Сравнительно-историческое и типологическое языкознание - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 08.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Сравнительно-историческое и типологическое языкознание
Політичні гравці та прагнення: комунікативний аспект
 
Автор: Магас Наталія Мирославівна, кандидат філологічних наук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
 
У сучасному інформаційному суспільстві про­від­ну роль відіграє масова комунікація, системи якої формуються під впли­вом суспільного розвитку, однак значно більший вплив справляють во­ни самі, значною мірою визначаючи політичні, правові й етичні норми. В комп­лексі вербальних засобів мас-медія важливу роль відіграють слова та ви­сло­ви, які надають широкі можливості для якісного інформування і водночас реалі­зують впливогенний потенціал медіатексту, передбачаючи певну за­про­грамованість реакції реци­пієнтів. І в цьому одну з ключових позицій займають тропи стилістичні фігури, що базується на порушенні уста­ле­них логічних звязків і формуванні нових.
Актуальність дослідження зумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних студій на вивчення нових видів дискурсу, зокрема політичного, що перебуває у процесі становлення та засобів його образного вираження.
Тропи були обєктом дослідження багатьох українських мово­знав­ців, зокрема О. Ємець, З. Будій, І. Голубовської та ін. [1; 2; 3].
Мета дослідження зясувати специфіку функціонування троп в сучасному політичному рекламному дискурсі, наголосивши на їх комунікатив­но-когнітивному аспек­ті в українській та англійській мовах.
Дослідження ролі троп у новій категоризації суспільно-політичних реалій звертається до понять «мовна картина світу» і «концептуальна картина світу». Тропи можуть стати засобом утвердження у свідомості реципієнтів готових уявлень, не завжди адекватних дійсності. Це твердження особливо актуальне для сфери масової ко­му­ні­ка­ції, де мова сприймається як відображення реальності, однак неможливо перевірити адекватність дійсності і мови.
Категорія політичних гравців охоплює всі номінації політичних гравців та учасників політичного процесу, тобто громадськість – суспільство, політичну силу, яка замовляє цей рекламний продукт, крім того до цієї категорії можна зараховувати політичних супротивників певної політичної сили. Народ в українському політичному рекламному дискурсі постає одночасно і суб’єктом і адресатом, тобто від імені якого все робиться та в ім’я якого все робиться.
Навколо підкатегорії «суспільство» в політичному дискурсі теж створюється своєрідний образ народу, що як в українській, так і в англійській мовах наділяється протилежними якостями: мудрий – наївний, довірливий – обережний, спостерігач подій – учасник подій. Звертання до образу народу як до активного творця свого майбутнього, волевиявлення якого важливе для держави зустрічається в англомовній політичній рекламі, наприклад, Britain is doing OK, dont let the others ruin it; If you are fighting to get power you claim it is «Time for a change».
Зазначимо, що основними складовими лексики рекламних текстів є елементи бандитського сленгу, жаргонізми. Вражають слова, що стосуються адресантів і адресатів. Наприклад, замість нейтрального етикетного найменування президент, використовується така оцінна номінація як «гарант безладу» (у тексті про Л.Д. Кучму), «old pal Bell» (стосується помічника Маргарет Тетчер з реклами), що поєднує у собі номінативну та експресивну функції. Подібні лексеми стають своєрідним мовним мовним свідченням тих політичних подій, що відбувалися в країні, залишаючи в собі весь колорит, дух певного історичного етапу.
Поширеними у політичному рекламному дискурсі також скорочені назви партій та означення політичної приналежності: аграрії (Аграрна партія), озимі (Команда озимого покоління), ендепісти (НДП), більшовики (парламентська більшість), the latest Marx Brothers (послідовники К. Маркса), що має зневажливий іронічний характер. Частими засобами іронізації є утворення абревіатур, як-от: Саме такими роздачами бюджетних грошей, забираючи їх у пенсіонерів, учителів, лікарів, працівників культури, уряд Януковича утримував свій ПУК (парламентсько-урядову коаліцію)… А що при цьому постраждає більшість інших регіонів, ПУКівцям наплювати (Без цензури. № 20. – 2004 р.).
