Общее языкознание - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Суббота, 03.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Общее языкознание
До проблеми дискурсивних досліджень
 
Автор: Гришанова Христина, студентка, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
 
Процеси розвитку когнітивних досліджень сучасності, з одного боку, потужні й однозначно направлені на осягнення пізнавальної діяльності людини, з другого боку, напрочуд різноманітні й іноді суперечливі, свідчать про безумовну актуальність наукових розвідок у цьому напрямку.
Теоретичною базою дослідження, висновок якого пропонується, стали наукові концепції, теорії та положення, розроблені в рамках когнітивних досліджень в області лінгвокультурології (Н.Ф.Алефіренко, С.Г.Воркачов, В.І.Карасик, В.А.Маслова, М.Ю.Олешков, Г.Г.Слишкін, Ю.С.Степанов), когнітивної лінгвістики (Н.Д.Арутюнова, А.П.Бабушкін, М.М.Болдирєв, А.Вежбицька, М.Д.Голєв, В.З.Дем’янков, А.О.Камалова, О.С.Кубрякова, З.Д.Попова, І.А.Стернін, Т.О.Сидорова, Т.В.Сімашко), теорії дискурсу (Т.А. ван Дейк, М.М.Бахтін, М.Р.Желтухіна, М.О.Кулініч, М.Л.Макаров, А.П.Чудінов, Л.В.Цурикова).
Аналіз теоретичних розробок наведених вище авторів показав, що застосування дискурсивного підходу може стати продуктивним при виявленні структурних та семантичних особливостей концепту.
Концепт – одиниця ментальних або психічних ресурсів свідомості; оперативна змістовна одиниця пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, картини світу, відображеної в людській психіці. Концепти виникають в процесі структурування інформації як про об’єктивний стан справ у світі, так і про уявні світи і можливі стан справ в цих світах. Концепти зводять різноманітність спостережуваних і уявних явищ до чогось єдиного, підводячи їх під одну рубрику, і дозволяють зберігати знання про світ [8].
Лінгвістика тексту розвивається в декількох напрямках: структурному, комунікативному та лінгвокультурологічному. Головним завданням при цьому є розгалуження шляхів, якими інтерпретатор «примушує текст співвідноситися зі світом» [8]. Складним перехідним явищем між діалогом, мовленням, спілкуванням, з одного боку, і фіксованим текстом з іншого є дискурс.
Відомі закордонні теоретики комунікативного підходу у мовознавстві, такі як Джон Остін, Джон Серль, П. Строссон, Г.П. Грайс, Дж.Фішман, Р.Хадсон, Х.Керрі, Л.Линський, виділяють шість основних течій у розробці дискурсу: теорія мовних актів, інтеракційна соціолінгвістика, етнографія комунікації, прагматика, конверсаційний аналіз і варіативний аналіз. Розробка та поглиблення цих напрямків ведеться такими дисциплінами як лінгвістика, соціологія, антропологія, філософія, теорія комунікації, соціальна психологія, штучний інтелект. Безсумнівно, така велика кількість хоча і суміжних, але різних наук, наклала відбиток і на власне розуміння того, що таке дискурс. Як зазначає російський вчений В.І. Карасик: «саме поняття «дискурс» стало ширше поняття «мова» [2, с. 174].
У лінгвістичному енциклопедичному словнику дискурс визначається як «зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, соціокультурними, психологічними та іншими факторами; текст, взятий в подієвому аспекті» [5].
В іншій лінгвістичній енциклопедичній статті [1] не дається однозначного визначення цього явища, але виділяється три основних класи вживання терміну «дискурс», що співвідносяться з різними національними традиціями і вкладами конкретних авторів. У першому, термін дискурс, маючи різні дефініції, вживається з метою уточнення і розвитку традиційних понять мови, тексту і діалогу. «З одного боку, дискурс мислиться як мова, вписана в комунікативну ситуацію і в силу цього як категорія з більш чітко вираженим соціальним змістом у порівнянні з мовною діяльністю індивіда; за афористичним висловом Н.Д. Арутюнової, «дискурс - це мова, занурена в життя». З іншого боку, реальна практика сучасного (з середини 1970-х років) дискурсивного аналізу пов’язана з дослідженням закономірностей руху інформації в рамках комунікативної ситуації, здійснюваного насамперед через обмін репліками». Другий клас вживань терміну «дискурс» сходить до французьких структуралістів і постструктуралістів, і перш за все до М. Фуко, де під терміном «дискурс» проглядається прагнення до уточнення поняття стилю та індивідуального мовлення (політичний дискурс, стиль Достоєвського, мова Пушкіна). Можна було б сказати, що в такому розумінні «дискурс» постає як своєрідний стиль автора плюс його ідеологія. І, нарешті, з третім розумінням «дискурсу», яке сходить до праць німецького філософа і соціолога Ю.Хабермаса, пов’язаний «особливий ідеальний вид комунікації, який здійснюється в максимально можливому віддаленні від соціальної реальності, традицій, авторитету, комунікативної рутини, і має на меті критичне обговорення та обґрунтування поглядів і дій учасників комунікації» [9].
Російський філолог Ю.С. Степанов вважає, що дискурс – це мова у мовленні, але представлена у вигляді особливої соціальної даності. Дискурс реально існує не у вигляді своєї «граматики» і свого «лексикону», а розгортається головним чином у текстах, за якими постає особлива граматика, лексикон, правила слововживання і синтаксису, семантика, особливий світ. Кожен дискурс – це один з «можливих світів». Саме явище дискypcу і є доказом тези «мова – дім духу» і, певною мірою, тези «мова – дім буття» [8]. Що перегукується з думками одного з основоположників когнітивної лінгвістики, німецького лінгвофілософа ХІХ століття Карла Вільгельма фон Гумбольдта про зв’язок світогляду, мислення та «мови як духу народу» [10].
Отже, дискурс постає у вигляді тексту, зануреного в реальне спілкування, що має багатошарові і різні виміри. Дискурс, як правило, підкреслює динамічний характер будь-якого явища. Іноді дискурс розуміється як одночасно два компоненти: і динамічний процес, вписаний у контекст, і його результат (тобто статичний текст). Такий погляд відповідає основним законам діалектики.
Виходячи з наведених вище теоретичних поглядів на сутність дискурсу можна зробити висновок про потенційну можливість дискурсивного підходу розкривати шляхи визначення форми, змісту і процесу репрезентації світу.
 
