Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Понедельник, 01.05.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки
Украинский язык
Прагнення до чистоти мови
 
Автор: Андрощук Ярослав Олексендрович, студент факультету інформаційних технологій, ДВНЗ «Криворізький національний університет»
 
Чистота та  правильність мовлення – ознака  культури особистості.  Найбільш тривожним є те, більшість людей – мешканців південно-східного регіону України не помічає   вкраплення російських слів в українську мову та навпаки, тобто на випадки суржику.
Що ж таке суржик, яку роль він відіграє у функціонуванні сучасної української мови? Про ці та про інші важливі питання ми й поговоримо.
По-перше, потрібно розібратися, що позначає саме слово «суржик». Це термін, запозичений із сільськогосподарської лексики. Тлумачний словник української мови подає два значення цього слова:
1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса тощо; борошно з такої суміші;
2. (перен., розм.) Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова.
Отже, суржик - це бідна  мова, позбавлена чистоти, неповторності, краси й виразності. Цікаво, що явище, подібне суржику, є в багатьох мовах, які існують в умовах двомовності. Наприклад, у білоруській мові є поняття «трасянка», що  буквально означає низькоякісне сіно, яке селяни наспіх змішують, перетрушуючи свіжоскошену траву з сіном ( чи не нагадує вам  це пряме значення у деякій мірі тлумачення українського слова «суржик»?). Зміст даного терміну -«недоброякісна суміш» - був перенесений у сферу  мови. Своє нове значення («суміш російської та білоруської мов») слово отримало наприкінці 20 сторіччя, але  таке мовне явище як у білоруській, так і в українській мовах  має набагато глибші корені.  Саме явище - українсько-російське, білорусько-російське мовлення - виникло, безперечно, задовго до 21 сторіччя. Згадаймо хоча б мову Возного з "Наталки Полтавки" І. Котляревського. Уже тоді мовлення, яке поєднує в собі дві мови, викликало щонайменше усмішку глядачів.  На жаль, у сучасному житті суржик сприймається дуже часто як нормована мова. Інколи елементи такого змішення проникають навіть у мову політичних діячів та дикторів телебачення чи радіо. Що ж казати про пересічних українських громадян! Здається, що в Україні існує не дві найбільш уживані мови (українська та російська), а три: українська, російська та … суржик.
А тепер  спробуємо переміститися  сторіччя так у 17. Саме в той час, на думку багатьох науковців, й зародилося явище суржику. Спочатку відбулося формування міської російськомовної субкультури. Українську мову було вилучено практично з усіх сфер життя, російській мові було надано статусу престижної. А тому селяни та міські жителі, які у більшості своїй були не досить освіченими, пристосовували свою мову до «модної» російської.  Це свідчить про те, що існування змішаних мов є явищем, пов'язаним з економікою, політикою, менталітетом, рівнем освіти  та іншими сферами життя. Чи можна звинувачувати сучасних  українців у тому, що вони розмовляють суржиком, інколи навіть не усвідомлюючи цього?  Навряд… Чому? Тому що суржик для більшості з них – звична мова, основа їхнього мислення, адже ми мислимо за допомогою мови. І чи винні діти, що так розмовляли їх батьки? Ні! Але тут виникає інше питання: чи можна якось змінити ситуацію, сприяти розвиткові української мови, чистоті та виразності мислення, а значить - сприяти зміні менталітету. На це питання відповідь однозначна: ми повинні боротися за чистоту рідної мови. І тут можливо передбачити кілька шляхів. Чи можна прийняти точку зору деяких громадян, які пропонують зробити суржик нормованою мовою? Навряд! Адже нормована мова повинна бути зафіксованою у словниках, дисертаціях, наукових роботах, кращих зразках літератури. Але ж неможливо уявити, що суржик з'явиться у такій літературі, а це значить, що такий шлях прийняти не можна. Розглянемо ще одну життєву позицію: відмовитися від суржику на користь української чи російської мови. І тут знову виникають проблеми, адже для більшості з нас українська мова є рідною, але й для великої кількості українців  такою мовою є російська. Вважаємо, що  складність та неоднозначність такої позиції підтверджена дебатами на тему двомовності, які проходять на всіх рівнях: від бесід на кухнях до парламентських бійок.
