Академия наук

Розробка інноваційних рішень щодо покращення якості продукції

Авторы:

Кандаурова Ю.С., студентка факультету економіки та фінансів

Мєшкова Н.Л., доцент кафедри економіки і управління, Донбаський державний технічний університет, м. Лисичанськ, Україна

Україна знаходиться в першій десятці країн світу за запасами вугілля, але більша їх частина є нерентабельною. Останнім часом на багатьох шахтах сильно знижується якість видобутого вугілля. При розробці вугільних родовищ втрати в надрах сягають 20%, а зольність видобутого вугілля 30-40%. Навіть після збагачення, деякі марки вугілля мають зольність від 4% до 25%. Через це частина видобутого вугілля не знаходить збут, а це є великим збитком для вугільної промисловості та її споживачів. Внаслідок зниження якості вугілля ще більші збитки мають шахти та підприємства, які використовують вугілля для виробництва теплової та електричної енергії, коксу та чугунку. За низької якості ринкова ціна на вугільну продукцію значно нижча необхідної вартості видобутку вугілля. Виручки від реалізації вугілля недостатньо для покриття витрат вугільних підприємств[1; 18].          

Таким чином, низька якість видобутого вугілля є серйозною перешкодою на шляху до ринку. Бо в умовах постійного росту конкуренції зростають і вимоги до розвитку вугільної промисловості.     

Розробка методів підвищення якості вугілля стає найважливішою задачею для вугільних підприємств. В сучасних економічних умовах це є досить актуальним напрямком наукових досліджень Роль вугілля для нашої країни важко переоцінити. Воно є єдиним енергоносієм, котрим Україна може забезпечити себе самостійно в повному обсязі. Вугілля є надзвичайно важливим ресурсом. Успішний розвиток вугільної промисловості визначає можливості, темпи та напрямки економічного та соціального розвитку країни[2; 213].

Метою роботи є дослідження питань, які пов’язані з перспективами розвитку вугільної промисловості, розробка способів та технічних засобів, які підвищать якість видобутого вугілля.

Для всіх видів вугільної продукції основними показниками якості є зольність, вологість, вміст сірки, вихід летких речовин, вища та нижча теплота спалювання.

Якість енергетичного вугілля України не досягає проектних значень. Воно характеризується      зниженою калорійністю та підвищеною зольністю. Видобуте вугілля представляє собою суміш вугілля з негорючими мінералами, таке вугілля не завжди задовольняє потреби споживача[3; 17].

Причиною зниження якості вугілля є той факт, що багато задач розробки вирішується на вузькогалузевій позиції.

Зараз на виробництво неякісного вугілля впливає монополізація ринку вугілля. Шахти та збагачувальні комбінати державної форми власності є низько ефективними, морально та фізично застарілими, мають високу собівартість видобутку та завищену вартість. Застаріле обладнання та технології, складні гірничо-технологічні умови також знижують якість вугілля.

В українській вугільній промисловості склалася дуже складна ситуація, яка вимагає найшвидшого вирішення, бо ринок українського вугілля знаходиться зараз у кризі. В Україні є багато шахт, які можуть стати прибутковими, якщо застосувати правильний підхід до їх реструктуризації. Наприклад, на шахтах Донбасу майже без додаткових витрат може бути знижена зольність на 5-10% за рахунок застосування технологічних схем підготовки ті відпрацювання виїмкових дільниць, залишаючи породу в шахті.

Сучасні економічні умови вимагають розробку способів раціонального використання надр та удосконалення технології видобутку з метою покращення якості вугілля.

Перед проведенням заходів щодо покращення якості вугілля необхідно провести комплексний та системний аналіз.

Заходи по підвищенню якості вугілля:

1) роботи, які дозволяють знизити зольність видобутого вугілля:

- розробка технології залишення породи в шахті;

- проектування спеціальних виймальних машин для роздільного виймання породи та вугілля;

- проведення робіт по підриванню та прибиранню породи;

2) знизити вологість  вугілля можна за рахунок осушення масивів гірських порід шляхом збору та відводу підземної гравітаційної води в природні пониження (річки, озера) або штучні споруди за допомогою проведення дренажних робіт;     

3) зниження подрібнення вугілля шляхом використання спеціального обладнання, максимального зниження висоти падіння вугілля при його завантаженості та перевантаженості.  

На сьогоднішній день дуже популярним засобом підвищення якості вугілля є застосування збагачення. Через те, що збагачення вугілля вимагає реконструкції електростанцій, а відповідно і додаткових витрат на модернізацію, не всі підприємства готові використовувати цей метод. Але спочатку треба розглянути, яку ж користь можна отримати від збагачення, окрім того, що воно значно підвищує якість вугільної продукції[6; 27].

Привабливість збагачення вугілля визначається тим, що споживач, як показує світовий досвід, готовий за кожні додаткові 500 ккал/кг додатково платити 10% до ціни. Собівартість збагачення невелика[7; 70].

Важливим аспектом економічної ефективності збагачення є скорочення транспортних витрат і відсутність потреб в вагонному парку. Збагачення вугілля дозволяє перевозити в 1,5 рази більше енергії. За таких умов можна добре зекономити на транспортних видатках.

За використанням збагаченого вугілля споживачеві не потрібно будувати сортувальні та дробильні комплекси, зменшуються екологічні платежі.

Підвищення результативності вуглезбагачення здатне забезпечити новий техніко-економічний рівень    вугільної промисловості України.

Окрім цього, для результативності вугільної промисловості необхідне підвищення інвестиційної привабливості. Потрібна модернізація основних фондів, необхідні також капіталовкладення в нові технології. Треба приділити увагу питанням відносно інвестиційної діяльності в Україні з боку іноземних інвесторів. Для стимулювання приватного капіталу необхідно зробити реструктуризацію підприємств, змінити законодавчу базу, лібералізувати ринок вугілля та ін..

Література:

1. Долгий В.Я. Новини та інформація про вугілля та вугільну галузь/ В.Я Долгий, А.А. Кривченко, М.Д. Шамало, В.А. Долга// Вугілля України.- 1999.- №8.- С.18-22.          

2.Дорогунцов С.І. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С. І. Дорогунцов, Ю. І. Пітю­ренко, Я. Б. Олійник та ін.- К.: КНЕУ, 2000.- 364 с.

3. Ляшенко О.Ф. Стан і перспективи розвитку вуглезбагачення в Україні/ О.Ф. Ляшенко// Проблеми загальної енергетики.- 2007.- №16.- С.16-20.

4.Майдуков Г.Л. Рентабельність вугільної продукції: умови формування та інноваційний потенціал/ Г.Л. Майдукво, В.Н. Болбат, М.Є. Григорюк, С.С. Майдукова, С.В. Пономаренко// Економіка промисловості.- 2012.- №1-2.- С. 215-231.

5. Назимко Є.І. Якість вугілля – визначальний фактор якості коксу та металу/ Є. І. Назимко// Наукові праці ДонНТУ.- 2007.- №15(131).- С. 121-126.

6. Савицький О. Спадок ери динозаврів. Огляд теплової енергетики України/ О. Савицький, О. Міскун.- Київ, 2014, 27 с.     

7. Середа Л.О. Сучасний стан вугільної промисловості / Середа Л.О. // Економіка промисловості: Науково-практичний журнал. - 2009. - №1. -С. 67-70.