Журналистика - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 08.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Журналистика

Об’єктивність у різних жанрах журналістських творів

 

Автор: Талашук Віктор Федорович, ОКР «Бакалавр», Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

 

«Великий тлумачний словник сучасної української мови» пояснює, що «подія це те, що відбувалося чи відбулося, явище, факт суспільного або особистого життя». Проте, таке означення не відображає всієї сутності поняття події, яка стала об’єктом зображення ЗМІ. Це ж стосується й факту, який у повсякденному розумінні тлумачиться як реальна, не вигадана подія, те, що відповідає об’єктивній реальності. Такої ж думки дотримується В. Здоровега: «Факт означає, як відомо, дійсну подію, те, що реально відбулося». [1]

Різниця полягає лише у формі, способі подачі інформації, факт для якої є основою і власне приводом. Форми подачі відомостей аудиторії, в маси поділяються за обсягом, стилем. Так, жанрами, що повинні регламентуватися за об’єктивністю викладу інформації є репортаж, аналітична стаття та новина (замітка, факт).

Л. Поєлуєва зазначає, що природа факту виражається у проблемі співвідношення «факту і об’єктивної реальності та суперечності, яка при цьому виникає, ототожнення факту і події». На думку дослідниці, ототожнення факту й події типова омана практики сучасного масового інформування і практики сприйняття журналістських текстів. Саме тому журналістська оцінка, що її автор пропонує аудиторії є небезпечною, оскільки може руйнувати сам факт у його реальності, його суті. [3]

Замітка повинна лаконічно повідомити про подію, відповідаючи одночасно і на запитання, що могли б виникнути у середньостатистичного реципієнта. Замітка називає основні ознаки події, що сталася, аби читач отримав загальне уявлення про неї. Якщо новина, про яку йдеться в замітці, виявиться значимою, журналісти більш детально охарактеризують цю новину в інших жанрах. Фактуалізм – основна ознака цього жанру. Тут текст є найменш вибагливим у плані об’єктивності.

Репортаж – найсуб’єктивніший жанр журналістики. У публікаціях чи теле-роликах такого типу найбільш присутня особистість автора, характер індивідуальні риси особи, що повинні максимально гармонічно поєднуватися із високорівневими професійними навичками. Репортер – людина, яка описує, що пережила сама, стала частиною події, описує власні враження.

Репортаж серед жанрів журналістики має найбільшу впливову дію на реципієнтів, занурює читача, слухача чи глядача в атмосферу описуваних подій. Так, фрагмент радіоспектакля «Війна світів» за одноіменною книгою Герберта Уелса, що транслювався в стилі репортажу 30 жовтня 1938 в ефірі станції «CBS США», був сприйнятий радіослухачами як справжній новинний репортаж і більше мільйона жителів північного сходу США повірили у напад марсіан і вдарилися в паніку.

Найкраще суб’єктивність репортажного типу публікацій продемонстрували представники Нової журналістики («Гонзо»), які описували найменші дрібниці з місця події: запахи, колір шнурків на взутті присутніх людей, смак фуршетних страв, музику, тощо, причому робили вони це у власному стилі, без правил, форм. Том Вульф – автор терміна «Нова журналістика» – визначив чотири основні літературні прийоми, що використовуються у новій журналістиці, і є її ознаками: кінематографізм, діалогізм, ракурс третьої особи або прийом хамелеона та увага до деталей.

Кращим репортажем «усіх часів і народів» називають нарис Гея Талезе «Френк Сінатра застудився» для квітневого номера 1966 року журналу «Esquire». Цей витвір журналістики був настільки багатим літературно та фактологічно, що пізніше автор написав по ньому ще й книгу.

Репортаж не мислиться як «об’єктивний» жанр публіцистики. Саме у таких текстах і має бути індивідуальність автора, розгорнута для читачів, адже його стиль для реципієнтів – міст в описувану реальність.

Одна з інструкцій для написання аналітичної статті говорить: «Виробіть свою власну точку зору з досліджуваної теми. Аналітична стаття може і повинна виражати авторську думку. При цьому ви повинні пояснити, чому прийшли саме до такого висновку. Авторська оцінка ситуації складається в процесі дослідження і може змінитися в порівнянні з початковою». Тому зрозуміло, що така стаття не може обійтись без авторських думок з приводу події, яка зазвичай має політичний, економічний чи культурологічний зміст. Але самих думок мало, така робота вимагає від журналіста стажу, інтелектуального відповідного рівня, імені в журналістських колах – основи, яка дала б етичне і моральне, професійне право на написання такої статті, а точніше дає шанс на те, що хтось працю прочитає, дехто, може, і дослухається думки автора.

Тому журналіст повинен пам’ятати, що подія чи явище вплине на споживача інформації і без авторських ціннісних орієнтирів трактування фактів. Журналіст – медіум, який повинен не озброюватись інформацією, а надавати її читачам, глядачам чи слухачам із належним рівнем об’єктивності відповідно до жанру публікації, аби останні могли самі використати цю інформацію як зброю у боротьбі за своє право на свободу слова та дії.

 

Література:

1.Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і допов. - Львів: ПАІС, 2004. - 268 с.

2.Ким М. Н. Технология создания журналистского произведения: Спб.: Изд-во Михайлова В. А., 2001.

3.Поєлуєва Л. А. Факт в публіцистиці: Автореф. канд. дис. М., 1988р. С. 5.

Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (20.07.2014)
Просмотров: 536 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Чудово написано. В доступній, легкій пізнавальній формі, автор розкриває доволі складну журналістську, термінологію. Вашу статтю приємно читати, адже вона не має сухого, повчального характеру. Навпаки, кожне визначення підкреслюється цікавим і влучним прикладом.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]