Украинский язык - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 09.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Украинский язык
Сучасна жарґонологія й інновації в жарґонах української мови
 
Автор: Старченко Яна Сергіївна, Академія Внутрішніх Військ МВС України
 
Сучасна українська мова, як мова розвиненої нації виявляє неабиякі динамічні можливості (як якісні, так і кількісні) і водночас засвідчує міцні тяглі традиції. В останні тридцять років найяскравіше  такі характеристики виявляє один із складників мови – жарґон, який за короткий відтинок часу змінив свої основні ознаки, властивості і функції в суспільному бутті  і свідомості українців.
Метою цієї статті є огляд сучасного стану досліджень у галузі української жарґонології й визначення перспектив дослідження інноваційних процесів у жарґоновому словотворі.
На відміну від  старих арґосистем, сьогоднішня жарґонова стихія вирізняється низкою ознак-характеристик.
1. Змінилися рамки побутування жарґону – він вийшов за межі окремих соціальних, професійних і вікових груп; залишаючи свого "природного носія”, стає в пригоді значній частині мовців.
2. Сьогоднішні різновиди українських жарґонів змінили свою основну функцію (призначення): первісна функція арґо кодування/утаємничення вже виявляється як деякі рудименти, нагадуючи про себе поодинокими елементами. Новітні мовні засоби жарґону передусім призначені для виконання номінативно-ідентифікаційної функції.
3. Жарґонові елементи (засоби) мають велику рухливість, відкритість, унаслідок чого у стислий час можуть бути заангажованими іншими складниками національної мови, частіше змінюють свою прописку, безпосередньо поповнюючи й інші складники національної мови, у тому числі й літературний.
4. Жарґоносфера активно виявляє свої можливості бути полігоном для випробування нових одиниць, які, інколи, навіть без посередництва розмовної мови переходять до стилів літературної мови, стаючи доречними замінниками стильових засобів. У зв`язку з цим, перефразовуючи слова В. Єлістратова про арго як "чернетку майбутньої культури" [16, 592], можемо сказати, що сучасний жарґон – то чернетка і майбутньої мови.
5. Жарґонове номінування  фактично проникло в усі основні сфери життя спільноти, тому й охоплює важливі мовно-тематичні пласти, задіявши й різнорівневі засоби творення (семантичні метаморфози, фонетичні деформації, словотворчі ресурси, синтаксичні можливості).
Успадкувавши старі арготичні джерела поповнення номенів, сучасні жарґони змінили акценти їхньої значущості, важливості й залучають абсолютно нові джерела. Можна стверджувати, що джерельна база жарґонів є досить розгалуженою й різноманітною. Зокрема, серед основних помітними є внутрішньомовні одиниці (загальновживані, діалектні, архаїчні, одиниці з обмеженою частотністю використання) і запозичення (запозичення зі стилів літературної мови, з інших жарґонів і зі старих арґо й чужомовні запозичення); найкраще про такі запозичення можна судити з твірних основ жарґонових номенів.
Соціальні діалекти давно стали предметом ґрунтовного вивчення й наукових пошуків в українській лінгвістиці (згадаймо для прикладу низку праць О. Горбача [1], Й. Дзендзелівського [3]). Вивчення "живої" мови стає пріоритетним у наукових працях мовознавців, завойовує все нові й нові позиції. Об’єктом таких праць стають, зокрема, колись табуйовані найрізноманітніші мовні явища, що в лінгвістиці отримали різні назви – соціальний діалект, арґо, жарґон, сленґ, кент” [5, 4].
До середини- кінця 80-х років минулого століття в українській спільноті превалювала спотворена думка про  "низькість",  "дефектність" жарґону, його тотожність із вульгарним, безкультурним, лайливим, отже приреченим на осуд. Лише окремі елементи жарґону опублічувалися в художній літературі, приходили до носія мови через кінопродукцію як засіб словесномистецький, стилістичний і не презентували конкретного жарґону як живу, повноцінну мовну стихію зі своїми особливостями творення й функціонуванням. Не будемо зупинятися на причинах такого стану – про такі причини детально йдеться в монографії Л. Ставицької [14]. При цьому зауважимо, що основною серед них було й недостатнє наукове осмислення жарґону, повна відсутність його  "позитивної пропаганди" в суспільстві.
Думаємо, що саме таким станом зумовлена й поява згаданої монографії Л. Ставицької, у якій авторка обстоює право жарґону на життя й об`єктивність його існування, необхідність зміни поглядів на жарґон в українській спільноті загалом і в мовознавстві зокрема, оприявлює культурологічне підґрунтя жарґону (його естетичні, соціальні функції, зв`язок із картиною світу нації й особистості, з національним сміховим вербальним простором).
Саме починаючи від вказаного часу відбувається зняття із жарґону табу, "реанімація жарґонного вокабуляру", широке творення нових одиниць.
Спочатку в науковому осмисленні, пізніше і в масовій свідомості мовців поступово формується уявлення про жарґон, як явище не тільки мовне, а й соціокультурне, зі своїми комунікативно-прагматичними й естетичними ознаками та функціями.
У сучасних українських жарґонах найпотужніші породжувальні можливості мають семантичний і словотвірний типи номінації. Проте аналіз наявних жарґонових досліджень виявляє деяку парадоксальну картину: ґрунтовних праць, присвячених процесам і явищам словотвору, його системності, немає. Переважно такі дослідження зводяться до:
– констатування наявності словотвірних  способів;
– словотвірні явища не відокремлено від інших типів і способів номінації;
– в основному номінативний і словотвірний аналіз підмінено етимологічними екскурсами.
Тільки  побіжний огляд фактичного матеріалу (жарґонових дериватів і похідних від них) уможливлює припущення, що у жарґоновому словотворі, як і  в літературному, номінативні процеси відбуваються не хаотично, не довільно, а посталі явища витворюють систему. Зокрема, у жарґонах наявні словотвірні ланцюги, словотвірні гнізда, словотвірні парадигми тощо. Звичайно, жарґоновий словотвір має цілий спектр своїх особливостей, не властивих іншим складникам національної мови.
Етимологічний аналіз і констатування лише способів і засобів творення не зможуть задовольнити потреб сучасної дериватології. Щоб дати відповідь на такі питання і зрозуміти сутність самих процесів і явищ, необхідно звернутися до вивчення словотвірнономінативних інновацій, а саме до нових дериватів-жарґонізмів і дериватів, утворених від наявних (старих, традиційних) і нових жарґонових основ слів, словосполучень тощо. Перевага і словотвірна вартість таких дериватів криється у прозорості їхньої мотивації, їхня семантика і структура не обтяжені історичними змінами (перерозкладом, опрощенням, декореляцією), поява частини з них зумовлена контекстом часу і тематичним контекстом.
Тут не варто забувати про те, що дослідження сучасних інноваційних процесів і явищ в українському мовознавстві відзначається зрослою активністю, різноаспектністю, тематичним багатством (безперечно, такий стан зумовлений низкою власне мовних і позамовних чинників, один із яких – формування інноватики як галузі мовознавства). Напрацьований матеріал й інструментарій, хоча й отриманий на матеріалі дослідження стилів української літературної мови, може цілком прислужитися для вивчення інноваційних явищ і процесів у словотвірній номінації сучасних українських жарґонів.
 
