Общее языкознание - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 06.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Общее языкознание
Щодо визначення терміну «концепт»
 
Автор: Крамська Аліна, студентка, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
 
Дослідження концептосфери мови здійснюється в рамках найновіших напрямів сучасної лінгвістики – лінгвокультурологічного і когнітивного. У ряді актуальних проблем цього напряму – задача виявлення національно-культурних і соціально-групових картин світу. Однією із сторін цієї проблеми є визначення співвідношення універсального і варіативного в структурі і змісті складників  картин світу – концептів.
Термін «концепт», порівняно новий для вітчизняного мовознавства, часто вживається в лінгвістичних роботах, які спрямовані на розгляд різноманітних асоціативних, образних уявлень, котрі фіксуються в мові і значною мірою визначають використання мовних одиниць для опису тих чи інших об’єктів та явищ дійсності [3, с. 123].
Між тим термін «концепт» використовують не тільки представники гуманітарних напрямків, а й представники природних та точних наук. Можливо, причинами широкого використання є його недостатня визначеність з одного боку і високий рівень абстрагованості значення з іншого. Різні дослідники вкладають у цей термін різний зміст. Звідси і розгляд у якості концептів вельми різнорідних явищ, які практично не обмежуються чіткими параметрами, і багатообразність підходів до вивчення концептів, котра виявляється у використанні різного матеріалу, необхідність залучення якого часто не обґрунтовується достатньою мірою.
Термін «концепт» є міждисциплінарним або, за визначенням О. С. Кубрякової, «парасольковим»: «покриває» предметні області кількох наукових напрямків, що займаються проблемами мислення та пізнання, збереження і переробки інформації [5, с. 58] Згідно з «Великим енциклопедичним словником», «поняття концепт – факт образу життя, теорії, який виражено у мовній формі; одиниця людського знання про світ, що знаходиться поза семантикою мовного знаку» [7, с. 244].
Виникнувши як поняття математичної логіки, термін закріпився в психології, культурології, філософії, когнітології, став базовим в когнітивній лінгвістиці. В науковий обіг вітчизняного мовознавства був введений в 20-ті роки ХХ століття. Однак лише в 80-ті роки, у зв’язку з перекладами робіт англомовних авторів, поняття «концепт» як термін адаптувалося на вітчизняному ґрунті [1, с. 14], з початку 90-х починає активно використовуватися в лінгвокогнітологіі. Незважаючи на набуте поширення, термін концепт досі не має однозначного тлумачення і варіюється в концепціях різних наукових напрямків. «Справа в тому, що концепт - поняття розумове, і це дає великий простір для його тлумачення. Поняття концепту фігурує сьогодні в дослідженнях філософів, логіків, психологів, культурологів, і несе на собі сліди всіх цих позалінгвістичних інтерпретацій» [6, с. 21].
За визначенням О. С. Кубрякової, російської основоположниці семантико-когнітивного напрямку, концепт - це «одиниця ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини; оперативна змістовна одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, всієї картини світу, відображеної в людській психіці» [5, с. 306].
З усієї вибірки дефініцій концепту найбільш перспективними виглядають формулювання З. Д. Попової та І. А. Стерніна, котрі бачать під концептом «дискретне ментальне утворення, яке є базовою одиницею розумового коду людини, що володіє відносно впорядкованою внутрішньою структурою, яка являє собою результат пізнавальної (когнітивної) діяльності особистості і суспільства і несе комплексну, енциклопедичну інформацію про зображуваний предмет чи явище, про інтерпретацію даної інформації громадською свідомістю і відносно суспільної свідомості до даного явища або предмету» [6, с.24].
 
Література:
1. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфика : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / А. П. Бабушкин. – Воронеж, 1998. – 41 с.
2. Воркачев С.Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов «любовь» и «счастье». – Волгоград: Перемена, 2003. – 166 с.
3. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, 2002. – 331 с.
4. Карасик В.И., Прохвачёва О.Г., Зубкова Я.В. Иная ментальность. – М.: Гнозис, 2005. – 352 с.
5. Кубрякова Е. С. Язык и знание : На пути получения знаний о языке : части речи с когнитивной точки зрения. Роль яз. в познании мира / Елена Самойловна Кубрякова. – М. : Яз. славян. культуры, 2004. – 555 с.
6. Попова З.Д., Стернин И.А. Когнитивная лингвистика. – М.: АСТ Восток – Запад, 2007. – 314 с.
7. Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. — 2-е изд. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. — 685 с.ф
Категория: Филологические науки | Добавил: Иван155 (17.04.2013)
Просмотров: 674 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]