно-грошових відносин.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що створено законодавчу базу, яка надає селянам право вибору форм господарювання на основі приватної власності на землю, але  немає масових прикладів реалізації цього права, оскільки при обмеженій підтримці зі сторони суспільного виробництва особисте селянське господарство виконує функції підсобного виробництва й не забезпечує одержання доходів, які покривали б повною мірою потреби селянської родини, хоча і має ряд позитивних особливостей .

Дослідженням питань пов’язаних з діяльністю особистих селянських господарств займались: Акчуріна Ю.М., Бондаренко Н.М., Докучаєва В.В., Лебідь В.І., Носік В.В., Погрібний О.О., Титова Н.І. та інші.

Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка  проводиться  без  створення  юридичної  особи фізичною особою індивідуально або особами,  які перебувають у сімейних чи родинних відносинах  і  спільно  проживають,  з метою задоволення особистих потреб    шляхом    виробництва,    переробки     і     споживання  сільськогосподарської   продукції,   реалізації  її  надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму [1;ст.1]. Діяльність, пов'язана  з  веденням   особистого   селянського  господарства, не належить до підприємницької діяльності.

Отже особі, що хоче займатись сільським господарством і має земельну ділянку (або може звернутись до органу державної влади чи місцевого самоврядування для безоплатної передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства) не потрібно здійснювати реєстрацію по процедурі визначеній в ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Зауважимо, що особа має право реалізації надлишків продукції: якщо особа буде здійснювати реалізацію у спеціалізованому приміщені, то потрібно придбати патент відповідно до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного  обслуговування на ринку споживчих товарів; не повинні придбавати торговий патент суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність з лотків і прилавків, що надаються в оренду та розташовані в межах ринків усіх форм власності [2;С.123].

Відповідно до пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, від оподаткування ПДФО звільняються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, виділених відповідно до Земельного Кодексу України для ведення:

– особистого  селянського  господарства,  якщо  сукупний розмір таких земельних часток не перевищує 2 гектари. Якщо розмір земельних ділянок  перевищує   граничну   площу   в   2  гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах [3;ст.165].

Може скластись ситуація, що з приєднанням до особистих селянських господарств земельних часток (паїв) створюються господарства, землеволодіння яких перевищуватимуть  розміри землеволодінь  у фермерів. І в даному випадку вони будуть реалізовувати продукцію як фізичні особи , а у випадку оренди місць в межах ринків - навіть без купівлі торгового патенту . По великому рахунку, точно визначити дохід буде неможливо.

На підставі вищевикладеного, можна зробити висновок про те, що до Закону України «Про особисте селянське господарство» необхідно було б внести відповідні зміни: селян-товаровиробників, які господарюють без створення юридичної особи, земельні ділянки яких перевищують  2 га  відносити до підприємців.

 

Література:

  1. ЗУ «Про особисте селянське господарство» № 742-IV від 15.05.2003 // Відомості Верховної Ради України 2003 р., № 29, ст. 232.
  2. Несинова С. В., Воронко В. С., Чебикіна Т. С. Господарське право України. Навч. посіб. / за заг. ред. С. В. Несинової. –К.: Центр учбової літератури, 2012. – 564 с.
  3. Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 // Відомості Верховної Ради України 2011 р., № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 /, стор. 556, ст. 112.
Категория: Юридичесике науки | Добавил: Administrator (22.05.2014)
Просмотров: 381 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 2
2  
Возможно, вносить изменения в ЗУ относительно того, кого считать предпринимателем, и не придется, ведь с 1 января 2015 года должно вступить в силу взятое Украиной в рамках ВТО на себя обязательство о запрете реализации молока и молочной продукции, произведенных частными лицами. А потом мало ли что еще запретят продавать.

1  
Для того чтобы на Украине развивалось сельское хозяйство, и аграрии не влачили жалкое существование, не отдавали сельскохозяйственную продукцию за копейки, необходимо государству создать благоприятные условия. Всегда сельское хозяйство было убыточным, его необходимо датировать и установить адекватную цену. Ведь скупают у людей за копейки, а потом продают то же зерно за границу за миллионы.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]