Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 18.08.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Общее языкознание

Мовна агресія у німецькомовних друкованих ЗМІ

Автор: Нестеренко Наталія, студентка, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

 

У процесі становлення антропоцентричного підходу у сучасній лінгвістиці на перший план все чіткіше виступає комплекс теоретико-практичних питань визначення принципів результативного та ефективного спілкування. Їх вирішення повинно призвести до створення і впровадження в практику моделі толерантної комунікативної взаємодії представників мінливого соціуму. Пошуки оптимальних форм ефективного спілкування у сучасному інформатизованому суспільстві необхідно починати з розуміння комплексної природи ускладнених соціально-комунікативних ситуацій, вагомим атрибутом яких не рідко виступає мовна агресія.

Перш ніж перейти до визначення власне мовної агресії, котра є безпосереднім об’єктом цього дослідження, необхідно встановити, які властивості комунікантів розуміють у науці під цим терміном. Спробуємо дати розуміння цього терміну у зв’язку з вербальною діяльністю у психології. Багато зарубіжних науковців трактують поняття агресії як прагнення до самоствердження. Так, американський психолог Лауретта Бендер визначила агресію як «тенденцією наближення до об’єкту чи віддалення від нього». Любов Мірчиївна Семенюк – вітчизняний учений, визначає агресію як цілеспрямовану руйнівну поведінку, що суперечить всім нормам людського існування [5; 7].

У лінгвістиці в якості визначення терміну «агресія» найбільш прийнятною є дефініція Костянтина Федоровича Сєдова: «Дія вважається агресивною, якщо вона має цілеспрямований (злісно направлений) характер нанесення шкоди жертві, тобто вона спрямована на живе створіння, яке не бажає подібного ставлення до себе». На його думку така комунікативна дія, орієнтована на те, аби викликати негативний емоційно-психологічний стан (страх, фрустрацію тощо) у об’єкта, на якого спрямований мовленнєвий вплив». [3; 197].

Оскільки таке розуміння мовної агресії якнайповніше розкриває поняття вербальної агресії, у подальшому дослідженні доцільно послуговуватись саме цим визначенням.

Агресія пов’язана з прагненням до подолання почуття неповноцінності, до досягнення відчуття переваги шляхом самоствердження за рахунок партнера по комунікації. Прояв/ непрояв агресії також залежить і від соціальних факторів (віку, професії, рівня мовної культури, освіти, характеру, почуття гумору, життєвого досвіду, соціального оточення).

В лінгвістиці мовна агресія вивчається порівняно недавно. Кінець ХХ ‒ початок ХХI століття в історії людства – час «прискорення» мовного розвитку, і цим пояснюється підвищений інтерес лінгвістів до процесів, які відбуваються на межі двох тисячоліть, в тому числі до семантичних, граматичних та лексичних змін у мові. Ці перетворення – результат відбиття та фіксації у мові досить багатогранних і часом несподіваних подій і процесів; поява та поширення використання мовної агресії ‒ наслідок таких перетворень.  Прояви агресії в розмовному мовленні характеризуються кількома факторами, які слід враховувати, бо саме вони спричиняють змінення комунікативної стратегії, перетворюючи нейтральну ситуацію спілкування у ситуацію конфліктну. Цим контекстом пояснюється звернення до вивчення знеціненої лексики у новітніх роботах, де особливу зацікавленість викликають дослідження, присвячені аналізу агресії в дискурсі ЗМІ [1; 170].

