Журналистика - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Среда, 07.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Журналистика
Роль інформагенцій  у функціонуванні системи засобів масової інформації
 
Автор: Лево Олеся Артурівна
 
Сьогодні, в епоху масового інформаційного споживання відбувається бурхливий розвиток системи засобів масової інформації. Під засобами масової інформації розуміємо газети, журнали теле- і радіопрограми, кінодокументалістику, інформаційні агенції, інші періодичні форми публічного розповсюдження масової інформації. Вони виступають посередником між журналістом, дослідником і аудиторією. У процесі функціонування засоби масової інформації здійснюють двобічний зв'язок між комунікатором і реципієнтом, забезпечуючи своєрідне спілкування — не особисте, а за допомогою масових форм зв'язку.
Незважаючи на те, що ядро системи засобів масової інформації складають газетні та журнальні редакції, видавництва, студії радіо та телебачення, до ЗМІ по праву належать також інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшнз, професійні журналістські клуби та асоціації) [3]. Саме про роль інформаційних агентств у системі сучасних українських ЗМІ піде розмова далі.
Інформаційні агентства первинні структури в системі ЗМІ, які займаються збором і розповсюдженням інформації [1]. Значення інформаційних агентств неможливо переоцінити. Вони традиційно вважаються головним суб'єктом медіапроцесів, відіграючи роль двигуна мас-медіа в інформаційному просторі.
До недавнього часу інформаційні агентства відносилися до так званих інформаційних служб. Підготовлені ними матеріали доходили до аудиторії, як правило, тільки через пресу, радіо та телебачення.
Інформаційні агентства були своєрідним банком для ЗМІ, а головними читачами інформаційних стрічок називали професійних журналістів і аналітиків. Однак в останні роки ситуація змінилася кардинальним чином. Інформаційні агентства перестали бути лише виробниками «інформаційних напівфабрикатів». Вони почали випускати власні періодичні видання, створили свої інформаційні сайти, а засоби масової інформації користуються послугами кореспондентів прямо, без посередництва агентств [2].
Все це цілком традиційні явища, що спостерігаються в діяльності інформагенцій вже півтора століття. Нове полягає в тому, що, завдяки розвитку Інтернету, повідомлення найбільших інформаційних агентств з’являються на їхніх сайтах практично безперервно, відразу потрапляючи до кінцевого споживача, ще до того, як їх опублікують в газеті або озвучать на радіо чи телебаченні.
Оскільки власне новинарний факт є визначальним компонентом повідомлення, інформаційні агентства, особливо великі, завдяки ексклюзивним джерелам інформації виявляються досить конкурентоспроможними в своїй новій якості.
Вже зараз саме інформаційні агентства можна називати ядром національних систем засобів масової інформації. У них працюють дуже професійні журналісти, використовуються найсучасніші технології збору та обробки інформації.
Інформаційні випуски агентств відрізняються тематикою, об'ємом, періодичністю, способом передачі, формою, орієнтацією на окремі групи споживачів. Кількість і характер інформаційних продуктів не є постійною величиною. Вони регулярно змінюються в залежності від потреб споживача [2].
Успішна робота агентств залежить і від використання засобів комунікації. Без комп'ютерних мереж, супутникового зв'язку неможливо досягти належного рівня оперативності, а значить, бути конкурентоспроможним.
Великі агентства мають можливість вести роботу в режимі реального часу: повідомлення про найбільш важливі події надходять адресату буквально через кілька хвилин після того, як вони відбулися.
Тексти агентських повідомлень мають ряд особливостей. За свою більш ніж 150-річну історію інформаційні агентства виробили власний лаконічний і точний стиль представлення подій у вигляді цілої системи інформаційних заміток.
Найголовнішою рисою цього стилю, за стислість названого телеграфним, є ясність змісту, завжди однозначні відповіді на питання, що, де і коли сталося [3].
Поточна хроніка надходить у формі коротких заміток, побудованих за жорсткою схемою. У кожного агентства є власні вимоги до текстів, але можна виділити і спільні риси: відповідь на питання, що, коли і де відбулося, хто брав у цьому участь; обов'язкове посилання на джерело інформації; деталі (як, чому, з якими наслідками) відсутні або повідомляються в другу чергу. Така схема полегшує як роботу кореспондента над повідомленням, так і сприйняття тексту адресатом.
Якщо на перших етапах свого існування агентства забезпечували газети та журнали винятково хронікою та офіційними повідомленнями, то зараз сфера інформаційних послуг значно розширилася.
Сучасні агентства, окрім хроніки поточних подій та анонсів, готують передплатникам також довідково-аналітичний матеріал, спеціалізовану інформацію; проводять прес-конференції, роблять заяви, організовують акції.
Дані інформаційних агентств можна з упевненістю назвати сьогодні найбільш достовірною інформацією мережі Інтернет [3]. Найцінніше в матеріалах інформаційних агентств — це мінімум коментарів у повідомленнях. Цей факт є дуже важливим, тому що дозволяє аналізувати безпосередньо подію і всю інформацію, що відноситься до неї, а не суб’єктивні трактування та версії того, що сталося.
Отже, інформаційні агентства зробили великий внесок у глобалізацію інформаційних процесів. Одним з ключових аспектів розвитку сучасних інформаційних технологій є специфіка взаємовідносин між інформаційними агентствами, які традиційно грають роль постачальників інформації, і засобами масової інформації, які є основним її споживачем.
Загальними тенденціями розвитку інформагентств у зв'язку з використанням нових технологій є вихід у веб-простір та індивідуалізований підхід до своїх клієнтів.
 
Література:
1.Закон України «Про інформаційні агентства» / Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 13.
2.Нестеряк Ю. В. Інформаційні агентства України в контексті масово-інформаційної діяльності : [Електронний ресурс] // Електронна бібліотека Інституту журналістики КНУ ім. Т. Г. Шевченка. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1515.
3.Остроухов В. В. Інформаційна безпека (соціально-правові  аспекти) : [Електронний ресурс] // В. В. Остроухов [та ін.]; за заг. ред. Є. Д. Скулиша. — К.: КНТ, 2010. URL: http://pidruchniki.ws/1120061137012/politologiya/radio#985
Категория: Филологические науки | Добавил: Иван155 (16.07.2013)
Просмотров: 766 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 1
1  
Мне очень понравилась статья автора. Действительно информационные агентства вне конкуренции по сбору и распространению качественной и оперативной информации. Если автор будет работать и дальше над этой темой, хотелось бы пожелать сделать анализ рейтинговых информагентств Украины. Я живу в России и доверяю таким, как ИТАР-ТАСС, Интерфакс, РИА-Новости. Еще один важный момент. Сейчас большой спрос на качественную экономическую и финансовую информацию. Поэтому у нас для деловых структур существуют специализированные агентства. Например, "Агентство деловой информации". Думаю, в Украине тоже есть подобные агентства. Есть одна заметная тенденция в развитии региональных агентств, которые аккумулируют все значимые новости городов и районов своей области. Рынок информуслуг в последние годы растет и занимает определенные ниши. Поэтому для научных исследований работы в этом направлении - непочатый край!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]