Административное право и процесс; финансовое право; информационное право - Юридичесике науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Среда, 07.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Юридичесике науки

Административное право и процесс; финансовое право; информационное право
Теоретичні аспекти зовнішньої трудової міграції
 
Автор: Буряк Катерина Михайлівна, студентка 4 курсу, гр. ЮД-941? Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
 
Зовнішні трудові міграції – це переміщення в просторі, які здійснюються індивідом за межі країни з метою підвищення рівня життя без зміни постійного місця проживання [1].
Нормативна база з питань міграції представлена Конституцією України, Законами України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України», «Про пра­вовий статус іноземців та осіб без громадян­ства», «Про імміграцію», «Про біженців», «Про громадянство України», «Про свободу пересу­вання та вільний вибір місця проживання в Україні» [2, 55].
Причинами, які спонукають до міграції українське населення є:
- економічні (низька заробітна плата, низька якість життя, високий рівень безробіття, економічна нестабільність, обтяжлива система оподаткування);
- соціальні (низька якість освіти, погані умови праці, недоступна система охорони здоров’я, відсутність можливостей для професійної реалізації);
- культурні (релігійні переслідування, етнічна дискримінація, расова дискримінація);
- екологічні (забруднене навколишнє середовище, низька якість питної води та їжі) [3].
Українські міграційні процеси характеризуються поетапністю:
1)   Перший - до 1990 – період відтоку інтелектуальної та культурної еліти (вчені, музиканти, художники). Ця категорія мігрантів була нечисленною, її зникнення з ринку праці України не мало значних наслідків, проте згадані категорії впливали на розвиток науки та культури. Але в розвинених країнах існують заходи заохочення даних категорій.
2)   Другий – перша половина 90-х рр. Він характеризується виїздом висококваліфікованих фахівців. Укладаючи контракти, отримуючи громадянство певної країни, такі емігранти не поверталися на Батьківщину. В цей час розширилися напрямки на географія міграції.
3)   Третій – після 1994 р. еміграційна хвиля охопила робітників низької кваліфікації (будівельники, водії, слюсарі, кухарі та різноробочі, які виконують роботу, що не потребувала освіти та особливих умінь). Ця категорія мігрантів була і залишається найчисельнішою. До цієї категорії можна віднести молодь, яка виїжджає на постійне проживання за кордон [4, 279].
Міграція має неоднозначне значення, так як має позитивні та негативні сторони:
- негативні наслідки для країни-донора: держава вкладає кошти в підготовку фахівців для потреб власної економіки. Розрахунки затрат на таку підготовку не потрібно обмежувати вартістю здобуття вищої освіти – починати розрахунок вартості підготовки фахівця потрібно з урахування вартості навчання на всіх освітніх рівнях, враховуючи дошкільну і загальноосвітню підготовку. Неконтрольована міграція спотворює професійно-кваліфікаційну структуру трудового ресурсу країни, не дозволяє здійснювати подальшого планування розвитку. В регіоні-донорі трудового ресурсу ускладниться проблема зайнятості, оскільки не вистачатиме кваліфікованих кадрів.
- негативні наслідки для країни-реципієнта - неконтрольоване прибуття працівників підвищує конкуренцію на внутрішньому ринку праці, може бути причиною зниження реальної заробітної плати та зростання безробіття. Наявність нелегальних іммігрантів зумовлює існування комплексу економічних і особливо соціальних проблем у країні-реципієнті, які рано чи пізно потребуватимуть свого розв’язання.  Нелегальне перебування іноземців, а тим більш їх трудова діяльність провокує розвиток криміналітету, підриває правову систему. Мігранти, через страх депортації, уникають контактів з органами влади та правопорядку країни. Також іноземні мігранти, позбавлені опіки країни, вихідцями якої вони є, можуть стати тягарем для соціальної системи приймаючої держави.
Позитивне значення для реципієнта - при правильній побудові міграційної політики є можливість залучити достатню кількість молодих, активних і до того ж професійно сформованих працівників. Країна-реципієнт, залучаючи на власний ринок праці трудових мігрантів, отримує працездатне населення в найбільш продуктивному віці. Окрім того, прибула робоча сила вже не потребує професійного навчання. Таким чином, країна заощаджує кошти на підготовку фахівців.
Позитивні наслідки для країни-донора - скорочення безробіття власного населення. Скорочується соціальна напруга, в багатьох випадках грошові перекази на батьківщину громадян, які працюють за кордоном, суттєво пом’якшують негативні наслідки виїзду [5].
Враховуючи позитивні та негативні наслідки міжнародної трудової міграції, потрібно реалізувати заходи, спрямовані на досягнення певних стратегічних цілей політики регулювання міжнародної трудової міграції. Основними заходами, на нашу думку, можна вважати: укладання двосторонніх угод із метою легалізації працевлаштування українських трудових мігрантів за кордоном; формування системи статистичної звітності кількості мігрантів, їх заробітків і переказів в Україну; вдосконалення державної міграційної політики з метою ефективного регулювання процесів
трудової еміграції та імміграції в Україні; встановлення контролю над зайнятістю трудових мігрантів за кордоном; вирішення проблем соціального захисту трудових мігрантів; сприяння поверненню українських трудових мігрантів на Україну за рахунок державної підтримки трудових мігрантів; посилення співпраці із ЄС у сфері регулювання міжнародних міграційних процесів [6, 31].
Отже, на нашу думку, зовнішня трудова міграція України є актуальним питанням, яке потребує вивчення та вдосконалення. Міграційні процеси характеризуються поетапністю, мають позитивні та негативні наслідки, регулюються нормативно-правовими актами. Проте, зовнішня трудова міграція потребує вдосконалення, через безперервність та постійний характер процесів міграції.
 
Література:
2. Ворона Д. М. Законодавче регулювання міграційних процесів в Україні / Д. М. Ворона // Європейські перспективи.- 2011. -  № 1 ч.2.- С.51-57.
3. Кизима І. С. Чинники зовнішньої трудової міграції населення України [Електронний ресурс] / І. С. Кизима - Режим доступу:
4. Коржик О. М. Трудова міграція в Україні: соціально – економічні аспекти та наслідки / О. М. Коржик // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки.- 2007.- №1.- С. 278 – 282.
5. Дронь Є. В. Трудова міграція в Україні : тенденції та наслідки [Електронний ресурс] / Є. В. Дронь, В. Г. Заньковська - Режим доступу:
6. Скороход І. С. Причини міграційних процесів в Україні / І. С. Скороход, В. Б. Безух // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки.- 2009.- №11.- С. 27-32.
Категория: Юридичесике науки | Добавил: Administrator (14.11.2012)
Просмотров: 656 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 1
1  
В Украине трудовая миграция просто процветает, в особенности на Западе страны. С ней бороться с помощью налогообложения мигрантов, как по мне, нецелесообразно, ведь не убирается основная причина миграции - плохая экономическая ситуация в стране. Человеку необходимо дать трудовое место, хорошую (не обязательно чересчур высокую) зарплату, и он забудет про "запад" и будет работать на благо своей страны. А пока - он работает на благо другого государства, но в большинстве случаев переводит деньги (можно сказать инвестирует) в Украину.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]