Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Экономические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Четверг, 08.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки

Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности)

Проблеми і перспективи координації в управлінні проектами.

 

Автор: Селезньов Сергій Вікторович, бакалавр кафедри математичного моделювання економічних систем, Національний технічний університет України «Київський Політехнічний Інститут»

 

В управлінні організаційними системами істотну роль відіграють процедури мотивації і стимулювання. Поведінка людини в організації і вплив на її діяльність морального і матеріального стимулювання становить об'єкт дослідження економіки, соціології, психології, теорії управління та інших наук.

Характерною особливістю проектної діяльності є взаємозалежність дій і результатів діяльності різних виконавців. Зокрема, ця залежність може проявлятися в тому, що витрати виконавців залежать не тільки від їх власних дій, але і від дій інших. Термін «процедури стимулювання» може розумітися в двох сенсах. Перше (широке) значення цього терміну - процедури, націлені на узгодження інтересів і координацію діяльності учасників проекту. Друге (вузьке) значення - процедури, що дозволяють визначати залежність винагороди учасників проекту від їх дій і результатів діяльності команди проекту. Зрозуміло, що використання раціональних принципів матеріального стимулювання, без ефективного узгодження і координації недостатньо (і навпаки, ефективне узгодження і координація неможливі без використання відповідних спонукаючих впливів). Тому при обговоренні вимог до процедур стимулювання, перерахування рекомендацій щодо їх впровадження та т.д., ми будемо, в першу чергу, розуміти стимулювання в широкому сенсі - як сукупність методів узгодження і координації

Аналіз систем оплати праці виконавці в проектно-орієнтованих організаціях [1, 2, 3, 4] свідчить, що у вітчизняній практиці як рядові виконавці, так і керівники різного рівня в більшості регулярно отримують фіксований оклад і при завершенні проекту або його етапів отримують незначну за розміром фіксовану премію, яка суб'єктивно сприймається як частина заробітної плати і не відіграє суттєвої мотиваційної ролі. У зарубіжній практиці (в розвинених країнах) оплата проводиться на контрактній основі за обсяг робіт (оплата технологічної або проектної, тобто орієнтованої на результат, діяльності);

 

Література:

1.   Васильев Д.К., Колосова Е.В., Хулап Г.С., Цветков А.В. Системы и механизмы реализации проектов: опыт внедрения / Материалы Международного симпозиума по управлению проектами в переходной экономике. Москва, 1997. Том 1. С. 683 –

2.   Егоршин А.П. Управление персоналом. Н.Новгород: НИМБ, 1997. - 607 с

3.   Kuehn R.R., Khandekar R.P., Scott C.R. The effects of marginality and reward on matrix conflict // Project management journal. 1996. September. P. 17-26.

4.   Toney F., Powers R. Project manager pay // Proceedings of 27-th Annual PMI Symposium. Boston, 1996.

 

Категория: Экономические науки | Добавил: Administrator (25.06.2016)
Просмотров: 94 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]