Суспільні уподобання сьогодення, безперечно, диктують демократизацію мовлення, що природно пов’язується з оновленням і розширенням літературної норми за рахунок внутрішніх мовних ресурсів. В останні десятиліття спостерігається пожвавлення міграційних процесів, спричинених підвищеною мобільністю етносів і, як результат, зростання інтересу мовців до запозичення та використання іншомовних слів, евфемізмів, а часто навіть зниженої лексики – жаргонізмів. У цьому процесі засоби масової інформації, намагаючись завоювати увагу мас, відіграють помітну роль. Частотність вживання таких мовних одиниць, проникаючи через ЗМІ в систему мови, позбавляє їх експресивності і з часом робить приналежністю літературного стандарту. Так, наприклад, спостерігається помітний вплив соціальних жаргонів (молодіжного сленгу та кримінального арго) на сучасну мову преси. Характерним для газетної практики стало тяжіння до розмовних і просторічних елементів, які розмивають межі між «серйозними» стилями та розмовно-побутовими типами мовлення. Автори досить вільно вводять у свої тексти арготизми та сленг і, таким чином, романтизують поведінку низьких соціальних стратів та пропагують жаргонне мовлення.

Ще одним соціально значущим процесом у сучасному мовленні можна назвати активізацію вживання іншомовних слів. В наш час існують сприятливі умови для цього, адже людство, адаптуючись до швидкоплинних змін в умовах конвергенції та дивергенції починає відчувати себе частиною рухливого механізму загальноцивілізаційних процесів. Відбувається переоцінка соціальних цінностей, зміщуються акценти з класових і партійних пріоритетів на загальнолюдські; відбувається відверта орієнтація на Захід в сфері економіки, в формах організації політичних структур, в галузях культури, спорту, торгівлі, моди тощо. Всі ці тенденції стали характерними для пострадянського суспільства й усього сучасного світу, і виявились важливим стимулом використання іншомовної лексики.

Ставлення з боку лінгвістів до процесу запозичення завжди було й буде неоднозначним. Адже, з одного боку, можна трактувати цей процес як замах на самобутність рідної мови, а з іншого, запозичення є звичним явищем, що допомагає інтегруватися в світову економіку, політику, культуру. Використання непрямої мовленнєвої агресії і тут можна вважати одним з прийомів пристосування до нових суспільних умов. Присутність вербальної іронії, що є показником прихованої агресії в текстах газет, є однією з характерних рис сучасної німецької преси [2; 12].

Не менш цікавим показником інтенсивного розвитку мови є оновлення традиційного фразеологічного фонду та формування нового. І це не дивно: адже будь-який поворот суспільної історії відразу створює фразеологію, що відрізняється від фразеології попередньої епохи. Така тенденція у використанні фразеологізмів є вельми показовою для стилю сучасної преси.

Отже різноманітні соціальні, політичні, економічні зміни у житті суспільства призводять до змін у функціонуванні мовної системи, що яскраво ілюструється мовленнєвою практикою сучасних ЗМІ. Найбільш характерними і очевидними рисами змін у мові є: запозичення мовних засобів з периферійних сфер комунікації, активізація вживання іншомовних слів, поповнення фразеологічної системи новими сталими сполученнями. Зазначені тенденції віддзеркалюють стрімкий розвиток мови, тому повинні стати предметом аналізу як лінгвістів, так і психологів, політологів, соціологів, етнологів, істориків – спеціалістів, котрі, застосовуючи методологічні інструменти своїх гілок науки, зможуть повернути людство до діалогу.

 

Література:

  1. Какорина Е.В. Новизна и стандарт в языке современной газеты (Особенности использования стереотипов) // Поэтика. Стилистика. Язык и культура. – М. : Наука, 1996. – С. 169-180.
  2. Майданова Л.М. Агрессивность и речевая агрессия // Речевая агрессия и гуманизация общения в средствах массовой информации. – Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 1997. – С. 9-13.
  3. Седов К.Ф. Речевая агрессия в межличностном взаимодействии // Прямая и непрямая коммуникация. – Саратов : Изд-во ГУНЦ «Колледж», 2003. – С. 196-212.
  4. Седов К.Ф. Речевая манипуляция как стремление к власти над человеком // Проблемы речевой коммуникации. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2004. – Вып.4. – С. 183-190.
  5. Семенюк Л.М. Методы изучения агрессивности подростков. – М. : АПН СССР, 1991. – 23 с.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (21.05.2015)
Просмотров: 648 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]