Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность
Деякі аспекти запровадження у вітчизняному законодавстві кримінального провадження на підставі угод
 
Автор: Шевчишен Артем Вікторович, кандидат юридичних наук, Броварський МВ ГУМВС України в Київській області
 
У зв’язку зі збільшенням в Україні протягом останніх років кількості заяв та повідомлень про злочини (у 2000 р. – 1833,5 тис.; у 2004 – 2629,6; у 2008 – 2874,3; у 2010 – 3112,4), вітчизняне законодавство постало перед нагальною потребою в оптимізації порядку здійснення кримінального провадження, оскільки сьогодні воно все ще залишається «громіздким» та заформалізованим.
Так, нині в злочинах невеликої та деяких злочинах середньої тяжкості відсутня необхідність проведення великої кількості процесуальних дій, які займають значну частину робочого часу слідчого що, відповідно, не дає змоги слідчому зосередитись на розслідуванні складних багатоепізодних злочинів. Особливо це стосується злочинів, де підозрюваний (обвинувачений) визнає свою вину, а потерпілий не має жодних претензій до особи, яка вчинила злочин.
З метою скорочення "шляху від моменту вчинення злочину до прийняття кінцевого процесуального рішення в деяких зарубіжних країнах, наприклад в США, функціонує інститут "угоди про визнання вини [1, с. 236].
Суть вказаного інституту полягає в тому, що сторони обвинувачення й захисту доходять до згоди щодо вирішення справи, включаючи пункти обвинувачення, за якими особа визнає себе винною. Така угода часто призводить до того, що обвинувачений визнає себе винним у вчиненні менш тяжкого злочину або не за всіма пунктами обвинувального акта.
Іноді, якщо обвинувач не впевнений, що присяжні визнають обвинуваченого винним у вчиненому ним злочині, він пред'являє обвинувачення у вчиненні злочину меншого ступеня тяжкості. Наприклад, вчинення умисного вбивства зобов'язує прокурора доказувати, що обвинувачений мав умисел саме на вчинення вбивства, а не іншого злочину. Тому, коли прокурор не впевнений, що зможе це довести, він «висуває» обвинувачення в заподіянні смерті з необережності. Подібна система взаємних поступок й отримала назву "угода про визнання вини”. Прокурор й обвинувачений можуть дійти угоди не лише про кількість пунктів обвинувачення та кваліфікацію вчиненого, а й про покарання.
Як результат доцільності існування вказаного інституту слід зазначити, що в США у 80 % випадків досудове провадження закінчується укладанням угоди про визнання вини.
Зважаючи на зарубіжний досвід, з метою оптимізації вітчизняного кримінально-процесуального законодавства в новому кримінальному процесуальному кодексі України, прийнятому Верховною Радою України 13 квітня 2012 року, передбачається введення нового виду провадження – кримінальне провадження на підставі угод.
Зокрема, передбачено процедуру застосування угод між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.
Так, передбачається, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (ч. 3 ст. 469). Що ж стосується угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, то вона може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається (ч. 4 ст. 469) [2, с. 245].
Однак, на нашу думку, упровадження у вітчизняне законодавство інституту "угоди про визнання вини” в "американській інтерпретації може призвести до ситуації, коли невинна особа, боячись покарання за тяжчий злочин, визнає себе винною у вчиненні злочину меншого ступеня тяжкості ("бере на себе те”, чого не вчиняла). Тому, переймаючи досвід розвинених країн, перш за все, слід його ретельно дослідити з метою уникнення повторення чужих помилок, врахувати ступінь досконалості законодавства й ментальності населення [3, с. 245].
Безперечно, запровадження у вітчизняне законодавство інституту "угоди про визнання вини сприятиме ефективному виконанню завдань кримінального судочинства. Однак, вважається, що з метою попередження випадків, коли особа визнає себе винною у злочині якого не вчиняла, доцільно при внесенні змін до вітчизняного законодавства передбачити, що "угоду може бути укладено лише з приводу злочину в якому обвинувачується, на основі сукупності доказів, конкретна особа. Таким чином, сукупність інших доказів, крім визнання особою своєї вини, забезпечуватиме зведення до мінімуму можливість притягнення особи до відповідальності за злочин, який вона не вчиняла.
 
Література:
1. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Теорія, історія і практика. — К.: "Видавничий Дім "Ін Юре". – 2004. — 544с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України»: чинне законодавство з 19 листопада 2012 року: (офіц.. текст). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 382 с.
3. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посіб. / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К.: Юрінком Інтер. – 1999. – 399 с.
Категория: Юридичесике науки | Добавил: Administrator (18.09.2012)
Просмотров: 671 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 1
1  
Статья хорошо изложена и понятно все по полочкам. И метод, который используют в США, тоже хорош, но нужно ещё предусмотреть менталитет нашей страны, ведь очень часто преступник жаждет добиться своей правоты и слезть с крючка правосудия, как оно будет, посмотрим со временем, но само направление упростить сам процесс мне понравилось.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]