Филологические науки - Филологические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 06.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Филологические науки

Филологические науки

Застосування методів кооперативного навчання на заняттях з перекладу

Авторы:

Лопатка В.Д., к. пед. наук, доцент

Мичковська В.Р., к. пед. наук, доцент, Національна академія Державної служби України

 

Перехід з індустріальної епохи в еру інформації та інформаційних технологій позначається також на роботі перекладача. Глобалізація та дігіталізація, і як наслідок, зростання об’ємів нових знань та інформації в контексті прогресуючої технологізації та розвитку нових інформаційних та комунікативних технік зумовлюють появу та розвиток нового профілю компетенцій перекладача як фахівця своєї справи.

Зазначені вище фактори значною мірою впливають на професійну практику перекладача. Якщо раніше під процесом перекладу розуміли виключно передачу змісту тексту з однієї мови на іншу, то наразі сюди додається орієнтована на досягнення якісного результату групова робота перекладачів, фахівців з конкретної сфери діяльності та замовника. Таким чином змінився і перебіг робочих процесів при наданні перекладацьких послуг. Останнім часом помітна відмова від розподілу завдань пов'язаних із здійсненням перекладу між окремими особами та, відповідно, делегування повноважень на виконання певних субпроцесів групі фахівців.

Такі зміни в перекладацькій практиці відображаються також при розробці нової концепції підготовки перекладачів та, відповідно, укладанні навчальних програм з перекладознавства та супутніх дисциплін в ВНЗ ЄС. Відзначаються помітна орієнтація на практику та сприяння розвитку професійно-практичних та соціальних компетенцій. Тільки за рахунок такої переорієнтації навчання є можливою передача перших професійних навичок. Змінений спектр завдань та різноплановість профілю компетенцій перекладача вимагають також диференціації навчання, що уможливлює інтеграцію комплексних та практично орієнтованих завдань в процес підготовки майбутніх перекладачів.

Так, кооперативний метод перекладу за нормами проблемно-орієнтованого навчання відповідає якнайбільше його вимогам і є найбільш наближенням до реалій та практики, а, в багатьох випадках, також науково обґрунтованою вправою на переклад. Нова навчально-психологічна парадигма базується на концепції конструктивістської теорії пізнання, центральним об’єктом дослідження якої є суб’єктивність сприйняття дійсності, активна роль студента та набуття знань окремим індивідом. Паралельно зростає значення здатності до соціальної інтеракції. Міждисциплінарність, постійна зміна точок зору, варіативність контекстів та ситуацій, проблемно-орієнтоване навчання, орієнтованість на практику є основними критеріями конструктивістського навчання.

Сценарій конкретного заняття орієнтується на проблемно-орієнтоване навчання, основними моделями якого є робота над оригінальними та комплексними завданнями, реалістичні робочі контексти, саморегуляція навчального процесу, робота в малих групах, самонавчання, автентичні матеріали. Успішним прикладом такого навчання є дослідницький проект вивчення медичної термінології, який був проведений за участі студентів медиків та майбутніх перекладачів при Хайдельберзькому університеті (Німеччина). Організатори експерименту відмовились від індивідуального виконання перекладу, а створили невеликі робочі групи для його здійснення. За сценарієм дослідження студенти отримували електронною поштою від замовника текст для перекладу із зазначенням строків, контактних осіб та додатковим інформаційними матеріалами. Надалі текст перекладався групою осіб, яка складалася з 5 студентів і представляла «перекладацьке бюро». За роботою спостерігав викладач – перекладач із досвідом практичної роботи в цій галузі. Кабінет, де проводився експеримент був оснащений комп’ютерами, доступом до мережі Інтернет, автоматизованими системами перекладу тощо. Основною ідеєю експерименту було здійснення перекладу групою під час активного обговорення його контексту, можливостей перекладу із урахуванням конкретної ситуації, термінології, полісемії тощо. Таким чином, студенти збирали базу можливих варіантів, з якої надалі мав бути обраний найбільш адекватний. Новизна експерименту полягала в тому, що група постійно обмінювалася інформацією, думками, була задіяна в цілому процесі здійснення перекладу, рішення щодо підбору того чи іншого варіанту приймалися колегіально.

Результати подальшого аналізу роботи групи та його порівняння з перекладами виконаними окремими студентами засвідчили перевагу кооперативного перекладу над індивідуальним, що, відповідно, позитивно позначається на розвитку перекладацької компетенції студентів.

Категория: Филологические науки | Добавил: Administrator (23.11.2015)
Просмотров: 304 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]