Украинский язык - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 08.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Украинский язык

Англіцизми в українській мові

Автор: Калашнікова Альона Геннадіївна, магістрантка, ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Запозичення з англійської мови в молодіжному жаргоні вже мають свою  «історію»,   вони  відзначені  «хвилеподібністю»:  60-ті роки; хвиля 70-

80-х; кінець 90-х років. Якщо на ранньому етапі цього процесу можна було говорити про англомовні елементи в жаргоні певної групи молоді (яка безпосередньо контактувала з іноземцями, частіше це  –  мешканці великих міст), то сьогодні ареал поширення таких лексем значно збільшився. Це зумовлено низькою позамовних чинників:

1) розвиток  економічних зв’язків, авторитет західних країн, мода та вплив на  стиль життя американців завдяки  їх досягненням в окремих сферах діяльності;

2)  загальносвітова тенденція до інтернаціоналізації лексичного фонду;

3)  пожвавлення культурних зв'язків, двомовністю, умовами функціонування української мови;

4)  зрушення комунікативно-прагматичного характеру: прагнення до мовної економії (копірайт  –  авторське право, дартс  –  метання дротиків), потреба поповнити експресивні засоби (бакси, о'кей), уточнити, деталізувати поняття (хайтек-компанія, веб-дизайнер), поділ сфери семантичного впливу (бейдж  –  посвідчення особи на конференціях, форумах, з'їздах, рентинг – короткотермінова оренда машин, постер – плакат у періодичному виданні).

У жаргонізованому мовленні сучасної молодої людини можна помітити кілька лексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, інші ж перебувають на периферії (мовець розуміє їх значення, але сам майже не використовує). Під час  невимушеного спілкування вживання англіцизму служить певним контрастом, оригінальною лексемою з підвищеною експресивністю на фоні розмовної стилістично зниженої лексики. У ході проведеного соціолінгвістичного дослідження серед молоді з’ясувалося, що до найуживаніших слів належать іменники: герл, сейшн, шузи, паті та прикметники: драйвовий, о’кейний, суперний та інші. До деяких лексем (вайтовий, лукать, покет, спектра) респонденти легко находили українські відповідники, але зазначали, що їх уживання є  епізодичним, час від часу.

Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд  (американська реалія),  а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське «скелет у шафі (буфеті)» (сімейна таємниця) – англійське «skeletion in thecupboard»; англійське «to be or not to be» – українське «бути чи не бути».

У переважній більшості це слова, що стосуються: техніки (бульдозер, диспетчер, сейф, фільм); мореплавства та військової справи: (дрейф, катер, снайпер, танк, яхта); політики, економіки та торгівлі (банкнот, бойкот, бюджет, долар, чек); спорту (аут, бокс, матч, теніс, футбол, хокей); одягу й тканин (джемпер, піджак, піжама, плед, смокінг); харчування (біфштекс, кекс, пунш, сандвіч, торт); культури (гумор, джаз, клоун, фольклор)

Процес запозичення англіцизму до жаргону має дещо специфічний характер, на відміну від запозичень до літературної мови, де причиною запозичення є відсутність лексеми на позначення тієї чи іншої реалії, жаргон запозичує лексичні елементи для номінації таких понять, які вже мають словесне оформлення в літературній мові. Це свідчить про вторинний характер молодіжного жаргону, його субхарактер, орієнтацію на систему літературної мови.

Потрапляючи до іншої мови, запозиченя проходять процес фонетичної,

граматичної, морфологічної адаптації до системи мови-рецепієнта. У системі жаргону такий процес відбувається з орієнтацією на усну, звукову форму слова, а не на його графічне оформлення. Так, лише невелика кількість жаргонізмів відображає фонетичну систему відповідних англійських лексем: крейзи – «ненормальний» (crazy [kreizi]), паті – «вечірка» (party [pa:ti])  та ін.,    більшість    же  відображає    швидше звукову форму англізицмів: мен

«чоловік»  (man [maen]), супер – «відмінний» (super [sju:pa]) та ін.

За значенням усі жаргонізми можна поділити на кілька тематичних груп: лексеми на позначення предметів одягу, взуття, різних побутових речей: шузи (ботинки), буци (туфлі), найки (кросівки фірми «Найк»); назви людей з диференціацією: за віком та статтю: бой, гай (хлопець), герла (дівчина); за родинними зв’язками: олди (батьки), френди (друзі); за професією: сек’юріті (охоронець), діджей (ведучий дискотеки); за   національною  та расовою   приналежністю:   нігер  (негр),  айзер (азербайджанець), раша (росіянин); видовищні заходи, концерти: сейшн, денс, паті, диско.

Багато подібних лексем є і серед оціночних прикметників: файний (файновий)   –    гарний,   хітовий  –  популярний,  даун – розумово відсталий,

крейзовий – безглуздий,  ненормальний.  Такі  запозичення часто вступають у

систему   словозмін,   будуючи   нові    лексеми    за    моделлю     українських

прикметників  і   прислівників: о’кей – о’кейно   (нормальний   –  нормально),

супер  –  суперний    (відмінно   –   відмінний).     Поширеним   є    і   словотвір

«іменник – прикметник» : олдиолдовий  (батьки  –  старий, досвідчений)  та

«іменник – дієслово»: голівуд – голівудити (місце відпочинку – відпочивати).

Сьогодні відкритість українського суспільства приводить до значного розширення кругозору та обсягу знань у сфері іноземних мов. Зросла необхідність в інтенсивному спілкуванні з людьми, які користуються іншими мовами. А це – важлива умова не тільки для безпосереднього запозичення лексики із цих мов, але й для прилучення носіїв української мови до інтернаціональних термінологічних систем.

Однак  процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток української мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням.

Англіцизм є доречним, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній рівноцінний відповідник. Але інколи англіцизми витісняють деякі питомі або позичені терміни. Виникає низька проблем, що створюють загрозу для існування української мови:  поява дублетів (офіс – контора, блокбастер – бойовик); велика кількість небажаних омонімів (шейк – коктейль і танок); запозичення власних назв без перекладу (Muppets-show – «Прихована камера»); уживання штампів-варваризмів (no comment, made in); запозичення прислівників та вигуків (вау, о'кей), що мають на меті імітувати чуже.

Взаємозбагачення мов – це один із шляхів еволюції мов світової спільноти.  Воно  характеризує розвиток мовних систем з найдавніших часів і, природно, не може виявити себе зараз – в епоху суттєвих зрушень у гуманітарній, науково-технічній та інших сферах. Звичайно, англіцизми в українській мові – не завжди благо. Серйозних регламентаційних заходів потребує мовне оформлення окремих сфер спілкування, зокрема сфери інформації, особливо реклами, де спостерігається справжня мовна агресія. Ці явища, зрозуміло, не мають нічого спільного із взаємозбагаченням мов. Взаємозбагачення – це процес, коли словесний знак іншої мови природно «лягає» на поняттєве поле рідної мови, закриваючи в ньому вільну клітинку або «перекриваючи» семантику вже наявного слова певними смисловими конотаціями.

Не треба забувати, що мова – саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певними законами. Мова сама здатна самоочищуватися, позбавлятися функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається і зі словами англійського походження.

Категория: Филологические науки | Добавил: Иван155 (18.04.2014)
Просмотров: 541 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]