Общее языкознание - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Общее языкознание
Дистрибутивний аналіз і членування мовного потоку в мовознавстві XX ст.

Автор: Е.Ю. Марченко, г. Славянск 
 
Дистрибутивний аналіз у сучасній фонології залишається дуже важливим. Не повністю розкриті положення робіт про взаємозв’язок членування мовного потоку та дистрибутивного аналізу таких учених, як В.І. Ревзін, Ф. Хінце, А. Мартіне, М.В. Панов, Л.Л. Касаткін, Т.В. Гамкрелідзе та ін. Лінгвістичний спадок учених XX ст. є дуже важливим для сучасного мовознавства. Це зумовлює актуальність пропонованої статті. Її мета – розкриття загальних положень дистрибутивного аналізу, дослідження впливу праць, присвячених членуванню мовного потоку на студії з фонемної дистрибуції в XX ст.
В. І. Ревзін зазначав, що можна говорити про ідеал фонології, коли вона має справу з об’єктивно встановленими характеристиками акустичних фізичних сигналів, із яких відбираються так звані «диференційні ознаки», при чому поряд з виділенням диференційних ознак повинна бути проведена сегментація мовленнєвого потоку на відрізки так, щоб диференційні ознаки були приписані мінімальному сегменту. Цього ідеалу доки не досягнуто; за В. І. Ревзіним, навіть конкретні шляхи його здійснення невідомі, хоча бурхливий розвиток акустичної фонетики дає можливість сподіватися, що в майбутньому цю проблему буде розв’язано.
Зараз фонологія має справу, хоча на цьому не завжди наголошують, з іншою ситуацією. Фонолог «працює» з мовним відрізком, уже сегментованим сприйняттям реальних носіїв мови. Саме такі сегменти маються на увазі, коли говорять про звуки мовлення, алофони.
Тому одне з головних завдань фонології полягає в тому, щоб підтвердити або не підтвердити формальними критеріями сегментацію, виконану інформантом (чи самим дослідником). Повинне бути розподілення одних сегментів та об’єднання інших. В. І. Ревзін, досліджуючи такий підхід, наполягав на тому, що в ньому немає нічого хибного. Учений вважав, що сегменти не потрібно спеціально виділяти, а якщо й виділяти, то лише за заданими критеріями. В. І. Ревзін сподівався скоротити кількість операцій при сегментації, яку виконувала людина. В іншому випадку така сегментація була б довічною.
Учений зазначав, що незручність полягає в тому, що в перерозподілі та критеріях фонологічної сегментації поєднання сегментів у класи (фонеми) не виявлено достатньо чітко, тому вони є неоднозначними і у зв’язку з цим виникають багаточисленні дискусії про сегментацію [4, с. 67].
На «фонемності» африкат та дифтонгів наголошували вчені, які мали суперечливі точки зору. Критерії, встановлені М. С. Трубецьким і уточнені в роботах Ф. Хінце та А. Мартіне, виявилися недостатніми [7, с. 69; 8, с. 127]. Це було досить переконливо показано польським фонологом Г. Можинцем відносно німецьких африкат. Виявилося, що з чисто фонетичних критерієв неможливо встановити, маємо ми справу з однією чи з двома одиницями [9, с. 104]. Тому велике значення становлять фонологічні критерії. Перший фонологічний критерій, встановлений М. С. Трубецьким (це його четверте правило), є критерієм дистрибуції: учений вважав, що будь-яке сполучення можна вважати єдиною фонемою, якщо воно зустрічається в таких позиціях, у яких не зустрічаються інші поєднання фонем. Г. Можинец переконливо показав, що завдяки цим критеріям німецькі африкати та дифтонги слід вважати поєднанням фонем [9, с. 105].
Одне з відомих висловлювань на тему співвідношення фонетики та фонології належить М. С. Трубецькому, який вважав фонетику та фонологію різними науками: «звуковий потік мовлення становить безперервну, на перший погляд не підпорядковану послідовність звуків, які переходять один в інший. У протилежність цьому одиниці мови означають упорядковану систему. І лише завдяки тому, що окремі елементи мовного потоку співвідносяться з іншими елементами у звуковому потоці панує упорядкованість» [6, с. 64].
О. О. Реформатський наголошував, що в сучасній лінгвістиці постійно приймається така можливість: «Позиція – це умовна реалізація фонем у мовленні. Позиції можна розподілити на просодичні та контекстно зумовлені, або лінійні (вплив взаємодії звуків мовлення в мовленнєвому ланцюгу)» [5, с. 376–377]. Слідом за ним стверджував М. В. Панов: «Позицією називаються умови вимови звуків» [3, с. 57]. Л. Л. Касаткін також досліджував цю проблему: «Фонологічні позиції можуть бути комбінаторні – положення фонеми перед певними звуками чи після них» [2, с. 58]. Він зазначав, що позиція перед <в> для парних за глухістю-дзвінкісті фонем може бути сильною і слабкою [2, с. 88].
Т. В. Гамкрелідзе зазначав, що будь-який лінгвістичний аналіз звукової мови потрібно починати з членування мовного потоку на елементарні сегменти, які приймають як звукові одиниці мови. Можливість подібного членування звукового континуума на окремі сегменти доводиться новими дослідженнями в області спектрального аналізу звуків, згідно з якими, за Г. Фантом, «існує природна сегментація звукового потоку на звуки і частини звуків» [1, с. 56].
Учений наводив такий приклад: якщо індивідуальний звук х характеризується в мовному потоці, зумовленим місцем, то цей звук займає певну позицію по відношенню до інших звуків. Велика кількість позицій звука х та у мовному потоці називається дистрибуцією даного звука. Т. В. Гамкрелідзе називав дистрибуцію звука схожою з дистрибуцією звука у, якщо всі позиції звука х характерні і для звука у.
 
