Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 28.07.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Языкознание

Аспектність проблеми статусу стереотипу як соціальної категорії

Автор: Семашко Тетяна Федорівна, к. філол. наук, доцент, докторант інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка

 

У соціології склалися найрізноманітніші теорії стереотипу, кожна з яких абсолютизує той чи інший аспект людської свідомості, що уможливлює нове осмисленнявідповідного феномена.

Засновником концепції стереотипного мислення і поведінкивважають  американського соціолога В.Ліппмана, який визначив місце і роль стереотипів у системі суспільної думки і запропонував своє розуміння відповідного поняття: стереотип – це стійке, категорійне і надзвичайно спрощене уявлення про будь-яке явище, групу, історичну особу тощо, що поширене у відповідній соціальній групі, та засвоюється індивідом у процесі соціологізації  [1].

Згодом було запропоновано велику кількість різних визначень соціального стереотипу, у яких залежно від теоретичної орієнтація автора на перший план висуваються відповідні аспекти цього феномена. Разом із тим у подальших дослідженнях можна спостерігати звуження означеного поняття – стереотип дедалі частіше почав ототожнюватися з етнічним забобоном і фактично став його синонімом, що негативно відбилося на подальшому вивченні феномена стереотипу.

Так, у своїх роздумах про природу стереотипу Р. Таджурі визначає соціальний стереотип як «спроможність суб’єкта, який сприймає інформацію, легко і швидко підпорядковувати людину, яка сприймається, певній категорії залежно від її віку, статі, етнічної приналежності, національності, професії і тим самим приписувати їй якості, які вважаються типовими для людей цієї категорії»[10; 402]. Р. О’Хара звертає увагу на те, що стереотип є, не тільки і не стільки продуктом соціалізації, скільки наслідком впливу на соціальну сферу засобів масової комунікації, що впливають на світогляд і поведінку людей. Підкреслюючи необхідність стереотипів як механізмів, що полегшують процес засвоєння інформації, дослідник зауважує, що категорійна істина, яка закладена в стереотипах, оманлива, оскільки стереотипи є спрощеннями «заснованими на окремих, ретельно вибраних деталях» [9; 191].

Власне бачення стереотипу запропонував Ґ.Оллпорт, який визначав стереотип як ригідне, спрощене й сповнене забобонів узагальнення, «позитивне або негативне перебільшене переконання, пов’язане з певною категорією (поняттям)»,тим самим поставивши знак рівності між стереотипом й упередженням.На думку дослідника, стереотип виникає в процесі категоризації світу і його основна функція полягає у підтвердженні (наданні раціонального пояснення) людської поведінки стосовно цих категорій. Ґ. Оллпорт пов’язав формування когнітивних образів, до яких належать стереотипи, з емоційною сферою людини, а саме з почуттям симпатії/антипатії. На переконання дослідника, при формуванні власної думки  стосовно іншого, індивід керується оцінним ставленням, іншими словами «навішує ярлики». Звідси випливає, що «створення узагальненого образу як «доброго» чи «поганого» є необхідною соціальною функцією стереотипу[6; 191].

Російський дослідник В. Ядовставить під сумнів сам принцип існування соціальних стереотипів як таких, визнаючи наявність стереотипізації лише в психологічному плані. «Дослідник, який працює в галузі соціології, – зауважує науковець, – повинен виходити з того, що індивід є суб’єктом, який активно перетворює соціальне середовище, а не об’єктом соціальних відносин» [Ядов 1960, с. 47-58].

Зауважимо, що дослідники акцентували свою увагу на когнітивному, афективному, соціально-психологічному, соціологічномуаспектах вивчення стереотипу, які тісно пов’язані між собою і мають споріднений момент щодойого вивчення. Йдеться, насамперед, про ставлення до стереотипу як до явища, хоч і неминучого, але в цілому негативного: «Коли про поняття говорять як про стереотип, то мають на увазі, що воно: 1) швидше просте, ніж складне або диференційоване; 2) швидше помилкове, ніж правильне; 3) засвоєне від інших, а не отримане безпосередньо з досвіду дійсності, про яку воно, за припущенням, дає уявлення;4) стійке до впливу нового досвіду» [8;259]. Отже, у подальших дослідженнях в успадкованій від В. Ліппмана традиції стереотип розглядався не тільки як усталене, а також як хибне, алогічне, недосконале утворення – «картинка в голові», «емоційний символ», «фіксований образ»; стереотип став виступати синонімом помилкової оцінки або упередженої думки про явища чи групи.  Такий шлях розвитку теорії призвів у глухий кут, оскільки не ставив завдання знайти відповіді на основні питання, пов’язані з феноменом стереотипу.

Разом із негативною оцінкою феноменастереотипу, спостерігаємо думки щодо його корисності. Так, К. Юнг зауважував, що стереотипи можуть бути логічно помилковими концепціями, але оскільки люди живуть не за логікою, а за почуттями любові і ненависті, осторог і роздратувань..., за почуттями переваги і самозбереження, то такі вербальні форми (тобто стереотипи) є настільки ж необхідними, наскільки й корисними[3]. Означену думку доповнює іТ. Ньюкомб: «Стереотипи не тільки зручні й заощадливі щодо збереження часу, але без них взагалі було б неможливо пояснити кожну нову ситуацію». При тому дослідник акцентує увагу на визнанні природного, об’єктивного характеру стереотипу, усвідомлення того, що заснована на простих психологічних механізмах, стереотипізація, як інструмент породження і розповсюдження неадекватних уявлень, є складним соціальним явищем, що може обумовлювати серйозні деструктивні наслідки, напруженість у соціумі[цит. за 4; 50-51].

