Гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное публичное право - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 08.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное публичное право
Особисті немайнові права юридичних осіб
 
Автор: Мхітарян Наіра Сарменівна, курсант юридичного факультету Академіі митноі служби Украіни
 
Чинний Цивільний кодекс України (далі ЦКУ) ст. 94 закріплює особисті немайнові права юридичної особи. Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права захищаються відповідно до глави 3 ЦКУ [1]. Завданням юридичної особи є найповніша реалізація прав та інтересів індивідів, у тому числі й особистих немайнових. Перелік цих прав визначається через вказівку закону про те, що цивільна правоздатність юридичної особи дорівнює цивільній правоздатності фізичної особи, а також на те, що певні особисті немайнові права за своєю природою їй належати не можуть.
Досліджуванням особистих немайнових прав саме фізичних осіб займалися такі вчені як І. Спасибо-Фатєєва, Л. Федюк, Н. Кузнєцова, Н. Устименко, В. Луць, Н. Давидова та ін. Проте робіт, спрямованих на вивчення особистих немайнових прав юридичних осіб, небагато. У цьому напрямку працювали такі науковці як Р.Стефанчук, О. Кохановська, С. Сліпченко, Ж. Нор, О. Гуменюк.
Метою статті є визначення не тільки переліку особистих немайнових прав юридичних осіб, а й прав, які можуть належати юридичним особам публічного та приватного права.
Загальноприйнятим у літературі є визначення особистого немайнового права як міру можливої поведінки управомоченої особи щодо особистих благ немайнового характеру, які позбавлені економічного змісту і дають людині можливість на свій розсуд визначати власну поведінку в сфері особистого життя.
Слід зазначити, що існує класифікація особистих немайнових прав, за якою вони можуть належати тільки громадянам, тільки юридичним особам або і громадянам, і юридичним особам однаково. Розглядаючи особисті немайнові права, які належать тільки юридичним особам можна привести такий перелік:
1)   права, що забезпечують індивідуалізацію юридичної особи: право на фірмове найменування, право на фірмовий знак;
2)   права, що забезпечують автономію юридичної особи: право на комерційну і службову таємницю.
Але відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦКУ юридичні особи залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права [1]. В Україні юридичними особами публічного права виступають органи держави (міністерства, відомства та ін.), органи місцевого самоврядування, державні установи (вищі навчальні заклади, наукові установи, музеї, заклади охорони здоров’я), державні і комунальні підприємства, державні корпорації [2]. На підставі ст. 83 ЦКУ юридичні особи приватного права можуть бути створені у формі товариств (підприємницьких і не підприємницьких), установ та інших формах, встановлених законом.
Вступаючи у цивільні правовідносини, юридичні особи публічного права набувають правового статусу, що має певні особливості. Будучи створеними державою для виконання чітко визначених завдань і функцій, юридичні особи публічного права наділяються спеціальною правоздатністю, що, в свою чергу, накладає певні обмеження на використання ними немайнових прав.
Юридичні особи приватного права, маючи загальну правоздатність, наділені такими ж цивільними правами (у тому числі особистими немайновими), як і особа фізична, за винятком тих, передумовою яких є природні властивості людини.
До особистих немайнових прав, які належать юридичним особам як публічного, так і приватного права можна віднести:
1.право на найменування;
2.право на недоторканність ділової репутації;
3.право на інформацію;
4.право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції;
5.право на особисті папери;
6.право на індивідуальність за допомогою символіки (прапору, емблеми, гімну тощо);
7.право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів;
8.право на мирні зібрання;
9.право на недоторканість приміщень та будівель;
10.  права, що виникають із цивільно-правового захисту інтересів юридичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле-, та відео зйомок та охорони інтересів юридичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах;
11.  права, пов’язані зі створенням та використанням об’єктів інтелектуальної власності.
Серед особистих немайнових прав, які належать лише юридичним особам приватного права є такі:
-   право на свободу заснування (місцезнаходження) юридичної особи.
Це особисте немайнове право юридичної особи вчені розглядають за аналогією до свободи пересування фізичних осіб на прикладі корпоративного права Європейського Співтовариства[3, c. 615-618]. Право на свободу заснування до юридичних осіб публічного права не може застосовуватись,  оскільки їх місцезнаходження є наперед чітко визначеним актом органу публічної влади (наприклад, Указом Президента "Про створення Академії митної служби України" від 11 червня 1996 року № 412, яким створено Академію митної служби України при Державному митному комітеті України з її місцезнаходженням у
м. Дніпропетровськ) [4].
- право на свободу обєднання :
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України "Про об’єднання громадян" у випадку реєстрації об’єднання громадян набуває статус юридичної особи.[5] Що стосується юридичних осіб приватного права,  до яких належать об’єднання громадян, то вони можуть на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи,  асоціації тощо),  утворювати блоки та коаліції,  укладати між собою угоди про співробітництво і взаємодопомогу (ч. 1  ст. 10  Закону).
-   право на вибір і зміну форм та видів діяльності:
Засновники юридичної особи приватного права на власний розсуд обирають її організаційно-правову форму (наприклад,  акціонерне товариство, виробничий або споживчий кооператив).  Аналогічним чином засновники юридичної особи мають право обирати той чи інший вид економічної діяльності зі створення,  виробництва конкретної продукції або надання послуг відповідно до класифікатора видів економічної діяльності.
Підсумовуючи все, можна зазначити, що законодавець наділив загальною правоздатністю юридичних осіб приватного права, на відміну від яких юридичні особи публічного права мають спеціальну (обмежену) цивільну правоздатність.
 
