Академия наук

Використання прийменника «до»  під час встановлення термінів в цивільно-правових договорах

Автор: Шаптала Владислава Анатоліївна, Національний юридичний університет імені Ярослава МудрогоПолтавський юридичний інститут, студентка, 2 курс, 25 група

Чітка часова визначеність договірних відносин є важливою передумовою їх нормального функціонування. Серед часових категорій у договірному праві важливу роль відіграють терміни. За їх допомогою сторони договору встановлюють часові рамки реалізації своїх прав і виконання обов‘язків.     

Вивченням питання строків та термінів в цивільному праві займалися такі вчені як В.В. Луць, І.І. Бабін, Д.О. Маріц та інші.

Метою даної роботи є дослідження питання застосування конструкції «до» під час визначення різноманітних термінів у цивільно-правових договорах.

Як правило прийменник «до» використовується для позначення кінцевої календарної дати (терміну) виконання сторонами договору своїх обов‘язків, реалізації прав, або дії договору (покупець зобов‘язаний оплатити товар до 15 числа місяця наступного за тим в якому відбулася поставка товару; договір діє до 31.12.2016 року, тощо).

Вкрай важливим завданням є з‘ясування того чи входить доба календарної дати за допомогою якої було визначено відповідний термін до часового проміжку протягом якого сторони ще можуть, належним чином, виконувати свої обов‘язки та/або реалізовувати права (мається на увазі якщо, наприклад, покупець оплатить товар саме 15 числа місяця наступного за місяцем поставки, то чи буде вважатися така оплата виконаною своєчасно?)

Вирішення даного питання має важливе практичне значення. Так наприклад прострочення виконання зобов‘язання хоча б на один день може потягнути за собою негативні наслідки для винної сторони (необхідність сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків тощо).

Вітчизняна судова практика свідчить про те, що навіть на рівні вищих судових інстанцій не має єдиного підходу до вирішення даного питання. Так наприклад в постанові Вищого господарського суду України від 14.07.2014 року винесеній у справі № 904/114/14 суд зазначив, що оскільки термін дії договору був встановлений до 31.12.2012 року останнім днем його дії є саме 30.12.2012 року. Аналогічна позиція, але стосовно терміну дії ліцензій на право зайняття певними видами господарської діяльності, викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27.01.2010 року винесеній у справі № ас-13/489-06. Натомість в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.01.2016 року (справа № 6-35678ск15), суд касаційної інстанції зазначає, що оскільки термін дії договору був встановлений до 16.06.2014 року то останнім днем для повернення банківського вкладу відповідачем (банком) було саме 16.06.2014 року. Також в цій постанові суд зазначив, що саме з 17.06.2014 року банк починає вважатися таким, що прострочив виконання зобов‘язання з повернення вкладу. Аналогічна позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року та від 31.07.2008 року винесених у справах № 40/371 та № 43/35 відповідно.

Принагідно згадати, що дане питання було об‘єктом дослідження філологів. Це зокрема доктор філологічних наук, професор П. Гриценко та професор М. Епштейн. Останніми була висловлена позиція відповідно до якої наявність прийменника «до» перед календарною датою яка використовується для визначення терміну свідчить про те, що саме ця дата є останнім днем чинності або виконання чого-небудь. Крім того вони зазначають, що прийменники «до» і «по» є синонімами, проте в діловому мовленні слід використовувати саме прийменник «до» [1,2].

На наш погляд, календарна дата якою визначено термін має розглядатися саме як момент в часі з настанням якого пов‘язані певні юридичні факти. Настання цього моменту свідчить про те, що часовий проміжок який був встановлений для чогось (виконання обов‘язку, реалізації прав) закінчився. Ми погоджуємося з науковцями які зазначають, що фізична тривалість терміну, на відміну від строку, не має юридичного значення в силу його короткості. Таким чином факти виконання обов‘язків чи реалізації прав сторін договору які відбулися протягом доби тієї календарної дати за допомогою якої було визначено термін для їх виконання/реалізації повинні вважатися такими, що здійснені з порушенням умов договору.            

Щоб уникнути двозначного трактування, радимо під час встановлення будь-якого терміну обов‘язково використовувати слово «включно» після календарної дати. Воно буде свідчити про те, що, наприклад, сторона договору може виконати свій обов‘язок і протягом доби календарної дати за допомогою якої було визначено той чи інший термін.

Крім того сподіваємось, що найближчим часом неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах (в аспекті порушеної нами проблеми) стане предметом розгляду Верховного суду України, який поставить крапку в цьому питанні.

Література:

1. ЛистІнститутуукраїнськоїмови НАН Українивід 31.03.2015 року № 307/209;

2.Гохлернер Д. Коварные предлоги «ДО» и «ПО» [Електронний ресурс] / Гохлернер Д. – Режим доступу: http://apno.ru/content/view/258/39.