Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 25.07.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки
Языкознание
Засоби атракції інтерв’ю як жанру і методу у сучасному медіапросторі
 
Автори:
 
Маскимець О.М., к.філол.н., доцент кафедри українознавства, Таврійський державний агротехнологічний університет
 
Люта Євгенія Геннадіївна, студентка факультету агротехнологій та екології, Таврійський державний агротехнологічний університет
 
Сучасне інформаційне суспільство як комунікативне середовище вирізняється не стільки процесом обміну інформацією та кількістю суб'єктів, що беруть участь у спілкуванні, скільки специфікою цієї інформації та характером взаємодії між учасниками комунікації. Саме у взаємодії людей у процесі їхнього спілкування та діяльності містяться витоки діалогічності. Діалогічність допомагає спрямувати свій твір на аудиторію. Укладаючи певні думки, сподівання, наміри, передбачення, автор робить його інформативно-комунікативним передавачем власних налаштувань на спільну дію з аудиторією. Пріоритет усного варіанту мовлення зумовив активне впровадження діалогічного типу мовного зв’язку. Зараз спостерігається тенденція переважання інформаційності над публіцистичністю, діалогу над монологом. Можна з упевненістю сказати, що діалогічні жанри у сучасному медіапросторі є найбільш визначальними й домінантними. У наш час аудиторія ЗМІ вибагливо ставиться до сприймання інформації. Найглибшим і невичерпним джерелом інформації завжди була, є і буде – людина, тому журналісти все частіше звертаються до неї у своїй роботі. Відомий німецький учений-журналіст З. Вайшенберг зазначає, що «інтерв’ю – це справа довіри. Особа, у якої беруть інтерв’ю, має бути впевнена, що її висловлюваннями не будуть маніпулювати. При цьому говориться, що національні газети, телевізійні канали, які найсильніше впливають на громадську думку, більше схильні до такого маніпулювання, ніж, наприклад, регіональні газети або інформаційні агентства, які за допомогою інтерв’ю проводять, як правило, відкрите дослідження тієї чи іншої проблеми» [2, 66].
Взаємодія суб'єктів спілкування не є хаотичною. Вона певним чином організована та укладена в системи, об'єднані за змістом і формою в цілісні послідовності комунікативних одиниць [3, 57]. Таким чином, діалогічність — це відображення взаємодії двох чи більше смислових позицій із метою досягнення ефективної комунікації, потрібного комунікативного результату. На формування діалогу, його ведення впливає атракція. Міжособистісна атракція – це перевага одних людей над іншими. Кажучи іншими словами, це робить зрозумілим, чому одні люди можуть швидко знайти контакт один з одним і почати ефективне спілкування, а інші – ні [1,250]. Сучасна дослідниця М. Шельмах зазначає, що у мовознавчому дискурсі інтерв’ю розглядається як домінантна жорстко регламентована жанрова форма, що базується на діалогічній взаємодії двох мовних суб’єктів (автора і реципієнта), виражених у тексті за допомогою модально зумовленої авторської мови й мови реципієнта на основі темо-рематичного зв’язку запитань і відповідей» [5, 3].
Залежно від характеру події, від реципієнтів, дослідники виділяють певні різновиди інтерв’ю. О.Самарцев у своїй книзі «Творча діяльність журналіста» розглядає такі типи інтерв’ю: інформаційне, дослідницьке, фокусоване, інтерв'ю-версія, особисте, емоційне, розважальне, подієве. [4, 259].
Мета нашої роботи полягає в тому, щоб дослідити та проаналізувати засоби атракціїі інтерв’ю як жанру і методу у сучасному медіапросторі.
Зараз як регіональні так і обласні ЗМІ широко застосовують інтерв’ю у своїй роботі. Отримані в процесі його проведення відомості призначені не тільки для задоволення цікавості учасників розмови або заради особистих цілей, а й для того щоб більш точно передати отриману інформацію до читацького загалу.
Інтерв’ю «Хочу зрозуміти Нестора Махна» («Пологівські вісті». – 2010. – с.10) є різновидом інтерв’ю – монологу. Для цього жанру характерним є те, що зміст розмови передається у вигляді цільної розповіді. Іноді журналіст на сторінках газети може розміщувати оброблений матеріал, який отримав під час бесіди зі співрозмовником. У цьому матеріалі у формі монологу розповідається про захоплення молодого хлопця життєвим шляхом Нестора Івановича Махна. Підводка до інтерв’ю-монологу є така: «На запитання, чим захопив Нестор Іванович, хлопець, посміхнувшись, почав….». Ще це інтерв’ю можна віднести до подієвого, бо присвячено 122 річниці з дня народження Нестора Махна. Також при підготовці матеріалу використовувався метод інтерв’ю, і він же застосований у цій публікації. «Іван Тимощук цього року закінчив університет, а захопився легендарним отаманом ще в студентські роки, після перегляду документального фільму «Дев’ять життів Нестора Махна»…». «… А ще Ваня багато спілкується з однодумцями, які також цікавляться життям гуляйпільського військового та громадського діяча, де в чому допомагають соціальні мережі в Інтернеті. До речі, саме там він познайомився з жінкою із Санкт-Петербургу, яка цікавиться «махновщиною»…».