У процесі накопичення знань про феномен стереотипу категоричні оцінки його змісту як помилкового, негативного замінювалися більш стриманими. Так відома пропозиція Е. Богардуса запровадити до наукового обігу поняття «соціотип», яким би, на відміну від стереотипу, позначалося б спрощене, стисле уявлення про певне соціальне явище, що повністю відповідає дійсності [7].О. Клайнберг запропонував гіпотезу про наявність «зерна істини» [цит. за 2; 295], за якоюобсягістиннихзнань в стереотипах превалює над хибними.Англійський соціолог Г. Таджфел у результаті проведених досліджень дійшов висновку, що за допомогою стереотипів в ході соціалізації передаються вірні відомості про соціум. Отримані таким чином знання допомагають індивіду орієнтуватися в навколишній соціальній реальності [11; 401-466].

Можемо констатувати, що на сучасному етапі науковці у своєму аналізі стереотипів шукають механізми співвідношення стереотипів і цінностей в загальному процесі стереотипізації; розглядають стереотипи як комплексні утворення; розповсюдженим стає розуміння стереотипу як продукту когнітивного процесу, а стереотипізації  – як складової цього процесу, що вступає в протиріччя відповідно до усталеного розуміння соціального стереотипу як ірраціонального та ізольованого явища.

У підсумку зазначимо: у характеристиці соціальних стереотипів прослідковуються два якісно протилежних погляди.  Перший характеризує стереотип як негативне явище в житті суспільства і особистості, основними рисами якого є стійкість і консервативність; стереотип емоційно забарвлений, формує упередженість до якогось явища чи суб’єкта. Другий спирається на когнітивні процеси, які є результатом спрощення, схематизації, що дає можливість економити час і людські зусилля, виконує адаптивну функцію і дозволяє передбачати поведінку людини. У результаті соціальний стереотип постає як стандартизований,емоційно забарвлений образ, уявлення про соціальне явище, суб’єкт і об’єкт, що склався з особистого досвіду, або отриманий з досвіду соціального оточення, у якому можна виділити наступні його характеристики: стереотип є структурною частиною свідомості, яка проявляється у формі моральних імперативів, норм, традицій, вірувань, установок; стереотип є схематизованою, спрощеною характеристикою соціальних об’єктів чи явищ, надзвичайно стійким образом або уявленням про певний об’єкт, клас об’єктів або соціальну групу; стереотип є специфічною формою оцінних суджень і уявлень про соціальні об’єкти або явища і реалізується шляхом відповідних вчинків чи діяльних актів суб’єкта; стереотип розглядається як спосіб групової ідентифікації особи, продукт цілеспрямованого впливу на раціональні та ірраціональні ділянки розуму людини.

Однак, незважаючи на достатню опрацьованість феномена стереотипу як соціального явища, станом на сьогодні залишаються нез’ясованимиряд питань, які будуть предметом авторського аналізу в подальшому.

 

Література:

  1. Липпман У. Общественноемнение / У. Липпман; [пер. с англ. Г.В. Барчуновой]. – М. : Инст. Фонда «Общественноемнение», 2004. – 384с.
  2. Стефаненко Т.Г.Этнопсихология: практикум: Учебноепособие для студентоввузов / Т.Г. Стефаненко. – М: Аспект Пресс, 2006. – 208 с.
  3. Юнг К.Г. Архетип і символ / К.Г. Юнг; [пер.с англ.]. – М.: Ренесанс, 1991. – 301 с.
  4. Ядов В.А. Идеологиякак форма духовнойдеятельностиобщества / В.А.Ядов. – Л.: Изд-воЛенингр. ун-та, 1961. – 122 с.
  5. ЯдовВ.А. К вопросу о теории «стереотипизации» в социологии / В.А. Ядов // Философские науки. – 1960. – № 2. – С. 47-58.
  6. AllportG.W. Thenatureofprejudice. – N.-Y., 1958. – 496 p.
  7. BogardusE.S. StereotypesversusSociotypes. SociologicalandSocialResearch / E. Bogardus. – Toronto, 1950. – Vol. 34. – 387 р.
  8. InternationalEncyclopediaofSocialSciences / Ed. by D.L. Sills. – Lnd: Collier-MacMillan publ. – 1972. – Vol 15: Soci – Thi. – 622 p.
  9. O’Hara R. MediafortheMillions / R. O'Hara. – N.-Y., 1961. – 258 p.
  10. Tadiuri R. PersonPerception / R. Tadiuri // TheHandbookofSocialPsychology. – N.-Y., 1969. – Vol.3. – P. 389-422.
  11. Tajfel H. IntergroupBehavior / H.Tajfel H. – N.-Y., 1978. – P. 406-466.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (20.07.2014)
Просмотров: 711 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  

Вчені, різних часів, зробили багато для розуміння поняття «стереотип». Але, еволюція людства відбувається постійно, що вливає на розвиток психіки. В певний період існування суспільства цінності змінюються, відбувається домінанта тих на інших, що призводить до виникнення нових актуальних питань.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]