Література:
1. Григорьева В.С. Дискурс как элемент коммуникативного процесса: прагмалингвистический и когнитивный аспекты – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. – 288 с.
2. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
3. Кубрякова Е.С. Когниция / Краткий словарь когнитивных терминов // Филологический факультет МГУ имени М.В. Ломоносова –  М., 1996. – С. 81-84.
4. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова ПАМЯТЬ // Логический анализ языка. Культурные концепты. – М., 1991. – С. 8591.
5. Лінгвістичний енциклопедичний словник. — Режим доступу:  www.tapemark.narod.ru / les
6. Макаров М.Л. Основы теории дискурса. М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. 280 с.
7. Петрушенко В.Л. Тлумачний словник основних філософських термінів –  Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009.
8. Степанов Ю. С. В трехмерном пространстве языка (Семиотические проблемы лингвистики, философии и искусства). М.: Наука, 1985. 335 c.
9. Хабермас Ю. Уроки истории? // Международные чтения по теории, истории и философии культуры. — СПб., 1997. — Вып. 2. С. 356362.
10. Вильгельм фон Гумбольдт. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества (1830-1835) электронная версия по: Вильгельм фон Гумбольдт «Избранные труды по языкознанию». М., 1984. С. 37-297. Режим доступу: http://sprach-insel.com/index.php?option=com_content&task=view&id=56&Itemid=61
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (05.12.2012)
Просмотров: 785 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 1
1  
Студенткою досить коректно використовується понятійний і методологічний апарат сучасної лінгвістики, дослідження проведено на значній кількості теоретичних праць, викладення відзначається широким обсягом охопленої проблематики та завершеністю думки. Зазначені риси свідчать про досить високий рівень сформованості навичок роботи з науковим матеріалом.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]