Значно скромніше у політичній рекламі виглядає образ політичної сили. Найчастіше індикатори цієї підкатегорії знаходимо в оточенні нейтральної чи позитивної лексики Падаємо в провалля, Леоніде Даниловичу (Товариш. №28. – 2000 р.). Як правило, розмови щодо політичного розвитку держави як в українській, так і англійській рекламі реферують до площини з’ясування, хто є хто в політикумі з різкою критикою влади і конкретних особистостей. Згадування основних принципів державотворення відбувається в негативній тональності, адже наголос робиться не на дотриманні політичних принципів, а на їх порушенні політиками, що знаходить вираження у протиставленні політиків-порушників принциповим політикам. Наприклад, Професійна влада ніколи не дозволить надавати собі надавати державні кошти під вибори за рахунок інших регіонів (Без цензури. № 17. – 2004 р.), The new "surge" strategy in Iraq, led by General David Petreaus, has been heavily marketed as an example of the U.S. military's application of the "lessons of history" from previous counterinsurgencies to Iraq (Foreign Policy in Focus, 2008).
Категорію політичних прагнень репрезентують тропи, що позначають основні орієнтири політичної діяльності, які випливають з інтересів держави, соціальних верств, націй. Це прагнення до підвищення матеріального забезпечення суспільства, добробуту, прав і свобод людини на гідне життя, укріплення внутрішньої стабільності політичних та соціально-економічних процесів, прагнення до поширення загального порядку в державі та до поширення певної ідеології в соціумі.
Щодо мовних засобів, які супроводжують у текстах тропи політичних прагнень, то досліджувана лексика зустрічається або в нейтральних, або агітаційно-спрямованих контекстах політичної реклами з позитивною тональністю. Наприклад, Сьогодні ми аналізуємо цей наш унікальний досвід великих звершень і глухих кутів, світлих перемог і гірких поразок. Ми шукаємо і знаходимо шляхи побудови суспільства демократичного соціалізму (Товариш. № 24. – 2000 р.),  The Tories now have the job of forcing out a Government that has been in for three terms. Team Cameron claim they will stick with ‘Time for a Change’ and ‘You can get it if you really want’ as their slogans (Tories’ slogans).
Отже, в політичних українських медіатекстах найчастіше відображені негативні настрої, оцінки, в них тропи вживаються на підсилення пригнічено ставлення адресатів до політичних подій, влади, політичних суперників, наголошуючи на світлому майбутньому та тотальному покращенні в результаті змін, які замовник реклами пропагує під гаслами своєї передвиборчої чи партійної програми. На відміну від них англомовні видання акцентують увагу адресата на мирі і добробуті, встановленими замовниками реклами, на подальшому покращенні життя суспільства і на можливих негативних наслідках у разі зміни цієї політичної сили на керівних позиціях. Критика опонента тут більш нейтральна, політично коректна, що, мабуть, пов’язане з високим рівнем соціальної та поведінкової культури носіїв англійської мови, а також менталітетом та ідеологією суспільства.
 
Література:
1. Будій З.І. Проблема концепту в контексті когнітивної лінгвістики. //Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Научный журнал. Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 22 (61) № 1. – Симферополь: Таврический национльный университет им. В.И. Вернадского, 2009. – с. 8-11.
2. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу / І.О. Голубовська. – 2-е вид. – К.: Логос, 2004. – 284 с.
3. Ємець О.В. Синкретичні тропи як результат взаємодії образних засобів у тексті / О.В. Ємець // Вісник Житомирського держ.ун-ту ім. І.Франка,2004. – Випуск 17. – С.140-142.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (11.12.2012)
Просмотров: 483 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]