Германские языки - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 06.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Германские языки
Концепт НІЧ в поезії США та Великої Британії

Автор: Попельнух Дар’я Андріївна, Харківський національний економічний університет, викладач англійської мови

Сучасна лінгвістична наука приділяє особливу увагу проблемам вивчення когнітивної діяльності людини в її лінгвістичній репрезентації. Активні розвідки в мовознавстві 90-х років 20-го століття спричинили появу цілого ряду номінативних одиниць, спільним для яких було прагнення показати специфіку репрезентації мовних знань. У конкурентній боротьбі в лінгвістичній літературі зіткнулися такі терміни як: «концепт», «лінгвокультурема», «міфологема», «логоепістема». Але стає очевидним, що найбільш життєздатним виявилося поняття «концепт» – одне із основних понять когнітивної лінгвістики [4, с. 6-7]. Воно стало ключовим поняттям когнітивної лінгвістики – однією з розповсюджених верефікуючих моделей усвідомлення фрагментів дійсності та мовної категоризації, оперативної одиниці памяті [7, с. 10].
Останнім часом воно активно увійшло в науковій обіг. Концепт є одиницею опису картини світу – ментальною одиницею, містить мовні та культурні знання, уявлення, оцінки. Розглядається феномен поняття «концепт», визначається його місце в сучасних когнітивних дослідженнях, форма втілення, типологія, дефініційні моделі [2, c. 2], [9, c. 5], [8, c. 6-7].
На думку О.С. Кубрякової, термін «концепт» є парасольковим, він «покриває» предметні області декількох наукових напрямків: у першу чергу когнітивної психології та когнітивної лінгвістики, що займаються проблемами мислення та пізнання, зберігання та переробки інформації [9, с. 27]. Як правило, дослідники пропонують різні дефініції концепту. Так, науковці, які працюють у руслі лінгвокультурології (Й.А. Стернин [3, c. 7], С.Г. Воркачев [4, c. 7], В. І. Карасик [6, c. 10] та ін.) при визначенні концепту вважають основним факт етнокультурної обумовленості, а представники когнітивної лінгвістики (О. С. Кубрякова [9, c. 26], С.А. Жаботинська [6, c. 2], М.М. Болдирєв [1, c. 8] та ін.) роблять акцент, у першу чергу, на ментальну сутність концепту, його приналежність до сфери свідомості індивіда.
Зараз поняття «концепт» відноситься до числа нечітко визначених лінгвістичних категорій, оскільки сам термін «концепт» є відносно новим і не має однозначного визначення. Можна виділити три принципово відмінних підходи до розуміння суті концепту. М. Джонсон , Р. Ленекер, Дж. Лакофф [12, c. 7-9] та ін. трактують концепт як ментальну репрезентацію. Як абстрактну одиницю логічної семантики концепт розуміється в працях К. Пікока [45] та ін. У роботах Р. Брендома, М. Дамметта [8, c. 6] концепт представлено як потенцію особистості, що мислить. Варто зазначити, що вищезгадані визначення концепту не виключають одне одного, а лише підкреслюють різні способи формування концепту. Найпродуктивнішим, на нашу думку, є інтегративний підхід до розуміння концепту. Концепт – термін, що служить для роз’яснення ментальних і психічних ресурсів людської свідомості та тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини; «оперативно-змістова одиниця памяті, ментального лексикону, концептуальної системи та мови мозку (lingua mentalis), усієї картини світу, що відображена в людській психіці» [9, с. 123].
поняття «концепт» не має однозначного визначення, така ж ситуація склалася і з типологізацією концептів. Згідно з уявленням таких лінгвістів, як О.О. Залевська, М.А. Арбіб [10, c. 8-9], З.Д. Попова, Й.А. Стернін [3, c. 10], М.М. Болдирєв [1, c. 11] та ін., існує така типологія концептів:
1.За ознакою стандартизації концепти поділяються на універсальні (інваріантні) індивідуальні, групові (статеві, вікові, соціальні) та загальнонаціональні. Групові концепти стандартизовані в межах групи, загальнонаціональні – в межах концептосфери народу, а індивідуальні концепти не стандартизовані взагалі [10, c. 11-12].