Інтерв’ю «Красиві і душею і тілом» («Пологівські вісті». – 2010. – с. 11), під рубрикою «Захоплення» за класифікацією дослідників є бліц-інтерв’ю. У ньому йдеться про заняття спортом, позиції хлопців, які займаються пауерліфтингом. Журналіст лаконічно й конкретно вводить читача в проблему інтерв'ю, позначає позиції учасників. Також його можна вважати подієвим, бо матеріал присвячений Дню фізичного виховання. За ступенем формалізації -- це формалізоване інтерв’ю, тому що заздалегідь визначені формулювання питань. За стадією дослідження -- основне інтерв’ю. За кількістю учасників -- групове інтерв’ю, бо в ньому бере участь шість осіб. Усі коментарі інтерв’юйованих подано збалансовано.
«Цирк поїхав, а балет залишився» («Запорозька Січ». – 2010. – с. 8) надруковано під рубрикою «Наші артисти» за жанром є портретним інтерв’ю. У ньому йдеться про Запорізький державний цирк. На прикладі однієї з танцівниць балету розкривається все життя цирку. Спочатку журналіст вводить читача в курс справи, розповідаючи про цирк, а далі бере інтерв’ю у танцівниці балету, який є постійним у Запоріжжі. Це інтерв’ю описує як саму співрозмовницю, так і Запорізький державний цирк.
«Справжній козак – не імідж, а спосіб життя» («Запорозька Січ». – 2008. – с. 8) є портретне подієве інтерв’ю. Воно було взято одразу після перегляду п’єси «Мамай». У ньому актор показує себе з різних боків, говорить про себе, таким чином, розкриваючи себе суспільству. За ступенем формалізації – це вільне інтерв’ю. За стадією дослідження – основне, та за кількістю учасників – індивідуальне.
На радіостанції «Великий Луг» є інформаційні повідомлення у яких використовується метод інтерв’ю. У повідомленні «Захисники тварин вийшли на вулицю» від 12 серпня 2011р. розповідається про волонтерів Запорізької молодіжної громадської організації «Служба захисту тварин» та їхню акцію. Ще повідомлення відіграє оціночну та емоційну функцію. Оціночна: «Акція привернула увагу запоріжан. Навколо захисників тварин було гамірно і зрозуміло, що деяким тваринам скоро пощастить не без допомоги добрих людей». Емоційну функцію можна простежити у наступній фразі «Мені вдалося поспілкуватися з одним із волонтерів – Сонею Третяк. Вона ще школярка, але її вже турбує питання захисту тварин». Це уточнення було необхідним задля кращого розуміння повідомлення і для підтвердження того, що дійсно волонтером може стати кожен бажаючий, не залежно від віку та соціального статусу.
У повідомленні «Запорізькі дзюдоїсти з Ташкенту привезли п’ять медалей» на радіостанції «Великий Луг» від 24 липня 2011р використовується метод інтерв’ю. У ньому маємо посилання на учасника подій. «Як говорить срібний призер, що в першому поєдинку з легкістю переміг казаха і узбека, у полуфіналі вдалося обійти казаха Олександра Касачова, а ось вже у фіналі він поступився хазяїну змагань, із-за того, що далися взнаки попередні перемоги та втома». У цьому випадку інформація одержана «з перших вуст», тому журналіст має «пряму» інформацію, на яку посилається.
Отже, здійснене дослідження засобів атракції жанру і методу інтерв’ю в системі жанрів журналістикознавства дозволило зробити загальні висновки. Внаслідок активного творчого вияву жанри стилю масової інформації починають взаємовпливати, що спричиняє до появи гібридних міжвидових структур. До таких гібридних мас-медійних жанрів належить інтерв’ю.
 
Література:
1.Абрамова Г. Введение журналиста в практическую психологию / Г. Абрамова. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 405 с.
2.Вайшенберг З. Новини журналістики: навч. посіб. / З. Вайшенберг; [за заг. ред. В. Ф. Іванова]. – К.: Академія Української преси, 2004. – 262 с.
3.Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: підручник / В. Здоровега. – 2-е вид., перероб. і допов. – Львів : ПАІС, 2004. – 268 с.
4.Самарцев О.Р. Творческая деятельность журналиста: очерки, теории и практики. – М. Академический проект, 2007. – 528 с.
5.Штельмах, М. Л. Інтерв`ю в системі жанрів сучасної україномовної комунікації [Текст]: автореф. дис. ... канд. філолог. наук: 10.02.01: захищ. 03.10.08 / Марія Леонідівна Штельмах. – К., 2008. – 20 с.
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (12.01.2014)
Просмотров: 712 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]