Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 11.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность
Новий суб’єкт кримінального процесу – слідчий суддя
 
Автор: Петраченко О.І., студентка 3 курсу Донецького університету економіки та права, Інститут права
 
Науковий керівник: к.ю.н., доц. Титов А.М.
 
У системі права з’явився новий Кримінальний процесуальний кодекс (далі – КПК), який набрав чинності 19 листопада 2012 року. Усім давно було зрозуміло, що старий кодекс необхідно змінювати. Наскільки ефективною є заміна — покаже час.
Новий КПК запроваджує такий процесуальний суб’єкт, як слідчий суддя. Поняття слідчого судді, запроваджене новим КПК, є дещо спірною новацією. З цього питання обізнані юристи розділилися на два табори – одні вважають, що слідчі судді дуже необхідні на сучасному розвитку України, інші ж – проти. Вважається, що цей суддя повинен контролювати дотримання прав людини при проведенні слідства, стежити за можливістю доступу захисту до речових доказів, документів слідства, наглядати за застосуванням таких заходів, як арешт майна, проведення негласних слідчих дій, і обрання самого запобіжного заходу (до речі, за новим КПК такий запобіжний захід, як підписка про невиїзд, був скасований). Але яка буде об’єктивність цього судді, якщо обирається він зборами суддів, тобто, походить із того ж суддівського середовища?
Безумовно, це нововведення є позитивним для сторони захисту, оскільки зробить процес відкритим та доступним. Їй стане легше формувати лінію захисту, тому що вона братиме безпосередню участь у процесі прийняття певних рішень у справі та буде ознайомлена з лінією обвинувачення.
Відповідно до статті 3 Кримінального процесуального кодексу слідчий суддя – це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні [1].
Із числа суддів місцевого загального суду обираються слідчі судді (суддя), які здійснюють повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні в порядку, передбаченому процесуальним законом. Кількість слідчих суддів визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду.
Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією  голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду. Слідчий суддя не звільняється від виконання обов'язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні  враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.
Голова місцевого суду вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів [2].
Як наслідок, одного слідчого судді у районному суді виявиться замало для провадження такої діяльності, зважаючи на велику кількість необхідних дій, передбачених новим КПК. А для залучення в кожному районному суді декількох суддів може не вистачити фінансових ресурсів [3].
Найбільш позитивним аспектом нового кодексу слід вважати суттєве розширення судового контролю на стадії судового розслідування. До повноважень слідчого судді перейшло багато питань, які сьогодні вирішуються слідчими і прокурорами. За новим КПК будь-який запобіжний захід застосовується виключно слідчим суддею або судом, що дасть можливість значно підвищити рівень захисту учасників процесу. При цьому значно вдосконалена система запобіжних заходів. Вивчивши зарубіжну практику, законодавці внесли до кодексу норму про використання засобів електронного контролю, зокрема, при застосуванні такого запобіжного заходу, як домашній арешт. Як свідчить світова практика, при цьому запобіжному заході порушення дуже рідкісні, оскільки людина зазвичай сама не зацікавлена допускати їх.
У чому прогресивність нового інституту? Відтепер всі слідчі дії, пов'язані з обмеженням прав і свобод громадян, будуть контролюватися слідчим суддею. Раніше слідчий виносив постанову про проведення тих же обшуків, виїмок, ексгумації трупа, про накладення арешту на кореспонденцію, і т.д., і ці дії не передбачали процедуру оскарження та захисту від зловживань. Після набрання чинності кодексом подібні питання будуть вирішуватися в судовому засіданні у присутності всіх сторін. Особи, відносно яких будуть проводитися ці дії, отримають право оскаржити їх. Для звичайного громадянина головний плюс - це відкритість, публічність процедури. Проблема може виникнути на етапі реалізації цієї новели [4].
Наприклад, якщо в містечку із невеликою кількістю жителів Тернопільської області (з показником злочинності в області – 5311 злочини за 2011 рік), кількість слідчих суддів буде достатньою, то у Донецьку (з  показником злочинності в області – 60563 злочини за 2011 рік), одного слідчого судді для одного районного суду буде явно недостатньо [5]. Необхідно, щоб у кожному районі працювали кілька таких суддів, але кошти на це навряд чи знайдуться.
Я вважаю, що введення такого суб’єкта у кримінальному процесі було необхідно, тому що поява в новому КПК інституту слідчого судді автоматично унеможливить катування в правоохоронних органах. Відповідно до нової кримінально-процесуальної ідеології пояснення особи можуть бути дані тільки в суді. Все, що отримано поза судовим засіданням, узагалі не має прийматися як доказ.
 
Література:
1. Уголовный процессуальный кодекс Украины / пер. Фокина Л.И. Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України ». – Х. : Одиссей, 2012. – 384 с.
2. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 07.07.2010 // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 44-45. – Ст. 529.
3. О. Медведська. Проблеми реалізації змін у кримінальному судочинстві у зв’язку з набранням чинності КПКУ / Медведська О. // Правовий тиждень, 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.legalweekly.com.ua/index.php?id=16061&show=news&newsid=122921
4. Ю. Ким. УПК: плюсы и минусы / Ким Ю. // Закон і бізнес, 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zib.com.ua/ru/9199noviy_ugolovniy_processualniy_kodeks_ukraini_plyusi_i_minusi.html
5. Пташеня І. // Статистика злочинів в Україні у 2011 році. – 2012. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vorobus.com/2012/01/statystyka-zlochyniv-v-ukrajini-u-2011-rotsi.html
Категория: Юридичесике науки | Добавил: Administrator (07.01.2013)
Просмотров: 848 | Рейтинг: 5.0/4
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]