Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности) - Экономические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 06.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки

Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности)
Активізація інноваційної діяльності промислових підприємств
 
Автор: Омельченко Анна Ігорівна, студентка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
 
Інноваційна діяльність промислових підприємств України набуває особливого значення в сучасних умовах господарювання та є запорукою успіху будь-якого підприємства. Використовуючи різні аспекти ринкових відносин інноваційний процес сприяє зростанню промислового виробництва, дає змогу підвищувати продуктивність праці, залучати до виробничої сфери нові резерви. Тільки за умови постійного застосування та постійного вдосконалення інноваційної діяльності в роботі, підприємство може ефективно функціонувати та займати високі конкурентні позиції в обраному сегменті ринку.
Інноваційна діяльність представляє собою окрему ланку між науковою та виробничою сферою діяльності підприємства та повинна забезпечувати усунення розривів між наявним обсягом та рівнем отриманих і перевірених науково-технічних досягнень та безпосереднього їх застосування на промислових підприємствах [3, c.27].
Стимулювання інноваційної активності на рівні держави є одним з ключових чинників підвищення ефективності інноваційної діяльності у сфері промислового комплексу. Однак існує багато проблем, які перешкоджають ефективному розвитку та впровадження інноваційної діяльності на промислових підприємствах.
Існуюча система управління впровадженням нової продукції та технологій не може забезпечити організацію ефективної роботи підприємств. Підприємства не приділяють увагу розробці ефективних стратегій розвитку виробництва, націлених на перспективу, наслідком чого є низький рівень інноваційної діяльності, низькі темпи освоєння нових розробок та високий рівень застарілих технологій та обладнання.
Управління інноваціями повинно передбачати взаємодію трьох рівнів управління - державного, регіонального та виробничого [2, c.223]. Державний рівень управління забезпечує здійснення нормативно-законодавчого забезпечення управління інноваціями, розробку державної інноваційної політик, фінансової підтримки підприємств, надання їм конкретних пільг і стимулювання розвитку високотехнологічних виробництв.
На рівні окремих регіонів реалізуються нормативно-законодавчі акти щодо розвитку інноваційної сфери та підвищення інноваційної діяльності підприємств, розробляються регіональні інноваційні програми та проекти, створюються кластери промислових підприємств. Важливу роль в активізації інноваційної діяльності на виробничому рівні відіграють безпосередньо самі промислові підприємства. Спираючись на дослідження науковців та вітчизняних підприємств в даному напрямі можна виділити такі ключові фактори стимулювання інноваційної активності підприємств[1, c.59]: розробка та послідовна реалізація інноваційної стратегії підприємств; забезпечення системного підходу до здійснення технічного переозброєння і модернізації виробництва з метою нарощування її інтелектуальної складової та конкурентоспроможності; впровадження в систему управління інноваційного менеджменту всередині організації; забезпечення інвестування в інноваційний розвиток виробництва за рахунок власних і позичкових коштів; фінансування розробки і реалізації інноваційних проектів; впровадження прогресивних форм організації праці, ефективної системи мотивації інноваційної діяльності; використання інвестицій для розвитку трудових ресурсів і нарощування інтелектуального потенціалу підприємства.
Ефективне використання інноваційної діяльності неможливе без якісного управління даною сферою діяльності. Тому на підприємстві необхідні кваліфіковані спеціалісти у сфері інноваційного управління, які зможуть виявляти проблеми на виробництві та запроваджувати ефективні методи та засоби щодо подолання наявних недоліків підприємства, виявлення ризиків щодо впровадження інновацій та контролю за правильністю та своєчасністю виконання поставлених задач у сфері інноваційної діяльності. Вирішення проблем активізації інноваційної діяльності також потребує вжиття нагальних заходів інституційного характеру, насамперед створення цілісної національної інноваційної системи, яка забезпечує взаємодію наукових організацій, вищих навчальних закладів, інноваційних і виробничих підприємств, а також державної підтримки підприємств у розвитку інновацій на промислових підприємствах України.
Отже, підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що  управління нововведеннями є  дуже важливою ланкою підприємницької діяльності, необхідною умовою успішного бізнесу.
 
Література:
1. Активізація інноваційної діяльності : організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення / [О.І. Амоша, В.П. Антонюк, А.І. Землянкін та ін., Наук.ред. О.І. Амоша]; НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2007. - 326, [1] с.: іл., табл. Бібліогр.: с.280-287.
2. Дослідження інноваційної активності промислових підприємств України [Електронний ресурс] / О.А. Голубовська, В.Л. Карпенко // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2009 - №5 Т.3  - с.222-225 - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vchnu_Ekon/2009_5_3/222-225.pdf
3. Дудар Т.Г., Мельниченко В.В. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. - Тернопіль : Економічна думка, 2008. - 250с.
Категория: Экономические науки | Добавил: Иван155 (23.07.2013)
Просмотров: 439 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Актуальная и весьма полезная статья. Институциональная среда в странах, ранее входивших в СССР, благоприятствует порой деструктивным инновациям, псевдоинновациям, которые часто сводятся схемам ускоренной распродажи активов (авуаров) предприятий и размещения выручки за рубежом. При этом таким псевдоинноваторам следует помнить, что в офшорах и прочих желанных для них иностранных юрисдикциях приветствуются выведенные ими активы, но лишь в значительно меньшей степени - их владельцы. Пример кипрских событий вокруг ограничения доступа к депозитам показывает, что в долгосрочной перспективе действительно необходимо ориентироваться не на псевдоинновации, а на инновации истинные как инструмент экономического роста на уровне не только предприятий и отраслей, а и национальных экономик в целом. Спасибо!

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]