Германские языки - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Германские языки
Емотивно – оцінна лексика в газетно-публіцистичному стилі (на базі німецької преси)
 
Автор: Чорна С.С., кандидат педагогічних наук, Класичний приватний університет (м. Запоріжжя)
 
Однією з цікавих проблем сучасної лінгвістики є вивчення емотивно – оцінної лексики. Ця проблема відображена в багатьох роботах зарубіжних і вітчизняних мовознавців (А. Алексєєв, А. Белецька, Т. Винокур, О. Вольф, В. Дєвкін, О. Москальська, В. Чабаненко, В. Шаховський та ін.). У публіцистичному стилі емотивно – оцінні слова вживаються досить своєрідно і часто.  Вони наявні у всіх жанрах публіцистики: у статтях,  кореспонденціях, замітках, в інформаційних повідомленнях, рецензіях, нарисах.
Аналіз лексики було зроблено на базі газетних і журнальних матеріалів за 2012р.: „Frankfurter Allgemeine";"Der Spiegel”,  Die Zeit" (онлайн-версії).
У сучасній пресі досить активними є формальні способи непрямого вираження оцінки. Серед них важливе місце займають лапки.
Можна виділити два найбільш розповсюджені типи застосування лапок як засобу вираження оцінки в газеті.
1.Псевдоцитування. У цьому разі лапки допомагають передати думку, що
ситуація насправді не відповідає офіційним заявам. У зарубіжній пресі офіційні версії часто мають низький рівень довіри: газети (і читачі) негативно ставляться до них. Лапки стають ефективним способом дистанціювати позицію даної газети від офіційної версії.
Наприклад: Der Wahlkampf in den USA wird immer aggressiver: „That's a bullshitter" – mit diesem drastischen Schimpfwort hat Barak Obama seinen Herausforderer Mitt Romny nun in einem Interview bezeichnet. („Der Spiegel")
2.Оцінка на базі цитати. Цитата стає засобом  непрямої оцінки. Така
функція цитатних лапок проявляється у двох аспектах: 1) вони характеризують автора цитати; 2) вони передають ставлення журналіста до повідомлення.
Наприклад: Außenminister Guido Westerwelle bezeichnete die Parlamentswahl in der Ukraine als „wichtige Bewährungsprobe für Demokratie und Rechtsstaatlichkeit". ("Frankfurter Allgemeine")
Hitlers Werk „Mein Kampf" sei „politische Pornographie", die verfolgt werden müsse, argumentierte Lem. („Der Spiegel")
В обох випадках оцінною домінантою лапок є іронія. Її передають псевдоцитатні й цитатні лапки. Використання псевдоцитатних лапок для створення іронічного ефекту призводить до розходження семантики слова і фрази з його прагматикою [2; с.19].
Іронічний потенціал цитатних лапок визначається самим вибором цитати: „висмикуванням” із контексту; місцем цитати в тексті і тим, що цитована інформація свідомо суперечить дійсності.
Перевага лапок як прихованого засобу оцінки полягає ще й у тому. що не кожен читач здатен сприйняти таку інформацію. Це в свою чергу дає можливість зберегти об’єктивність.
Найчастіше в досліджуваній літературі беруться в лапки парафрази. Парафрази – це описові звороти, які вживаються замість звичайних назв, осіб, предметів, явищ. Більшість учених вважають, що вони зв’язані з новою оцінною семантикою слів і словосполучень. Парафраза виникає у зв’язку з бажанням дати предмету, явищу, особі, дії певну оцінку [3; с.68].
У газетних текстах переважають парафрази, які вживаються замість власних назв осіб. В основному парафрази назви – осіб використовуються стосовно політичних діячів. Наприклад, Бориса Єльцина називають "der Steuermann im Todesboot”, В.І. Ленін -  "spirituellen Genius der slawischen Völker”, Фідель Кастро - "ein größerer Clown als Chaplin”, його колегу по боротьбі називають "persönliche Hexerin”, Ніколя Саркозі – „das Phantom des Elysee” та „Elysee- Chef", Володимир Кличко – „Hoffnungsträger”, китайський прем’єр, за оцінкою журналіста, „Schildkrötenei mit null Intelligenz”.
Цікавими в газетних текстах є такі стилістичні фігури, як оксюморони. Оксюморон - це літературний прийом, в якому по’єднуються протилежні за змістом контрастні поняття, які разом дають нове уявлення, ця нова семантика оксюморона і є, як правило, оцінною [1; с.155].
Наприклад: "streitbaren Demokratie”, "nützliche Idioten”, "stillen Katastrophe”.
У газетно-публіцистичному стилі найбільш розповсюдженим є епітет з позитивною чи негативною оцінкою: der triumphierende Wahlsieger Bush, die extremistische Politik, absoluten Kassenschlager, der süßeste Mann, schrekliche Tragödie.
Універсальною рисою преси є пошук нових, свіжих, незатертих засобів вираження – слів, образів, стилістичних прийомів. Для створення оцінного ефекту і образності в газетно-публіцистичному мовленні використовуються і метафори. Наприклад: „Nazi-Schweines", „politischen Harakiri", „der Affen-Mann", „die Nilpferd –Männer".
Таким чином, вживання індивідуально – творчих засобів мовного впливу емотивної лексики в публіцистичному стилі не виходить за рамки норми цього стилю, а є його невід'ємною рисою.
 
Література:
1.Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів.- К.: Вища школа, 1985.-360с.
2.Рао С. Оценка с помощью кавычек: язык прессы // Русский язык.-1996.-№3.-С. 18-22.
3.Сучасна українська літературна мова: Лексика.- К.: „Наукова думка”, 1969.- 584с.
 
Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (13.11.2012)
Просмотров: 479 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]