Хочеться також зазначити, що наукових досліджень на тему появи та розповсюдження суржику майже не проводилося. Окрім того, зараз уже потрібно піднімати питання не лише про змішення російської та української мов, а й про включення до української мови великої кількості англійських слів, елементів комп'ютерного та молодіжного сленгу. Якщо проаналізувати те, як спілкуються в соціальних мережах студенти, то стане зрозумілим, що питання суржику може відійти на другий план. Наведемо (зрозуміло, без указівки на авторство) уривок з бесіди в мережі «ВКонтакті» двох студентів одного з криворізьких вишів. При цьому нами обрано найбільш «культурні» записи та збережено орфографію та пунктуацію оригіналу:
Дмитро: Ти записав теми які виносяца для самроботи?
Віктор: А шо там
Дмитро: Та не записав на паре
Віктор :Щас подивлюсь  пошлю тобі єсемеской
Дмитро: ОК жду
Віктор : Ну че отримав?
Дмитро:та да
Як бачимо, спілкування сучасних студентів, які стануть майбутнім країни, залишає бажати кращого. А тому питання чистоти, краси, правильності, логічності, змістовності, багатства рідної нам української мови набуває неабиякої актуальності в сучасному світі. Хочеться, щоб і в майбутньому про українську мову говорили як про найбільш милозвучну та гарну мову, а для цього  кожен із нас повинен боротися з проявами суржику та сленгу  у своєму мовленні, щоб змінитися на краще, щоб підтверджувати власну гідність, щоб досягти чистоти  мови. Тим більше, що нам є чим пишатися.  1880 року в Одесі вийшла унікальна наукова робота польського і російського філолога Михайла Красуського "Древность малороссийского языка”, де українська мова розглядається як праматір народів Індії та Європи. Колосальні знання багатьох мов привели вченого до висновку, що українська мова старша за грецьку, латинську, старослов’янську мови.
У 2010 році  з нагоди Дня рідної мови Чернівецька міська організація ВО "Свобода" провела акцію під дуже символічною назвою "Чистота мови – чистота душі". Акція мала на меті привернення уваги громадян  до засилля слів іншомовного походження, до численних помилок та спотворень в українській мові. Я не належу до затятих прихильників цієї партії, а також не можу дати повний аналіз проведеному заходу, але назва акції привернула мою увагу. Адже рівень нашого мовлення свідчить про наші думки, наші мрії, наш внутрішній світ. Учені давно довели, що найкращі рослинні продукти для людини – ті, які виросли у її країні. Таку їжу людський організм засвоює значно краще, аніж завезену. Те саме можна й сказати про мову: найкраща мова – це рідна мова, але мова чиста та правильна. Будемо небайдужими до рідної мови, адже все найкраще починається з нас самих!
Література
1. Антоненко-Давидович Б.О. Як ми говоримо / Б.О. Антоненко-Давидович .  – К: Либідь, 1991.  –  254 с.
2. Ділова українська мова:навч. посіб./О.Д.Горбул, Л.І.Галузинська, Т.І. Ситнік, С.А. Яременко; За ред. О.Д.Горбула. – 4-те вид., випр.-  К.: Знання, КОО, 2004. – 222 с.
3. Довідник учителя російської мови в запитаннях та відповідях/Авт.-упоряд. О.О.Семененко. -  Харків :Ранок, 2006. – 496 с.
4.  Ленець К.В. Суржик / К.В.Ленець // Українська мова: енциклопедія.–  К., 2000. –  С. 458.
5. Новий    російсько-український   словник-довідник / Уклад.: С. Я. Єрмоленко,
В.І. Єрмоленко, К.В. Ленець, Л.О. Пустовіт. – К.: Довіра, 1996.  – 398 с.
Категория: Филологические науки | Добавил: Иван155 (11.02.2013)
Просмотров: 755 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Идеальной чистоты языка практически невозможно добиться, особенно в Украине, где суржиком общаются приличная часть населения. Так же, современное общение подразумевает само по себе употребление иностранных слов, оборотов, сокращений, так чистая речь превращается в целый гибрид, пускай и без суржика (т.е. сочетания украинского и русского).

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]