2.За номінативністю в мові: номінативні та неномінативні (лакунарні) [33].
3.За ступенем стійкості: стійкі – нестійкі [10, c. 13].
4.За регулярністю актуалізації: актуальні – неактуальні [10, c. 13-14].
5.За структурою: прості (однорівневі) – концепти складаються лише з базового шару, це концепти-предметні образи та деякі концепти-явища, складні (багаторівневі) – включають у себе декілька когнітивних шарів, що розрізняються за рівнями абстракції та сегментні – що становлять базовий шар, оточений декількома сегментами, що є рівноправними за ступенем абстрактності [10, c. 14], калейдоскопічні, композитивні [3, c.7].
6.За замістом та ступенем абстракції: конкретно-чуттєвий образ, уявлення (розумова картина), схема, поняття, прототип, пропозиція, фрейм, сценарій (скрипт), гіпонімія, інсайт, гештальт [1, c. 5].
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що концепт є оперативно-змістовою одиницею пам’яті, який має певну, хоча і не жорстку, структуру. Він складається з компонентів (концептуальних ознак), тобто окремих ознак об’єктивної і суб’єктивної дійсності. Ці ознаки диференційовано відображені у змісті концепту і розрізняються за ступенем абстрактності.
Когнітивна лінгвістика постулює, що концепти не існуют окремо. Вони пов’язані у вигляді фрейму чи пропозиції. У трактуванні Ч. Філлмора, фрейм постає як система концептів, повязаних таким чином, що для розуміння будь-якого з них ми повинні розуміти цілісну структуру, до складу якої вони входять [11, с. 32-33]. Існує п’ять базисних фреймів – предметний, акціональний, посесивний, ідентифікаційний і компаративний. Пропозиція, що включає два взаємопов’язаних концептів – цільовий (логічний суб’єкт) і характеризуючий (логічний предикат), – трактується і як елементарний фрейм, і як конститутивний елемент фрейму. Тобто фрейм можна розуміти як цілісний набір пропозицій [5, c. 10]. Специфіка пропозицій і фреймів як цілісних концептуальних структур багато в чому зумовлює породження мовних висловлювань і вибір засобів для їх реалізації [9, с.8-11].
Концепт НІЧ, реалізований в поетичному дискурсі США та Великої Британії знаходиться в пропозиційних зв’язках з іншими концептами:
В межах предметного фрейму (ХТОСЬ або ЩОСЬ). В цьому випадку концепт НІЧ несе певні буттєві ознаки. Предметний фрейм має декілька схем: квантитативну схема, кваліфікативну, локативну, темпоральну та схему способу буття.
- Квантитативна схема «ХТОСЬ/ЩОСЬ є СТІЛЬКИ-кількість»: ДЕКІЛЬКА: I’ve lain awake thinking of you, I’ll warrant, more than you have yourself, some of these nights (R. Frost, p. 5-6).
- Кваліфікативна схема «ХТОСЬ/ЩОСЬ ТАКЕ є-якість»: НІЧ є ЧАРІВНА: The night is beautiful (T. Hughes, p. 6); НЕРВОВА: deep in nevrose night he peruses his body divested of its upholstery firmly insensitive (M. Loy, p. 12); That stormy night receives, roots half hidden under snows, broken boughs and blackened leaves (W. Yeats, p. 11); СКЛЯНА: Нat moments when the glassy night holds the genuine apparition of your smile (cummings e.e, p. 30).
- Темпоральна схема «ХТОСЬ/ЩОСЬ-існує ТОДІ-час»: ЛІТНЯ: Silk handkerchiefs, cardboard boxes, cigarette ends or other testimony of summer nights (T.S. Elioit, p. 4).
Акціональний фрейм виділяється на основі пропозиції, що включає предмет-аґенс, він позначається дієсловами (does: acts/makes) та включає декілька схем – схему процесу, схему дії та схему каузації.
- Схема стану/процесу «ХТОСЬ/ЩОСЬ-аґенс діє»: ПРИХОДИТЬ: Then rest at cool evening beneath a tall tree while night comes on gently (T. Hughes, p. 4); Tree at my window, window tree, my sash is lowered when night comes on (R. Frost, p. 3-4); It looked as if a night of dark intent was coming (T. Hughes, p. 23); He was calm enough, although he knew he might be silenced out of all calm; and the night was coming (E. Robinson, p. 8).