Література:
1. Гамкрелидзе Т. В. К построению дистрибутивной фонологической модели / Гамкрелидзе Т. В. // Конференция по структурной лингвистике, посвященная базисным проблемам фонологии [Тезисы докладов]. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – С. 54–59.
2. Касаткин Л. Л. Современная русская диалектная и литературная фонетика как источник для истории русского языка / Касаткин Л. Л. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1999. – 234 с.
3. Панов М. В. Современный русский язык. Фонетика / Панов М. В. М. : Прогресс , 1979. – 326 с.
4. Ревзин. И. И. О логических и статистических критериях в фонологии / Ревзин. И. И. // Конференция по структурной лингвистике, посвященная базисным проблемам фонологии [Тезисы докладов]. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – С. 65–70.
5. Реформатский А. А. Из истории отечественной фонологии. Очерк. Хрестоматия / Реформатский А. А. – М. : Наука, 1970. – 389 с.
6. Трубецкой Н. С. Основы фонологии / Трубецкой Н. С. М. : Наука, 1960. – С. 62–71.
7. Hintze F. Zur Frage der monophonematischen Wertung / Hintze F. // Studia linguistica. – 1950.4. – С 67–92.
8. Martinet A. Un où deax phonemes / Martinet A. // Acta linguistica. – № 1. – С. 123–133.
9. Morziniec H. Zur phonologischen Wertung der deutschen Affricaten und Diphtonge / Morziniec H. // Zeitschrift für Phonetik und allgemeine Sprachwissenschaft. – 1958. – Bd. 11. – № 1. – S. 97–106.
 
АННОТАЦИЯ
Марченко Е.Ю. Дистрибутивный анализ и членение языкового потока в языкознании XX ст.
В статье рассматривается дистрибутивный анализ (работ В.И. Ревзина, Н.С. Трубецкого, А.А. Реформатского и др.). Указаны критерии сегментации языкового потока, наличие в нем конкретных операций. Одним из центральних вопросов, которым посвещена работа является первый фонологический критерий, установленный Н.С. Трубецким. Взгляды Т.В. Гамкрелидзе на дистрибутивный анализ характеризуются с точи зрения своей новизны и краткости описания.
Ключевые слова: фонемная дистрибуция, фонемный и аллофонический уровни, сегментация, фонологическая позиция, фонологический критерий.
АНОТАЦІЯ
Марченко О.Ю. Дистрибутивний аналіз и членування мовного потоку в мовознавстві XX ст.
В статті розглянуто дослідження дистрибутивного аналізу В.І. Ревзіним, М.С. Трубецьким, О.О. Реформатським та ін. Вказані критерії сегментації мовного потоку, наявність в ній певних операцій. Одним із центральних питань, яким присвячена праця є перший фонологічний критерій, встановлений М. С. Трубецьким. Погляди Т. В. Гамкрелідзе на дистрибутивний аналіз характеризуються своєю новизною та стислістю опису.
Ключові слова: фонемна дистрибуція, фонемний та алофонічний рівні, сегментація, фонологічна позиція, фонологічний критерій.
 
SUMMARY
Marchenko E.U. Distributive analysis and the articulation of the language in linguistics in the XX century.
The research of distributive analysis by V.I. Revzin, N.S. Trubetskoj, A.A. Reformatskij and others is considered in the article. Criterion of the articulation of the language are indicated, the presence concrete operations in it. One of the central questions the article to be devoted is the first fonological criterium is created by N.S. Trubetskoj. T.V. Gamkrelidze’s point of view on distributive analysis is characterized by its newness and briefness of description.
Keywords: phonemic distribution, phonemic and allophonic levels, articulation, phonological position, phonological criterion.
Категория: Филологические науки | Добавил: ivan_babenko (26.10.2012)
Просмотров: 588 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]