Философия права - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 02.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Философия права
Плюралізм у глобальному світі і громадянське суспільство
 
Автор: Кравченко Сергій Сергійович, кандидат юридичних наук, Київський університет права НАН України
 
В оцінках плюралістичного розуміння прагматизму було відзначено, що його постулати пропонують способи вирішення фізичних, біологічних, психологічних, лінгвістичних, соціальних і правових проблем, нерозв'язних у рамках однієї метафізичної формули. Плюралізм прагматизму визначається як заперечення абсолютного монізму, у якому не існує градацій і ступенів. У плюралістичному баченні   прагматизму  обґрунтовується  оригінальний підхід до розуміння світу в контексті його становлення, трансформації і відновлення. У. Джеймс висловив його метафорою «світ з відкритими дверима» [7;100]. Концепції класичного прагматизму У. Джеймса  виходять із відкритості до сприйняття новизни і різноманітності світу.  На противагу догматичній зумовленості монізму прагматизм розглядає світ у стані постійного перетворення і нестійкості. Людська діяльність і процес пізнання  визнаються експериментами з реальністю, що реагує неоднаково в різних ситуаціях. Відкритість до  незвичайності і новизни припускає і ґрунтується на етиці толерантності, відсутньої в детермінованому сприйнятті світу. У детермінованому світі немає альтернатив, внаслідок чого  в ньому немає поняття відповідальності, особистої, моральної, соціальної або цивільної. Як детермінізм нівелює відповідальність, так абсолютна істина працює проти демократії. Нове філософське бачення практичної людської істини в прагматизмі виражається в постулаті - кожна людина має голос у створенні  істини. Це твердження ґрунтується на концепції плюралістичності, неостаточності і варіативності істини, що адаптується в конкретних умовах місця і часу відповідно до світогляду, проявами суспільної та індивідуальної думки і обставинами. Людські істини можуть бути  різними, таємними, особистими або суспільно значимими. Разом з тим, незалежно від змісту і властивостей, всі  істини разом, і кожна окремо, несуть у собі ознаки відповідальності відповідно їхній значимості в людському досвіді. Визнаючи індивідуальне право кожного на своє сприйняття і оцінку істини, прагматизм стверджує, що справжній прогрес і гармонія досягаються в несуперечливому сполученні різних думок.
Теоретичні положення плюралізму розроблені глибоко і всебічно. У понятті плюралізм теорія прагматизму розрізняє кілька змістів, два з яких мають велике значення для чіткого розуміння демократичної згоди в  суспільстві. Семантика терміна «плюралізм» включає значення «різноманітність, розходження, відмінність», які  в повсякденному житті вживаються більш-менш синонімічно. Однак у сфері соціальної структури і відносин існує значна різниця в застосуванні і розумінні цих значень. Проста констатація стану різноманітності суспільства без визначення відносини до такого стану не дасть позитивних результатів для досягнення правової або соціальної гармонії. Соціокультурне розуміння плюралізму в концепціях класичного прагматизму виходить із оцінки цінності його резонансу в контексті балансу/дисбалансу правового і соціального стану суспільства, що  припускає політичну волю і зусилля для прийняття навмисних дій, спрямованих не тільки на визнання значимості, але і на створення плюралістичного світогляду, заснованого на погоджених моральних і етичних принципах.
Для побудови суспільного консенсусу шляхом дискурсу відповідно до рекомендацій прагматизму необхідно проаналізувати проблему, знайти подібність і відмінність між думками і, зваживши можливі наслідки кожного з них, прийняти погоджене, компромісне рішення.  Ці, здавалися б самоочевидні і зрозумілі постулати сформульовані в широкому контексті  більшості сфер людської діяльності. Треба, однак, визнати, що  ясні, логічні і практично здійсненні теорії прагматизму про плюралізм людських істин, толерантності і повазі до інших думок, реакціям і потребам не стали частиною ні  філософського, ні повсякденної свідомості, ні суспільного темпераменту. У суспільних відносинах і особистих стосунках усе ще існує велика невідповідність між теоретичними судженнями і їхнім практичним втіленням.   Окремі мислителі знайшли безліч визначень і відносин, що пояснюють причини світових криз суспільних хвилювань, несправедливостей і спалахів насильства і їхніх значень для світового співтовариства. Але для створення гармонічного суспільства необхідно щось більше, ніж добре аргументована теорія.
Отже, у  прагматичному мисленні існує заклик до практичних дій, що направляється  новим соціальним інститутам, насамперед інститутам громадянського суспільства, зусиллями яких можна було б створити основи або хоча б контури плюралістичного ставлення, щоб упоратися з вимогами і реальними викликами сучасного  плюралізму глобального світу в його світовому і регіональному вираженні. Основами правового консенсусу  є толерантність і поважне ставлення до інакомислення. Тільки за такого підходу можуть бути досягнуті злагода у суспільстві. Для України такий підхід є важливим під час розробки і прийняття законодавчих актів, які мають великий суспільний резонанс.
 
Література:
1.Вдовина Г.А. Проблеми природних прав людини в американській правовій думці ХХ ст. // Держава і право: Зб. наук. праць: Юрид. і політ. науки / Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України. – Київ, 2000. – Вип. 6. – С.3-10.
2.Вдовина Г.А. Новітні англо-американські теорії природного права та їх обґрунтування // Часопис Київського університету права. – 2001. - № 1. – С.9-16.
3.Вільям Джеймс Прагматизм // Укр. пер. П.Насади. — К.: Альтернативи, 2000. —           142 с.
4.Громадянське суспільство: історія та сучасність: монографія // [Т.В. Розова, О.С. Білоусов, Л.В. Вінокурова та ін.]; за заг. ред. Т.В. Розової. – Одеса: Юридична література, 2010 – 344 с.
5.Жарких В.Ю. Логіка відношення в антиномії "істина-помилка” в аналізі Ф.К.С.Шиллера. // Мультіверсум. Філософський альманах. - К.: Український Центр Духовної культури. - 2008. Вип. 69. С.95-105.
6.Жарких В.Ю. Як Ф.К.С.Шиллер пропонує пізнавати істину. //Наукове пізнання: методологія та технологія. Науковий журнал. Серія: філософія, соціологія, політологія. -2006. -Вип. 1 (17). -С.70-76.
7.Boyle J. Critical Legal Studies. N-Y UP, 1992. -237 p.
 
Категория: Юридичесике науки | Добавил: Administrator (11.10.2012)
Просмотров: 465 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]