Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 28.07.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Германские языки

Вплив гендерного чинника на вживання різних підкласів складнопідрядних та ускладнених речень у творах письменників ХХ століття

Автор: Бухінська Тетяна Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

 

Гендерні ознаки мовної картини світу – це сутнісні вияви пізнання світу крізь призму чоловічої і жіночої оптики бачення, які інтегрують універсальні і національно специфічні ознаки, виявляють особливості номінативної і комунікативної діяльності обох статей, а також визначені статтю особливості мовної діяльності і мовної поведінки. [4]

Неабиякий інтерес становить гендерна атрибуція прозових і поетичних текстів, адже за імпліцитними концепціями жіночих і чоловічих текстів стоять стійкі культурні стереотипи, які фіксують у прозі відмінності гендерних моделей художньої об’єктивізації реальності.

Вивчення функціонування речення у текстах належить до найбільш інтенсивно досліджуваних і, відповідно, актуальних у сучасному мовознавстві. Однак, попри різно¬манітність наукових пошуків мало вивченим залишається питання статистичного до¬слід¬ження текстів з огляду на особ¬ливості функціонування в них різних син¬так¬сичних структур та вплив гендерного чинника на дві провідні харак¬терис¬ти¬ки ре¬чен¬¬¬ня – розмір та структуру.

Об’єктом  роботи послугували складнопідрядні та ускладнені речення в творах відомих німецькомовних письменників Флоріана Кальбека «Будинок сестер Лінських», Едгара Гільзенрата «Пригоди Рубена   Яблонські» і «Ніч», Патріка Зюскінда «Парфумер» і «Контрабас», Марлен Гаусгофер «Стіна» та Катрін Шмідт «Зеебахові чорні кішки».

Метою дослідження стало вивчення гендерних особливостей авторського стилю письменників шляхом комплексного зіставлення розміру складнопідрядних та ускладнених речень у творах досліджуваних авторів.

У нашому дослідженні розмір речення вимірювався за кількістю слів. Весь отриманий шляхом суцільної вибірки корпус речень було розбито за розміром на чотири підкласи: короткі (до 10 слів), середні (до 30 слів), довгі (до 60) та наддовгі, об’єм яких практично не обме¬жений. Нижньою межею довжини речення є 1, верхньої межі немає, оскільки теоретично можливе існування написаного речення будь-якої довжини.

Довгі та дуже довгі речення вживаються набагато рідше від середніх та корот¬ких, од¬нак поява навіть одного з таких речень впливає на середній розмір речення. Се¬ре䬬ній розмір речення  є специфічним для кожного тексту; очевидно, це параметр стилю, жанру, автора. [1, 110-111] Далі короткі речення у дослідженні будуть позначатися скорочено  символом КР, середні – СР, довгі – ДР, наддовгі – НДР.

Зважаючи на важливість речення в структурі  можливих характеристик тексту, ми висуваємо гіпотезу: розмір речення може бути  однією з ознак гендерної диференціації мови письменника.

Розглянувши середню довжину речень у творах чоловіків та жінок, нами виявлено, що цей показник знаходиться у межах від 18,7 (у творах М. Гаусгофер) до 31,52 (у П.Зюскінда) (див. табл. 1).

 

Таблиця 1

Середня довжина речень у всіх творах досліджуваних авторів

Автор

Е. Гільзенрат

Ф.Кальбек

П.Зюскінд

М. Гаусгофер

К. Шмідт

X у творах

19,3

25,26

31,52

18,7

22,26

 

Однак, чи є ці показники значущими для творів чоловіків на противагу жінкам, ми можемо довідатись лише перетворивши всі речення на підкласи за розміром – КР, СР, ДР, НДР. (див. табл. 2)

 

Таблиця 2

Розподіл всіх досліджених речень за підкласами

Автор

КР

СР

ДР

НДР

чоловіки

109

586

105

31

жінки

33

380

146

12

 

За отриманими на рисунках даними виявилось, що найбільшими відмінностями у вживанні володіють короткі (6% - у жінок та 13% - у чоловіків)та довгі речення (26 % - у жінок та 13% - у чоловіків). Однак, чи є ці результати суттєвими, ми не можемо відповісти, оскільки масив досліджуваних речень у чоловіків та жінок різний. Для цього скористаємось значеннями критерію χ²  та коефіцієнта  К, які дають змогу виявити, чи є отримані величини суттєвими для досліджуваних величин, незалежно від об’єму вибірки (див. таб. 3).

 

Таблиця 3

Значення критерію χ² та коефіцієнта К (для табл. 2)

Автор

КР

СР

ДР

НДР

χ² К

χ² К

χ² К

χ² К

чоловіки

20,02 0,12

2,49

 

3,02

жінки

     

38,52 0,17

 

 

 

За даними обчислень порівняння вживаності підкласів речень за розміром у чоловіків та жінок ми виявили сильний зв'язок між ознакою [чоловіки] і [КР] (χ²=20,02, К=0,12) та [жінки] і [НДР] (χ²=38,52, К=0,17). Решта помічених зв’язків виявились незначними.

Отримані результати ще раз підтвердили наше припущення, що жінки надають перевагу більш поширеним реченням і текстам та вживають при цьому складніші синтаксичні структури. Чоловікам властиве вживання в мові професіоналізмів і термінів, їх речення і тексти більш наочні і менш динамічні.

У XX же столітті підвищення соціального статусу жінок розмиває кордони між чоловічою і жіночою мовою. Мова сучасних жінок наближена до розмовного стилю, де часто порушуються строгі літературні норми.

Таким чином, дослідження письмової мови чоловіків і жінок показують, що різниця у використанні ними мовних одиниць не є випадковістю. Своєрідність в мові статей дійсно існує, причому на всіх його рівнях і в будь-якій мові. Жінки надають перевагу більш складним реченням і текстам. Чоловікам властива схильність до лаконічних речень і текстів. Але необхідно відзначити, що, хоча існує спільна тенденція гендерної диференціації мовних засобів, вище перелічені характеристики можуть мінятися залежно від комунікативної ситуації, культурного рівня і соціального статусу мовця.

 

Література:

1.   Домашнев А. И. Интерпретация художественного текста. Немецкий язык, 2-е изд. дораб. / А. И. Домашнев – М.: Просвещение, 1989. – 195 с.

2.   Кирилина А. В. Исследование гендера в лингвистических научных дисциплинах // Гендерные образование в системе высшей и средней школы: состояние и перспективы: Материалы международной научной конференции, Иваново, 24– 25 июня 2003 г. – Иваново: Иван. гос. ун-т, 2003. – С. 132–138.

3.   Кухаренко В.А. Принципы лингвистического исследования индивидуально-художественного стиля // Сб. научн. тр. – М.: Изд-во МГПИИЯ, 1973. – Вып. 73. – С. 287–293.

4.   Словарь гендерных терминов. – Режим доступа: http://www.owl.ru/gender/112.htm.

Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (21.11.2014)
Просмотров: 589 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  

ХХ ст. в історії літератури стає знаковим, адже вже стають все більш популярні романи для жінок і про жінок. В котрих описується жіночий світ: глибокий і незрівняний. Жінка вже не доповненням до чоловіка, а виступає цілісною особистістю. Більше з’являється  жінок-письменниць. Звичайно, їх стиль написання різниться. І це ставить цікаву задачу перед літературознавцями – досліджувати.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]