Теория и история государства и права; история политических и правовых учений - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 11.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Теория и история государства и права; история политических и правовых учений
Зупинення дії нормативно-правових актів: окремі теоретичні аспекти
 
Автор: Щирба Мар’яна Юріївна, аспірант аспірантка кафедри теорії та історії держави і права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
 
Побудова в Україні правової держави пов’язана не лише зі змінами в державній інфраструктурі, але й з корекцією правових засобів регулювання соціуму, зокрема, з підвищенням якості та рівня досконалості нормативно-правових актів. Однак у процесі будь-якої юридичної діяльності, в тому числі і нормотворчої, можливі помилки, що знижують ці показники й призводять до їх дефектності. При тому такі помилки та дефекти у переважній більшості випадків виявляються вже після набуття чинності нормативно-правовими актами. Для вирішення таких проблемних ситуацій, що можуть суттєво впливати на порушення прав та інтересів субєктів суспільного життя, у сучасних правових системах запроваджуються певні механізми. Одним із таких дієвих механізмів є інститут зупинення дії нормативно-правових актів.
У юридичній літературі переважно звертається увага на питання набрання чинності та припинення дії нормативно-правовими актами, однак питання зупинення їх дії залишаються малодослідженими. Винятком є дослідження Гарник Л. Л. та Фролова А. А., які на монографічному рівні розглянули зупинення дії нормативно-правових актів. Проте і надалі залишаються невирішеними та дискусійними окремі теоретичні аспекти цієї проблеми.
Одним із таких невирішених питань є сама юридична природа зупинення дії нормативно-правових актів. Це проявляється у наявних в юридичній літературі різних за змістом визначень поняття зупинення дії нормативних актів.
Так, одна група вчених визначає зупинення дії нормативно-правових актів через родове поняття переривання, зокрема Рабінович П. М. під призупиненням чинності нормативно-правового акту розуміє тимчасову, «неостаточну» перерву його темпоральної дії, яка зумовлюється певними, передбаченими у законі, обставинами й відбувається у визначеному законом порядку [1; 133]. Погребняк С. П. зупинення дії нормативного акту вважає тимчасовим, неостаточним перериванням його темпоральної дії, що зумовлюється певними обставинами і здійснюється в порядку, передбаченому законодавством [2; 294]. Скакун О. Ф. призупинення чинності закону розглядає як тимчасове переривання його дії в часі, що залежить від певних обставин і передбачено законом [3; 378].
Натомість інші вчені розглядають зупинення дії нормативно-правових актів як юридико-технічну процедуру.
Так, Гарник Л. Л. зупинення дії нормативних актів трактує як регламентовану нормами права юридико-технічну процедуру тимчасової втрати юридичної сили нормативно-правового акту, тобто обмеження його реалізації, що здійснюється компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування [4; 9]. На думку Фролова А. А., зупинення дії нормативно-правових актів являє собою законодавчо регламентовану, обгрунтовану та необхідну юридико-технічну процедуру тимчасового обмеження реалізації нормативного акту для усунення суперечностей, що виникають між його цілями та соціально-правовою обумовленістю [5; 8].
Необхідно звернути увагу і на те, що одні вчені вважають цей правовий феномен самостійним комплексним правовим інститутом, інші ж – заперечують належність зупинення нормативно-правових актів до інститутів права. Наприклад, Фролов А. А. стверджує, що зупинення дії нормативних актів володіє міжгалузевим інституційним характером, оскільки знаходить свій прояв у всіх галузях сучасного права, є неодмінним супутником реалізації базових законодавчих актів, функціональним атрибутом діяльності елементів механізму держави [5; 17].
Натомість Гарник А. А. вважає недоцільним розглядати зупинення дії нормативно-правових актів в якості окремого елементу системи права України (правового інституту), оскільки воно не має ознак комплексного автономного міжгалузевого правового інституту, в першу чергу, внаслідок відсутності власного предмету правового регулювання як ключової ознаки, характерної для даного правового феномену). При тому, норми, що регламентують питання зупинення дії нормативно-правових актів не мають ознак, які можуть їх характеризувати як окремий правовий інститут [4; 13].
Погоджуючись із позицією Гарник А. А. в тому, що явище зупинення дії нормативно-правових актів на даному етапі його розвитку не відповідає усім ознакам правового інституту, все ж вважаємо, що це не перешкоджає законодавцю його сформувати. Зокрема, доцільним видається виокремлення у проекті Закону України «Про нормативно-правові акти» підрозділу, який б охоплював самостійну групу нормативних приписів, присвячених регулюванню даного питання, адже процедура зупинення дії нормативно-правових актів є дієвим засобом забезпечення процесу вдосконалення правової сфери, впливу на динаміку відносин між громадянином та державою. Тому подальше дослідження даного явища сприятиме подоланню прогалин в його науково-методичному забезпеченні, а як наслідок, створюватиме умови для належного функціонування процедури зупинення дії нормативно-правових актів, сприятиме стабільності нормотворчого клімату в державі.
 
Література:
1.Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посібник. – Вид. 10-е, доповнене / П. М. Рабінович. – Львів: Край, 2008. – 224 с.
2.Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / За ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Харків: Право, 2009. – 584 c.
3.Скакун О. Ф. Теорія права і держави: Підручник / О. Ф. Скакун. – К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 520 с.
4.Гарник Л. Л. Зупинення дії нормативно-правового акту (питання теорії та практики) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Л. Л. Гарник. - К., 2010. – 18 с.
5.Фролов А. А. Приостановление действия нормативных правовых актов в современной России : автореф. дис. канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. А. Фролов. – Нижний Новгород, 2005. – 29 с.
 

Категория: Юридичесике науки | Добавил: Иван155 (20.08.2013)
Просмотров: 659 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 2
2  
Когда есть такой хаос о котором вы сказали, можно делать что угодно. Это не правильно. Надеюсь, что придет такое правительство, которое сразу же поменяет свою правовую базу и изменит многие законы. Просто, будут ли такие, вот в чем вопрос. Вы правильно подметили, им это не выгодно, вот и не принимают его!

1  
В действительности, вопрос проблемы приостановления нормативных актов легко решить одним Законом - "Про нормативно-правовые акты". Законодатель нарочно, чисто мое мнение, придерживает его принятие, ведь "правовой хаос" в Украине на руку многим власть имущим. А со многими гос.органами, после принятия новых законов, приходится воевать, т.к. на практике действуют по старым нормам.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]