Концепт акціонального фрейму також є свідчення того, що НІЧ є персоніфікованим образом, тобто референтом в компаративному фреймі, де реалізується пропозиційний зв’язок НІЧ є якби ЖИВА ІСТОТА.
Посесивний фрейм, в якому можуть встановлюватися відносини між ролями володар та те, чим володіє (має).
- Схема інклюзивності «ЩОСЬ-контейнер має ЩОСЬ-вміст»: ЧАРИ: When thrice one short night packed full with magic, and o blissful sight (C. Williams, p. 17).
В межах ідентифікаційного фрейму, в якому дві предметні сутності об’єднуються зв’язкою (є).
- Схема класифікації «ХТОСЬ/ЩОСЬ-ідентифікат є ХТОСЬ/ЩОСЬ-класифікатор»: НІЧ є ДЕНЬ: If freckles were lovely, and night was day, and measles were nice and a lie warnt a lie (cummings e.e., p. 6-8).
В межах компаративного фрейму. Він виникає на основі ідентифікаційного фрейму, містить зв’язку (є як).
- Схема схожості «ЩОСЬ-компаратив є як ЩОСЬ-корелят»: НІЧ є як ТЕМРЯВА: The rest at cool evening beneath a tall tree while night comes on gently dark like me (T. Hughes, p. 10).
- Схема подоби «ХТОСЬ/ЩОСЬ-компаратив є наче ХТОСЬ/ЩОСЬ-корелят»: НІЧ як ЛЮДИНА: That the stоrmy night receives, roots half hidden under snows (W. Yeats, p. 4-5).
У результаті інтеграції базисних фреймів виникає концептуальна мережа, що пов’язує воєдино всі подієві схеми, представлені у внутрішній формі мотивованих мовних знаків, тобто у виявлених «ззовні» змістових фрагментах, які сприяють активації значення слова, словосполучення чи речення, що знаходяться в пропозиції.



Література:
1.Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики / Н.Н. Болдырев / Вопросы когнитивной лингвистики.2004. - № 1 - С. 18-36.
2.Бондаренко Є.В. ВРЕМЯ как лингвокогнитивный феномен в англоячзычной картине мире: [монографія] / Євгенія Валеріївна Бондаренко. – Харків: Эдена, 2009. – 376 с.
3.Введение в когнитивную лингвистику / [Попова 3. Д., Стернин И. А., Карасик В. И., Кретов А. А., Борискина О. О., Пименов Е. А., Пименова М. В]; под ред. М. В. Пименовой – Кемерово, 2004.
4.Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт/ С.Г. Воркачев. – М.: Гнозис, 2004. – 236 с.
5.Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С.А. Жаботинська // Вісник Черкаського університету. – 1999. – Вип. 11. – С. 3-17.
6.Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / В.И. Карасик. – Волгоград: Перемена, 2002. – 300 с.
7.Концепт и культура: международная научная конференция (2; 2006; Кемерово): материалы: / Коллект. автор, Кемеровский университет, Лушникова, Г.И., Прохорова, Л.П. – Прокопьевск: Полиграф-Центр, 2006 . - 1079 с.
8.Кочерган М. П. Загальне мовознавство/ М.П. Кочерган. – Київ: Академія, 2008. – 465 с.
9.Кубрякова Е. С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика, психология, когнитивная наука / Е. С. Кубрякова // Вопросы языкознания. — 1994. — №4.
10. Попова З. Д. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях / З.Д. Попова. – Воронеж, 2000. – 189 с.
11. Fillmore Ch. J. Frame semantics // The Linguistic Society of Korea (ed.). Linguistics in the Morning Calm / Ch.J. Fillmore. – Seoul: Hanshin Publishing Co, 1982. – P. 111-137.
12. Lakoff G. Metaphors we live by / G. Lakoff, M. Johnson. – Chicago, 2003.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (21.11.2011)
Просмотров: 1296 | Рейтинг: 4.5/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]