Деньги, финансы и кредит - Экономические науки - Сортировка материалов по секциям - Конференции - Академия наук
Приветствую Вас, Гость! Регистрация RSS

Академия наук

Воскресенье, 04.12.2016
Главная » Статьи » Сортировка материалов по секциям » Экономические науки

Деньги, финансы и кредит
Боротьба з легалізацією (відмиванням) незаконно отриманих коштів
 
Автори:
 
Невмержицький Євгеній Володимирович, студент групи ФМФ-51, Національний університет державної податкової служби України
 
Ляшенко Сергій Вікторович, студент групи ФМФ – 51, Національний університет державної податкової служби України
 
Одним із найважливіших завдань економічної безпеки банків є боротьба з так званим відмиванням грошей. Сьогодні цій проблемі приділяється досить велика увага як у нашій країні, так і на міжнародному банківському ринку. У контексті цього питання, з метою єдиного розуміння і вжиття необхідних заходів щодо протидії відмиванню грошей міжнародними та вітчизняними організаціями й установами прийнято ряд рішень і документів (Конвенція ООН "Про боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин”, Конвенція Ради Європи "Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом”, Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних речовин і прекурсів та зловживанню ними”, Закон України "Про банки та банківську діяльність”, Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про сорок рекомендацій групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням брудних грошей” (FATF)), Постанова Національного банку України "Про затвердження Методичних рекомендацій з питань розробки банками України програм з метою протидії легалізації (відмивання) грошей, отриманих злочинним шляхом” від 30.04.2002 р. № 164. Так, згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність” [1, ст. 63] під легалізацією (відмиванням) грошей слід розуміти внесення до банку грошей чи іншого майна, набутих з порушенням вимог законодавства, або переказ таких грошей чи майна через банківську систему з метою приховування джерел походження цих коштів чи створення видимості їх легальності. Згідно з цим Законом та іншими нормативними документами, банки не повинні вести анонімні рахунки або рахунки, відкриті на явно фіктивні прізвища. У випадках здійснення фізичними або юридичними особами значних або сумнівних операцій банки повинні ідентифікувати таких осіб.
Згідно зі ст. 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність”  Банкам забороняється   вступати   в   договірні  відносини  з клієнтами - юридичними чи фізичними особами у разі,  якщо  виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.
Банк зобов'язаний  ідентифікувати відповідно до законодавства України:
- клієнтів, що відкривають рахунки в банку;
- клієнтів, які здійснюють операції,  що підлягають фінансовому моніторингу;
- клієнтів,  що  здійснюють  операції  з готівкою без відкриття рахунка на суму, що дорівнює або перевищує 150 000 гривень, або на суму,  еквівалентну  зазначеній  сумі  в іноземній валюті;
- осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів. [1]
Сумнівними є операції, що мають такі ознаки:
- операції здійснюються за незвичних або невиправдано заплутаних умов;
- операції не є економічно виправданими або суперечать законодавству України. [2]
Крім того, банки зобов’язані індентифікувати осіб, які здійснюють розрахунки за угодою на суму, нижчу, ніж зазначено вище, але угода явно пов’язана з іншою угодою і загальна сума оплати за цими угодами перевищує встановлену межу, або у разі обґрунтованої підозри в тому, що кошти набуті злочинним шляхом.
До сумнівних можуть належати фінансові операції підприємств, які не здійснюють фактичного виробництва. Крім того, банки повинні звертати особливу увагу на будь-які складні, незвичайні, великі операції, будь-які незвичайні схеми виконання операцій, де не можна простежити очевидну законну кінцеву мету, відстежувати зміст і мету таких операцій. При цьому, з метою попередження злочинів, інформація щодо індентифікації осіб повідомляється банками відповідним органам згідно з законодавством України, яке регулює питання боротьби з організованою злочинністю.[6]
Важливу роль у схемах "відмивання” грошей відіграють компанії, розміщені в так званих офшорних зонах. Тому банки повинні звертати особливу увагу на діяльність таких компаній, і насамперед на їх фінансові операції. Характерними особливостями існування компаній, заснованих в офшорних зонах, є:
- засновниками компаній можуть бути особи — не громадяни даної країни, більше того, таким засновникам не обов’язково проживати в цій країні, крім того, такі компанії можуть мати анонімних засновників;
- компанії мають право без обмежень відкривати і вести рахунки не тільки в країні, де вони зареєстровані, а й в інших країнах;
- компанії офшорних зон не платять податків за місцем реєстрації, сплачується тільки щорічний збір, необхідний для підтримки юридичного статусу компаній;
- за місцем реєстрації компанії подають фінансову звітність у спрощеній формі, що значною мірою скорочує обсяг публічної інформації про них;
- компанії можуть мати номінальних директорів, які виконують тільки функції підтримки взаємовідносин компанії з державними органами країни. Керівництво господарською діяльністю компаній вони можуть не здійснювати зовсім.[2]
Такі умови досить привабливі і є практично ідеальними для здійснення різного роду шахрайських операцій, у тому числі таких, що стосуються відмивання грошей. Перелік офшорних зон періодично подається в Постановах Кабінету Міністрів України. Такі зони розташовані у Британських острівних регіонах, на Близькому сході, в Центральній та Південній Америці, Європі, Карибському регіоні, Африці та Тихоокеанському регіоні.[4]
Таким чином, економічній безпеці банків належить провідна роль у забезпеченні захисту інтересів банку на ринку банківських послуг. Саме економічна безпека покладена в основу всіх заходів системи безпеки банків як така, що характеризує загалом стан безпеки банків у цілому.
За останні 2010-2012 рр. роки в Україні намітився прогрес у сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Про це свідчать дані звіту делегації України, поданого профільному спеціальному Комітету експертів Ради Європи (MONEYVAL), повідомила прес-служба Держфінмоніторингу України. [3]
Тільки в 2012 році Державна служба фінансового моніторингу, тобто українська фінансова розвідка, отримала від банків та інших компаній понад 1 млн повідомлень про фінансові операції наших співгромадян. Фінансові розвідники мають доступ майже до будь-якої інформації про фінаснову діяльность українців.[5]
 
Література:
1.Закон України "Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р.
2.Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму від 28.11.2002
3.Офіційний сайт Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/
4.Офіційний сайт Національної парламентської бібліотеки http://nplu.org/
5.Офіційний сайт Державної Служби Фінансового Моніторингу України http://sdfm.gov.ua
6.Офіційний сайт Національного Банку України http://www.bank.gov.ua
Категория: Экономические науки | Добавил: Administrator (18.03.2013)
Просмотров: 495 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
1  
Треба боротися, як на мене, в першу чергу із причинами виникнення такої проблеми  як «відмивання незаконно отриманих коштів». Тут є над чим працювати, хоча вже і вжито достатньо необхідних заходів, прийнято ряд документів  щодо протидії цьому явищу.  Та наскільки якісно і ефективно виконуються такі розпорядження?

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]