Література:
1.Цивільний кодекс України від 16  січня 2003  року № 435–IV
2.Пустова Ю. М. Юридичні особи публічного права / Ю. М. Пустова: [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vkhnuvs/2010_48/48/34.pdf
3. Европейское право.  Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека: Учебник для вузов / М. В. Каргалова, Е.  Ю.  Козлов,  С.  О.  Когород [и др.] ;  отв.  ред.  Л.  Энтин. – 2-е изд., пересмотр. и доп. – М. : НОРМА, 2007. – 939 с.
4. Про створення Академії митної служби України :  Указ Президента від 11  червня 1996  року № 412 // Урядовий кур’єр. – 1996. –
№ 107-108.
5. Про об’єднання громадян : Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
Категория: Юридичесике науки | Добавил: Administrator (13.06.2013)
Просмотров: 581 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Вы выбрали очень интересную тему.
Если Вы не возражаете, я выскажу некоторые рекомендации. Они не обязательны для применения, ибо Ваша работа - Ваша интеллектуальная собственность. Вы можете ее пересматривать, корректировать, переделывать или... оставить такой, какой считаете нужной.

1. В статье Вы рассматривали разные категории юридических лиц. Но они как бы жили каждый отдельной своей жизнью. Не настаиваю, но, возможно, было бы интереснее опубликовать сравнительный анализ, который бы показывал как отличительные особенности, так и общие правовые тенденции в реализации главной темы статьи для разных категорий. На мой взгляд, это могло бы "оживить" статью, делая ее не похожей на главу из учебника, а показывая именно Ваше отношение к изучаемому вопросу - какие методы, способы и аналитические инструменты Вы использовали.
2. Пожалуйста, рассмотрите вопрос о приведении конкретных практических примеров. Это очень помогает в рассмотрении сугубо теоретических вопросов гражданского права. И опять же, "оживляет" и делает статью не просто теоретической разработкой, но и полезной для применения специалистами.

Несмотря на замечания, хочу отметить, что у Вас пытливый ум - Вы выбрали сложную тему, не побоялись вынести ее на обсуждение и готовы услышать мнения других. Это очень хорошее качество, и у Вас все получится. Только не останавливайтесь!
С уважением.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]