Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Пятница, 18.08.2017
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки

Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности)

Антикризовий менеджмент в умовах сучасного бізнесу

Автор: Нікітенко Анжеліка Ігорівна, бакалавр за напрямом підготовки «Менеджмент» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

 

Останнім часом для підприємств України характерний розвиток антикризового менеджменту, як одного із складових стратегічного. Тому саме зараз як ніколи стає актуальним напрямок предиктивного менеджменту і предиктивної стратегії в управлінні підприємством. Антикризове управління ставить перед собою два завдання: проведення заходів для профілактики кризової ситуації на підприємстві і проведення заходів щодо зниження наслідків кризової ситуації або їх повна ліквідація.

Існує необхідність повного перегляду традиційної концепції управління підприємством і переходу до іншої, більш чутливоЇ до змін ринку системі. Проведення антикризових заходів відбувається в кілька етапів, які притаманні всім видам антикризової і предиктивної політики, а саме:

-  перший етап - проведення комплексної діагностики господарської та фінансової діяльності компанії. Цей етап називається діагностикою кризового стану і дозволяє отримати модель розвитку компанії в часі, виявити її сильні і слабкі сторонни;

-  другий етап -  побудова стратегії розвитку компанії. Це робиться на підставі отриманої при діагностиці інформації, така стратегія включає в себе комплексний, докладний і загальний план;

-  третій етап антикризового менеджменту - це тактичне планування, на якому розробляється план з виведення компанії з кризи;

-  четвертий  етап – реалізація плану, проводяться антикризові заходи, ситуація постійно контролюється, вносяться своєчасні корективи;

-  п'ятий етап - аналіз програми по стабілізації та нормалізації ситуації, виведення компанії з кризи. В разі успішного подолання кризи - розробка методики з прогнозування кризи в майбутньому[1].

Щоб знайти оптимальну методику для подолання критичного стану підприємства, необхідно визначити причини, які його викликали. Вони можуть бути об'єктивними, тобто пов'язаними з природними потребами модернізації, реорганізації та оновлення, і суб'єктивні, тобто зумовлені помилками з боку управління підприємством. Необхідно ретельно проаналізувати наявні техніко-економічні показники підприємства. Вкрай важливо визначити поточний стан основних виробничих фондів. Також основним етапом є собівартість реалізованої продукції, коефіцієнт рентабельності і прибуток, яку підприємство отримує за рахунок неї [2].

Наступним кроком  є  аналіз діяльності персоналу в управлінні фінансами. Саме від цих дій залежить, наскільки економічно і доцільно будуть розподілені фінанси підприємства. Основні напрямки фінансової роботи на підприємстві повинні бути структуровані таким чином:

-  здійснення загального фінансового аналізу і планування;

-  розрахунок забезпечення підприємства фінансовими ресурсами (управління джерелами коштів);

-  впровадження практики розподілу фінансових ресурсів (інноваційна політика).

Для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів необхідна постійно оновлена інформація про бухгалтерську звітність, як внутрішня інформація підприємства. Також необхідні дані щодо руху грошових потоків підприємства [3, с. 123].

Фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації послідовно здійснюється за такими основними етапами:

-  усунення неплатоспроможності ;

-  відновлення фінансової стійкості,

-  забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді [3, с. 127]

Всім цим етапам відповідають певні механізми, що забезпечують їх функціонування. Їх, у свою чергу, можна розділити на оперативний механізм, тактичний і стратегічний.

Стратегічний механізм стабілізації фінансового стану підприємства полягає в забезпеченні оптимізації необхідних фінансово-економічних параметрів.

Тактичний механізм фінансової стабілізації, що використовує окремі захисні заходи, спрямованих на перелом несприятливих тенденцій фінансового розвитку і вихід на рубіж фінансової рівноваги підприємства.

Оперативний механізм  вирішує проблему та її профілактики  надалі.

Отже,  при аналізі будь-яких ризиків, що призводять до припинення діяльності підприємства, можна спостерігати певні неточності і недоліки, які можуть дозволити ситуації прийняти критичний оборот. При застосуванні розумного предиктивного менеджменту на підприємстві і швидких, ефективних заходів щодо вирішення проблеми, можна уникнути його критичного стану.

 

Література:

1.Асланов Т. Етапи антикризового менеджменту [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://supersales.ru/ terminy-i-opredeleniya/etapy-ant

2.Несмеева А. Антикризовий менеджмент [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.connect.ru/article. asp?id=3631

3.Родионова Н.В. Антикризисный менеджмент / Н.В. Родионова.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2013. – 123-146 с.

Категория: Экономические науки | Добавил: Administrator (21.07.2015)
Просмотров: 518 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 1
1  
В целом автор поднимает актуальный вопрос. Но в тоже время возникает ряд замечаний. Антикризисное управление должно быть направлено не только на решение тех задач которые перечисляет автор, но и на дальнейшее развитие компании на котором оно применяется. Состоящее из поэтапного, тщательно распланированного решения. Стоит дополнить и расширить этапы представленные автором. Также более подробно описать механизмы, а именно оперативный, тактический, стратегический.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]