Экономика и управление национальным хозяйством - Экономические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Вторник, 06.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки

Экономика и управление национальным хозяйством

Інфраструктура ринку праці України

Автор: Чайка Ірина Вікторівна, Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

 

Інфраструктура ринку праці включає державні і недержавні заклади працевлаштування та сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди, нормативно-правове середовище, що забезпечує взаємодію між попитом і пропозицією праці.

Дослідженню інфраструктури ринку праці приділяли увагу такі вчені-економісти, як  Акулов М.Г.,  Драбаніч А.В., Євась Т.В., Волкова О.В., Грішнова О.А.

Головним завданням інфраструктури є створення економічно вигідних умов, що забезпечують найбільш ефективну взаємодію між попитом і пропозицією на ринку праці [3, с.48].

Відмітимо, що в інфраструктурі ринку праці можна виділити наступні елементи:

- комплекс регулювання та гарантування зайнятості: закони та нормативні акти, що гарантують громадянські права у сфері трудової зайнятості;

- комплекс регулювання заробітної плати;

- комплекс регулювання компенсацій у зв’язку із втратою або переміною роботи, а також при перепідготовці (закони та нормативні акти, що регулюють компенсації при звільненні з роботи, допомоги по безробіттю, допомогу на утриманців безробітного, підйомні при переїзді на нове місце роботи, стипендію при перенавчанні);

- пенсійна система, оскільки вона має значний вплив на економічну активність працівників передпенсійного віку, на кількість економічно активного населення за рахунок працездатних людей пенсійного віку, які можуть або займатись найманою працею, або ні, залежно від розміру пенсії;

- комплекс регулювання умов праці (закони та нормативні акти, що регулюють використання праці різних категорій працівників взагалі, і зокрема у несприятливих для здоров’я  умовах;

- служби зайнятості та працевлаштування;

- система професійної підготовки та перенавчання;

- об’єднання працівників як виразники їхніх інтересів  (передусім профспілки);

- об’єднання роботодавців  як виразники їхніх інтересів;

- кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди сприяння зайнятості [2, с.145-146].

Варто зазначити, що основним елементом інфраструктури ринку праці є державна служба зайнятості.

Служби зайнятості в Україні відразу формувалася як централізована державна система на правовій основі Закону «Про зайнятість населення» [4] і на базі широко розгалуженої державної служби працевлаштування з використанням її матеріально-технічної бази, системи обліку й кадрового складу працівників. Колишня служба працевлаштування перебудовувалася з урахуванням становлення ринку праці. Під час створення служби зайнятості враховувався світовий досвід і міжнародні норми. Її обов’язки й права були визначені статтею 19 Закону України «Про зайнятість населення».

Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, обласних, Київського міських, районних, міжрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість  населення [1, с.124].

Основною функцією інфраструктури ринку праці є регулювання  відносин між роботодавцями і працівниками з приводу оплати праці, її умов, вирішення соціально-трудових конфліктів. Також до функцій відносять посередництво між працівником та роботодавцем, сприяння їх контактам та взаємодії, допомога в доборі й відборі працівників та виборі місця роботи, в укладанні трудового контракту. Основну частку цієї роботи виконують недержавні підприємства, попит на послуги яких зростає пропорційно розвитку та диференціації ринку праці [2, с.145].

Таким чином інфраструктурне облаштування ринку праці відіграє важливу роль у становленні механізму його регулювання. Воно є чинником розвитку ринку праці та індикатором переходу до ринку у сфері трудових відносин. Інфраструктура ринку праці покликана узгоджувати інтереси його учасників й амортизувати виникаючі диспропорції між попитом і пропозицією на локальних його ділянках, а отже, трансформувати напружене соціальне благополуччя в благополучне, а благополучне – в комфортне. Від  ефективності функціонування інфраструктури ринку праці багато в чому залежатиме кінцевий результат політики зайнятості, яка є складовою частиною загальної соціально-економічної політики, що проводиться державою.

 

Література:

  1. Акулов М.Г., Драбаніч А.В., Євась Т.В. Економіка праці і соціально-трудові відносини: навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 328 с.
  2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник. – 3-тє вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2007. – 559 с.
  3. Сай І. А. Розвиток інфраструктури ринку праці / І. А. Сай // Формування управлінського потенціалу суспільного розвитку України в умовах євроінтеграції: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Запоріжжя, 2006. – Т. 2. – С. 48–50.
  4. Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 803-XII  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua.
Категория: Экономические науки | Добавил: Administrator (24.01.2015)
Просмотров: 412 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 1
1  
У своїй статті автор наголошує на тій важливій функції, яка покладена на інфраструктуру ринку праці. Погоджуюсь із ним, адже без належного розвитку інфраструктури (служби зайнятості, кадрових служб, тощо) є неможливим нормальне функціонування самого ринку праці, а також соціальний захист працюючих та їх інтересів.

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]