Література:
1.Горбач 1993: Горбач О. Зібрані статті. Книга 1. Арґо на Україні / О. Горбач. – Мюнхен, 1993. – 359 с.
2.Данилевська 2009: Данилевська О. Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) / О. Данилевська // Українська мова. – 2009. – № 1. – С. 74–86.
3.Дзендзелівський 1996: Дзендзелівський  Й. Українське і слов’янське мовознавство: зб. праць/ Й. Дзендзелівський. – Львів: Наукове т-во ім. Т. Г. Шевченка. – 1996.
4.Дзюбишина-Мельник 2002: Дзюбишина-Мельник Н.Я. Сучасний жарґон і  сучасне розмовне мовлення / Н. Я. Дзюбишина-Мельник // Наукові записки НаУКМА. – 2002. – Т. 2.– С. 14–18.
5.Карпець 2006: Карпець Л.А. Український спортивний жарґон: структурно-семантичний аспект: Дис… канд. філол. наук: 10.02.01 – українська мова / Л. Карпець.  – Х., 2006. – 185 с.
6.Клименко 2000: Клименко О. Л. Поповнення словникового складу сучасної англійської мови з нелітературних підсистем:  Автореф. дис… канд. філол. Наук: 10.02.01 – українська мова / О. Л. Клименко. – Х., 2000. – 20 с.
7.Лексико-словотвірні інновації (2007). Словник / К. Коротич, С. Лук’яненко, А. Нелюба, С. Нелюба, Р. Трифонов. – Х.: ХІФТ, 2009. – 172 с.
8.Мазурик 2002: Мазурик Данута. Нове в українській лексиці. Словник-довідник / Данута Мазурик. – Львів: Світ, 2002. – 130 с.
9.Нелюба 2004: Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (1983–2003). Словник / А. Нелюба. – Х., 2004. – 136 с.
10.Нелюба 2009: Нелюба А. М. Експліцитна й імпліцитна економія в словотвірній номінації української мови: Автореф. дис… доктора філол. Наук: 10.02.01 – українська мова/ А. М. Нелюба. – К., 2008. – 33 с.
11.Пиркало 1999: Пиркало С. Перший словник українського молодіжного сленгу / За ред. Ю. Мосенкіса / С. Пиркало. – К., 1999. – 500 с.
12.Словник жарґону студентів НаУКМА (інтернет-видання).
13.Бандурка 2000: Словник сленгу наркоманів/ Укл. Бандурка О.М., Волошин П.В., Акімов В.В. та ін. – Х, 2000. – 274 с.
14.Ставицька 2005: Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ: Соціальна диференція української мови / Л. Ставицька. – К.: Критика, 2005. – 464 с.
15.Стишов 2005: Словопокажчик використаних слів // Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації) / О. А. Стишов. – 2-ге вид., переробл. – К.: Пугач, 2005. –  С. 338–373.
16. Елистратов 1994: Елистратов В.С. Словарь московского арго: Материалы 1984–1994 гг./ В.С. Елистратов. – М., 1994.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (14.11.2013)
Просмотров: 677 | Комментарии: 2 | Рейтинг: 4.7/3
Всего комментариев: 2
2  
Яна Сергіївна підняла і цікаву, і потрібну тему як на даний час. Та у процесі ознайомлення  із статтею, у мене виникло декілька  запитань. А саме, що вона мала на увазі,вказуючи у тексті: «… відзначається зрослою активністю»? А також, хто такі  «мовці..»?  Можливо, я помиляюся, та вперше їх чую.

1  
Действительно, увеличение количества жаргонных слов и выражений за последние годы не может не удивлять. Но с другой стороны, если учесть бешеные темпы развития новых технологий и мировую глобализацию, то это вполне логично. Причем это касается, не только украинского языка, но и любого другого действующего языка в мире.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]